Одні дослідники вважають, що брати створили кирилицю. Побічники цієї теорії посилаються на описану в багатьох “Житіях” поїздку Кирила до Херсонеса. Науковці вважають, що книги, побачені Кирилом у Херсонесі, були написані східнослов’янською мовою, але грецькими літерами, запровадженими у Візантії. Слов’яни здавна підтримували торговельні та дипломатичні стосунки з Константинополем. І запозичили там новогрецьке письмо. Адже Чорноризець Храбр також говорив, що слов’яни охрестившись, користувались “грецькими та римськими письмами”. Про книги, бачені в Херсоні, Костянтин, найпевніше згадав, заходжуючись коло слов’янської абетки: кирилиця – то де в чому змінений візантійський устав. А оскільки в грецькому лафіті бракувало знаків, що передавали б усі звуки слов’янської мови, наприклад шиплячих і свистячих приголосних, от він їх і придумав надавши форми, близької до Візантійських. Нові літери не були схожі на ненависну Ватиканові. І переписавши глаголицею слов’янські книги, учні славнозвісних просвітителів зберегли наслідки великої праці своїх учителів. Але є й друга гіпотезі, не менш доказова. Більшість науковців вважає, що Костянтин все-таки створив глаголицю. Те що кирилицю названо його ім’ям, ще нічого не доводить. Назву могли дати і