У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


вирушає до Великої Моравії Костянтин веде князеві Ростиславу послання від імператора Михайла, в якому той вітає моравський народ із входженням до числа великих народів. Солунські брати з учнями починають активно працювати у Моравії. На богослужінні у Велеграді вони читають слов’янською мовою релігійні книжки, організовують школи, де навчають учнів слов’янської азбуки. Проб4вши у Моравії 40 місяців до середини 866 р. Костянтин і Мефодій вирушають до Риму. За гіпотезою В.О.Істріна, головною причиною поїздки до Риму. За гіпотезою В.О. Істріна, головною причиною поїздки до Риму було бажання домогтись у папи дозволу на проведення богослужіння слов’янською мовою, проте папа Микола І, дізнавшись про успіхи солунських братів на слов’янських землях, змінив ставлення до проведення церковного обряду слов’янською мовою і запросив Костянтина і Мефодія з місією до Риму. Оскільки до Константинополя повертатись вони не малу сенсу, тому що там відбулись значні зміни і було вбито імператора Михайла, вони вирушають до Риму. Дорогою вони зробили тривалу зупинку у Блатнограді – столиці панонського князівства у князя Коцеля і навчили слов’янської грамоти 50 учнів. Наприкінці 867 або на початку 868 р. група на чолі з Костянтином філософом прибула до Риму. Пара Адріан ІІ, який зайняв престол, урочисто приймав його, у церквах проводились богослужіння слов’янською мовою. У кінці 868 р. під час перебування у Римі Костянтин тяжко захворів. Передчуваючи свою смерть, він у середині грудня, під Різдво, прийняв схиму, із дозволу папи прибрав слов’янське ім’я Кирило. 14 лютого 896 р. основоположник слов’янської писемності помер. Його поховали з усіма можливими почестями в церкві Климента, поряд з мощами святого, хоча Мефодій просив Адріана відправити небіжчика на батьківщину. Мефодій, призначений архієпископом Моравії і Паннонії, повертається до Моравії. Таке призначення колишнього монаха викликало заздрість німецьких єпископів. Тис був направлений і проти Ростислава. Людовик Німецький за допомогою племінника Ростислава-Святополка – беруть Ростислава у полон. Його було засуджено до жахливої смерті. Йому випалили очі, потім кинули до в’язниці, де невдовзі і помер Ростислав. Та історія не забула керівника боротьби проти німець5их феодалів, і організатора ви хрещення слов’янських народів і тому 29 жовтня 1994 р. Прешеві рішенням Священного Синоду, Ростилвав канонізовано, тобто залучено до лику святих. Стративши Ростислава, німці організовують судилище над Мефодієм, знущаються з нього і кидають до в’язниці. Майже два з половиною роки провів Мефодій у холодній темниці у Швабії, і лише під час повстання селян, під проводом учня Мефодія, священика Славомира, стає вільним. Змучений але нескорений, він продовжував активно працювати і пропагувати слов’янське письмо, проповідувати слов’янською мовою. З двома учнями Мефодій завершує переклад більшості біблійних текстів, та книжок. Невдовзі хвороби та напружена праця зовсім знесилила Мефодія. Він зібрав учнів призначив своїм спадкоємцем Горазда і звернувся з останнім словом до морського народу. Того ж дня 19 квітня 885 р. у Велеграді він помер. Після смерті Мефодія Святополк дав свободу німецьким священикам на чолі з лютим ворогом слов’янства єпископом Вікінгом. Згодом були заборонені слов’янські богослужіння. Вікінг організовує гоніння на все що було пов’язано з Костянтином і Мефодієм: книги спалювали на вогнищах, учнів та прихильників солунських братів, кидали до в’язниць, продавали у рабство, виганяли з Маравії. Вигнання учнів Мефодія прийшло у 886 р. але справа їх продовжувала жити. Так трагічно закінчився початковий етап становлення слов’янської писемності у західних слов’ян – у Маравії та Панонії. Частина учнів переселились до Болгарії, де за часів правління царя Симона, їм було створено сприятливі умови для праці. Разом з болгарськими вченими Іонаром Екзархом Болгарським, Чорноризцем Храбром вони продовжують перекладати з грецької на слов’янську, навчають грамоти багатьох учнів. Але напевно слід повернутись назад, і більше згадати про азбуки які були, створені за життя Костянтина і Мефодія. Усі старослов’янські тексти на той час писалися двома азбуками, одна з яких називалась глаголицею, а друга кирилицею. Але яка із цих азбук більш давніша, і яку саме азбуку створив Костянтин, ще й досі науковцям не відомо, над цим вони сперечаються уже не перший рік. Ніхто не може дати на це питання точної відповіді, оскільки досі не знайдено жодного рукопису, - не те що книги, навіть клаптики пергаменту, написаного за життя братів.

Одні дослідники вважають, що брати створили кирилицю. Побічники цієї теорії посилаються на описану в багатьох “Житіях” поїздку Кирила до Херсонеса. Науковці вважають, що книги, побачені Кирилом у Херсонесі, були написані східнослов’янською мовою, але грецькими літерами, запровадженими у Візантії. Слов’яни здавна підтримували торговельні та дипломатичні стосунки з Константинополем. І запозичили там новогрецьке письмо. Адже Чорноризець Храбр також говорив, що слов’яни охрестившись, користувались “грецькими та римськими письмами”. Про книги, бачені в Херсоні, Костянтин, найпевніше згадав, заходжуючись коло слов’янської абетки: кирилиця – то де в чому змінений візантійський устав. А оскільки в грецькому лафіті бракувало знаків, що передавали б усі звуки слов’янської мови, наприклад шиплячих і свистячих приголосних, от він їх і придумав надавши форми, близької до Візантійських. Нові літери не були схожі на ненависну Ватиканові. І переписавши глаголицею слов’янські книги, учні славнозвісних просвітителів зберегли наслідки великої праці своїх учителів. Але є й друга гіпотезі, не менш доказова. Більшість науковців вважає, що Костянтин все-таки створив глаголицю. Те що кирилицю названо його ім’ям, ще нічого не доводить. Назву могли дати і

Сторінки: 1 2 3 4