Життєвий та творчий шлях М.Ф. Кащенко. Томський період

ВСТУП

Протягом майже століття в офіційних колах Царської Росії і в колах сибірської громадськості велась дискусія про відкриття в Сибірі університету.

Уряд Росії був стурбований тим, що з європейською частиною країни чиновники вбачали служіння в сибірських губерніях як важку повинність, при першій спробі прагнули покинути цей край, вважаючи Сибір диким, необжитим. Не тільки чиновники потрібні були Сибіру, а й лікарі, вчителі, люди інших професій. Проте мало знаходилось бажаючих добровільно відправитись в «страну невежественной черни и отверженных преступников», як характеризували Сибір чиновники- пройдисвіти.

А тим часом в надрах самого Сибіру визрівало коло патріотів із засланців та місцевої інтелігенції, які любили цей чудовий і багатий природними ресурсами край.

Царський уряд побоювався, що відкриття вищого учбового закладу відкриє сибірській молоді доступ до вищої освіти, що приведе до поширення революційного духу серед студентства.

На 80-ті роки 19 ст. ідея відкриття сибірського університету остаточно сформувалась. Були зібрані великі суми благодійних коштів на будівництво університетських споруд. Дискусія вже йшла, яке місто обрати університету- Іркутськ, Томськ чи Омськ.

22 липня 1888 року пам'ятна для Сибіру дата- в цей день у Томську відбулося відкриття першого вищого навчального закладу Сибіру в складі поки що єдиного факультету- медичного. На перший курс набрали лише 72 студента, і то завдяки тому, що зараховували осіб, які закінчили духовну семінарію.

В числі перших професорів Томського університету був Микола Феофанович Кащенко, запрошений з України для керівництва кафедрою зоології і порівняльної анатомії. Кащенко приїхав у Томськ у березні 1889 року. В цей час йому було неповних 34 роки.

РОЗДІЛ 1

ПЕДАГОГІЧНА СПАДЩИНА М. Ф. КАЩЕНКА У ТОМСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Переїзд Миколи Феофановича Кащенка з Харківського університету до Томська був пов'язаний з матеріальними труднощами. Автобіографічні спогади свідчать про те. Що його наукові справи з самого початку йшли добре, але службова кар'єра складалась не на користь вченого. «Для меня нигде не было готовой вакансии и мне с большими лишениями приходилось пробивать себе дорогу» (1;8)

Через вісім років після закінчення Харківського університету, не дивлячись на те, що викладав на двох факультетах, одержував за рік всього біля 700 карбованців, на медичному факультеті вів паралельні курси, за які взагалі нічого не платили.

«Материальные затруднения стали в это время особенно чувствоваться потому что, с одной стороны, мой отец в это время стал нуждаться в помощи, а, с другой, мотому что, 17 августа 1888 года я женился.» (1;5)

17 листопада 1888 року Микола Феофанович Кащенко був призначений екстраординарним професором в Томський університет. З цього часу життя в матеріальному плані покращилось «и в то же время передо мною открылось широкое поле для исследований. В 1891году я повышен в звании екстраординарного професора на той же кафедре. В 1901 по представлению профессоров зоологи А. А. Тихомирова, М. А. Мензбира и Н. Ю. Зографа, я получил от Московського университета степень доктора зоологи. В 1909 г. я получил звание заслуженого професора. Преподавание на кафедре зоологии и сравнительной анатомии оставалось на мне всё время до мого переезда из Томска в Киев осенью 1912г.» (1;6)

Педагогічна діяльність Миколи Феофановича Кащенка в Томський період була багатогранною. Як викладач Микола Феофанович прикладав багато зусиль, щоб бути зрозумілим. Різноманітні демонстрації дослідив, малюнки на дошці використовував Микола Феофанович на своїх лекціях. Малював він дуже добре ще з дитинства, тому всі свої наукові роботи супроводжував власними ілюстраціями. «Рукоплескания на моих лекциях (кроме публичных) раздавались только в виде редкого исключения, но своими слушателями я всегда был доволен» (1;6)

Згадував Микола Феофанович, що ніколи не помічав серед студентів неуважності до лекцій, не відчував неприязні до себе, чи недостатньо поважливого відношення. Не прагнув ніколи до популізму, завжди відносився негативно до всякого порушення дисципліни під час лекцій. Бували інколи невеликі непорозуміння з деякими студентами відносно оцінок. Але такі випадки були рідкісними. Всі університетські лекції за 1889- 1890 академічний рік були відпрацьовані і надруковані російською мовою як посібник по зоології для студентів медицини.

В останні роки перебування Миколи Феофановича Кащенка у Томську були відкриті Сибірські Вищі жіночі курси при університеті. Одним із ініціаторів курсів був Микола Феофанович. На природничому відділенні Кащенко викладає предмети екологічного циклу спочатку один, а пізніше з майбутнім професором Г. З. Йоганзеном.

Сибірські Вищі жіночі курси закінчила старша донька Миколи Феофановича — Маргарита. В своїх спогадах про роки навчання на курсах згадує, що лекції Миколи Феофановича завжди мали успіх, бо викладав він їх ясно, послідовно і коротко, давав завжди багато фактичного матеріалу. « У него был довольно слабый голос, но прекрасная дикция» (2;7)

Спочатку був тільки перший курс біологічного відділу і нараховував він 80 слухачів. Все необхідне для лекцій і лабораторних занять надавалось безкоштовно Миколою Феофановичем та його помічником в зоологічній роботі Йоганзеном Г. В.

Про роки навчання Маргарита Миколаївна писала: « Я одна из благодарных слушательниц тогда только что открытых курсов, вспоминаю об этом времени 40 лет спустя, как о лучшем периоде моей жизни» (2;17)

Викладацька діяльність захоплювала Миколу Феофановича.. . «преподавание увлекало меня почти до самозабвения. Однажды, совершенно забыв о времени, я, стоя на ногах, прочёл без перерыва четырёхчасовую лекцию, и, что всего удивительнее не заметил никаких признаков утомления или нетерпения со стороны своих слушателей, хотя многим из них, за недостатком