Корольов Сергій Павлович

Народився в Житомирі.

У 1924 закінчив Першу Одеську будівельну профшколу і восени того самого року зарахований на перший курс механічного факультету Київського (механічного) політехнічного інституту. А через два роки перейшов на навчання в МВТУ, яке закінчив у 1930 р. З цього часу почав працювати в ЦАДУ (центральному аеродинамічному інституті) спочатку на посаді старшого інженера, потім керівника групи з вивченням реактивного руху. В цей час розробив ряд конструкцій оригінальних планерів.

Особисті контакти з К.Е.Ціолковським, вивчення його праць у галузі аеродинаміки, ракетної техніки і теорії міжпланетарних сполучень, спільна праця з одним із основоположників і винахідників у галузі ракетної техніки Ф.А.Цендером сприяли початку фундаментальних наукових досліджень С.П.Корольова в галузі ракетної техніки.

В очолюваній ним Групі вивчення реактивного руху в 1933 р. була побудована й запущена перша радянська рідинна рекета “ГИГД-09”. У кінці 1933 року після злиття групи вичення реактивного руху і Геодинамічної лабораторії в Реактивний науково – дослідний інститут був призначений на посаду заступника директора інституту з наукової роботи і керівника відділу ракетних літальних апаратів.

У 1934 році видав працю “Ракетний політ у стратосфері”.

С.П.Корольов розробив ряд проектів керованих ракет, ракетопланів, балістичних і геофізичних ракет, ракет-носіїв.

4 жовтня 1957 року під його керівництвом запущено перший штучний супутник Землі, який поклв початок космічної ери. Перший політ до місяця і фотографування його зворотнього боку. Це космічний корабель “Восток” на якому 12 квітня 1961 року Ю.О.Гагарін уперше здійснив сміливу мрію людства – політ за межі атмосфери; це космічний корабель “Восход” на якому 18 березня 1965 року О.А.Леонов здійснив перший вихід людини у відкритий космічний простір.

Керував багатьма радянськими програмами, включаючи політ людини в космос. Створив велику наукову школу.

За наукові дослідження в 1957 році удостоєний Ленінської премії, йому двічі присвоєно звання Героя Соціалістичної праці, нагороджено трьома Орденами Леніна, орденом “Знак Пошани” і медалями.

Член КПРС з 1953 року. Був членом Президії АН СССР.

Його іменем названо з великих утворень (таласоїду) на зворотньому боці Мсяця.

Похований на Красній площі в Кремлівській стіні.

Микола Іванович Кибальчич народився 31 жовтня 1853 року в місті Коропі, тепер Чернігівської області – російський революціонер, народовець, винахідник. Син священника.

В 1871 році вчився в Петербурзі на інженера. В 1873 році в медико-хірургічній академії.

З жовтня 1875 року до червня 1878 року знаходвся в тюрмі по звинуваченню у революційній пропаганді.

Після звільнення в травні – червні 1879 року входив в групу “Свобода чи смерть”, після цього став учасником комітету “Народної волі”. Комітету належала одна з найважливіших теоретичних статй в народовольчій публіцистиці “Політична революція і економічні питання”. Комітет завідував лабораторією взривчатих речовин. Цей комітет брав участь у підготовці замаху на царя Олекандра ІІ.

Кибальчича 17 березня 1881 року арештували і приговорили до смертної кари. Його повісили на 28 році життя разом з Желябовим, Перовським та іншими. Помер Микола Кибальчич 15 квітня 1881 року.

В процесі практичної роботи і спостережень Кибальчич приходить до висновку: рухомою слою повітряноплаваючих апаратів повинна стати реактивна сила газів, яка виникає в результаті згорання взривчастих речовин.

Він запропонував в 1881 році цілком новий (ракетнодинамічний) аппарат, праобраз сучасних літаючих ракет. В проекті Кибальчич розглянув устрій порохового двигуна, запропонував керування ракетою шляхом зміни кута нахилу двигуна, розробив систему стійкості аарату.

Перед повішанням у камері пише геніальну на той час роботу під назвою “Проект повітряного приладу”. У проекті розглядається будова порохового двигуна, засоби керування літаком, програмний режим зорання палива, забезпечення стійкості апарата.

Комітет розглядає проект Кибальчича, роздивляється установку порохового двигуна.

Іменем комітету названий катер на зворотній стороні Місяця.