У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


в ньому він значно розширив свої відомості про ссавців, завдяки тому, що тривалий час працював в зоологічному музеї Академії Наук (Петербург), де мав можливість використати для своєї наукової роботи допоміжний матеріал по розділу ссавців. Велику роль в необхідності внести зміни мало збільшення колекцій Томського зоологічного музею по названій темі. В передумові «Обзор млекопитающих Западной Сибири и Туркестана» Микола Феофанович відзначає, що немалий внесок зробили експедиції професора В.В. Сапожнікова, який надав Томському музею цінний матеріал з Туркестану (зоологічним колектором першої з цих експедицій, яка надала найбільший мамо логічний матеріал був А.П. Велижанин); Г.Є. Йоганзен привіз у Томськ велику колекцію з Кулундінських степів і сусідньої місцевості по річці Іртиш. Г.А. Барвінський привіз декілька великих ссавців, а також дві шкури дикого коня з Джунгарії. А.С. Хохлов надав музею цікаві екземпляри ссавців з місцевості біля озера Зайсан. Матеріал, привезений В.П. Анікіним з м. Нарима в 1900р. не був використаний в «Опредеоителе млекопитающих Томського края», так як на цей час робота вийшла з друку . Микола Кащенко виражає подяку не тілтки науковцям- мамологам, а й простому селянину І.А. Конєву, який здійснив ризиковану експедицію в Джунгарію і сусідню місцевість Монголії, де зібрав дуже цінну колекцію великих ссавців, яка пізніше була викуплена Томським університетом. Такі колектори як С.М. Чугунок і М.Є. Киборт поповнювали зоологічний музей неодноразово. В збагаченні колекції ссавців для музею приймала участь багато любителів сибірської фауни. Всі вони вважали, що в першому сибірському університеті студенти повинні точно вивчити фауну рідного краю, знати і любити природу Сибіру. Третя обставина, що примусила Миколу Феофановича розширити новими відомостями «Определитель млекопитающих» та, що багато любителів природи, мисливці, зовсім незнайомі люди, і навіть установи присилали Миколі Феофановичу колекції ссавців, зібрані в Західному Сибіру, і просили визначити, що це за тварини. Таким чином в розпорядженні вченого- мамолога знаходились приватні колекції П.Г. Ігнатова (з Алтаю), П.П. Пушкіна, І.Я. Словцова (з Тюменської губернії), М.Д. Рузського (з Тобольської губернії), а також колекції з ряду музеїв, як Іркутського, Троїцькосавського- Кяхтинського, Красноярського, Єнісейського (колекції Кифманова) та Омського. В більшості ці колекції по чисельності були невеликими, але важливість їх в тому, що це були нові форми тварин для даної місцевості, або навіть незнайомі до цього часу. З усього визначеного зрозуміло, що район систематичних досліджень Миколи Феофановича Кащенко поширився на всю Західну Сибір, а потім вийшов на південь до самих російських кордонів. Якби замість Туркестану в збірку «Определитель..» Микола Феофанович включив Східний Сибір, то за його власним визначенням, то зустрівся з великою бідністю матеріалу по фауні краю не тільки в Томському музею, а й в академічному Петербурзькому. Те, що «Определитель» охопив північні та південні райони— Західний Сибір і Туркестан, Микола Феофанович пояснює, що ці райони мають багато спільностей. Саме вони представляють собою частину однієї величної низовини, серед якої є гори, як острівки тектонічних явищ природи. Не дивлячись на кліматичну різницю між північними та південними околицями цього великого району, тваринний світ має багато спільних рис, тому великої різниці у фауні північних і південних районів немає. Таким чином, Микола Феофанович взяв за мету скласти систематичний огляд всіх ссавців Західного Сибіру і Туркестану. Проте, за визначенням вченого, зустрів труднощі у відпрацюванні і виданні разом такої наукової праці. Головна причина заклечалась в малій доступності вченому спеціальної літератури. Це зрозуміло, що Томський університет і Петербурзький академічний музей в оснащенні науковою літературою різнились. Доступність до наукових нових в Томську була обмеженою. Микола Феофанович черпав новини науки по капельках прочитавши в журналі чи газеті невеликий допис про наукове досягнення. Йому приходилось часто звертатись до книговидавця, щоб той надіслав йому потрібний оттиск. Це займало багато часу, коштів. Зрозуміло, що в таких умовах краще справитись з невеликою групою, ніж з цілим класом ссавців. Проте Микола Феофанович працював над систематизацією тваринного світу сибірського краю, залишаючи чернетки своїх наукових праць, з надією подальшого опрацювання з доповненнями. Так, на 1905 рік, рік видання «Обзор млекопитающих Западной Сибири и Туркестана», у Миколи Феофановича були готові чернетки наукових робіт по огляду летучих мишей і комах.

В «Обзорі» подаються літературні вказівки, які Микола Феофанович прагнув давати точно, щоб малюючи легко могли перевірити по першоджерелах. Так як неможливо постійно повторювати повну назву статті, на яку звертає автор, то Микола Феофанович в «Обзоре млекопитающих» застосовує певні прийоми. Так. Повторно цитовані статті зібрані в особливий список, де подана повна інформація про неї, при тому, що одне слово з назви віддруковано жирним шрифтом. В тексті вказані: 1) прізвище автора; 2) це умовне слово, по якому завжди можна знайти повну назву статті в списку; 3) арабська цифра, яка завжди незмінно визначає саме ту сторінку цитованої статті, звідки взято відомий факт. Якщо потрібно вказати том, то вживається римська цифра. Якщо назва праці вживається декілька разів, то її вказує автор у загальному списку літератури. Якщо праця вживається один або малу кількість разів, то її назва приводиться під стрічкою повністю в тому місці, де про неї йде мова. Прийми вимірів пояснені в «Определении». Довжину тіла Микола Феофанович вимірював стрічкою від кінця рильця до основи хвостика, враховуючи лінії зігнання спинної сторони. Ці деталі слід знати, бо деякі дослідники вимірюють довжину тіла по прямій

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10