у Морському кадетському корпусі, під назвою: «Лекції з алгебраїчного і трансцен-дентного аналізу». Це був один з перших і досконалих посібників для студентів вищих шкіл.
Велику увагу М. В. Остроград-ський приділяв математичній фізи-ці. Першою працею, поданою до Петербурзької Академії наук, була «Замітка про інтеграл, який зустрі-чається в теорії тяжіння». Друга його важлива праця з математич-ної фізики стосується теорії тепло-ти. У цій праці Остроградський вивів формулу, яка зв'язує інтеграл, узятий за об'ємом, з подвійним ін-тегралом за поверхнею, що обмежує цей об'єм. Ця формула має велике значення в математичній фізиці, векторному аналізі та в інших роз-ділах математики, вона увійшла в підручники вищих шкіл як форму-ла Остроградського-Гаусса.
Військове міністерство Росії дору-чило академікові Остроградському вивчити деякі питання, пов'яза-ні з теорією артилерійської стріль-би. У зв'язку з цими роботами М. В. Остроградський написав кіль-ка оригінальних праць з балістики, наприклад: «Мемуар про рух сфе-ричного снаряда в повітрі» (1841 p.), «Про вплив пострілу на лафет гар-мати» (1842 р.) та ін.
Значну увагу приділяв Михайло Васильович дослідженням різних проблем механіки, його праці «Курс небесної механіки» та «Лекції з аналітичної механіки» стали осно-вою дальших досліджень у цій га-лузі.
Михайло Васильович працював також у галузі теорії ймовірностей. Перша його праця з теорії ймовір-ностей — про помилки, які трапля-ються в роботі судових трибуналів. Кожна його праця в цій галузі за-кінчувалася практичними порадами, формулами, іноді, де було потрібно, він складав окремі таблиці.
Ми згадали тут найголовніші на-укові дослідження вченого. На засі-даннях Академії він прочитав не менш як 86 доповідей і дав близько 62 рецензій на різні наукові праці, подані до Академії. Близько 15 та-ких рецензій було надруковано. Па жаль, рецензія на геніальну працю М. І. Лобачевського «Про начала геометрії» виявилась несправедли-вою. М. В. Остроградський не зро-зумів суті відкриття Лобачевського.
Михайло Васильович як лектор користувався величезною популяр-ністю. Його лекції відвідували не лише студенти, а й викладачі, про-фесори, відомі математики. Усіх приваблювала його система викла-дання предмета — широка загаль-ність теми, виразність і стислість викладу.
М.В. Остроградський був енергійним проповідником прогресивних педагогічних ідей. Зокрема, він ре-комендував у навчальному процесі додержувати таких вимог: збуджу-вати в учнів інтерес; добиватися свідомого засвоєння; розвивати са-мостійне мислення; вести точний на-уковий виклад; застосовувати наоч-ність; проводити практичні роботи. Остроградський вказував, що нав-чання повинно бути реальним, бли-зьким до життя. Він писав, що вчи-телі повинні любити свою справу, бо в хороших учителів будуть хо-роші учні.
Свої педагогічні погляди М. В. Ос-троградський виклав у підручниках з елементарної і вищої математики.
За світоглядом і переконаннями Остроградський був матеріалістом і атеїстом. Він палко любив свій край, свій народ, свою культуру. Улюбленим його письменником був Т. Г. Шевченко, значну частину тво-рів якого Остроградський знав на-пам'ять і охоче декламував. З такою самою щирою повагою і любов'ю ставився до Остроградського і Ве-ликий Кобзар. Шевченко приїздив до Остроградського у 1858 р.
Улітку 1861 р. Остроградський поїхав у своє рідне село, там захво-рів і помер 1 січня 1862 р.
М. В. Остроградський завдяки йо-го невичерпній енергії, наполегливо-сті в досягненні поставленої мети, любові до науки та самовідданому служінню їй, любові до рідного народу і його культури, широким про-гресивним матеріалістичним погля-дам значно підніс авторитет росій-ської науки.