В наукових працях по мамології інколи вживаються виміри в дюймах. Паризький дванадцятилінійний дюйм рідко вживається і дорівнює 27,097 мм., а одна його лінія 2,258 мм. Це дає помилкові виміри, бо на 20 століття 12- лінійний дюйм не вживався. В кінці «Обзору» розміщені зоогеографічні таблиці, на які в тексті вказівки не подаються. «Обзор» містить список літературних праць, які використовував Микола Феофанович для складання «Обзору» і майбутніх випусків по інших груп ссавців району Сибіру. Прізвища авторів розміщені в порядку російського алфавіту, наприклад, російське прізвище, що починається з Э слід шукати під Є. В списку літератури вказані наукові праці на німецькій, англійській мовах. Це дає припущення, що Микола Феофанович володів декількома мовами, бо використані праці Німеччини, Англії, Австрії. Довідник ссавців Західного Сибіру і Туркестану містить схеми названих видів ссавців в деталях, наприклад, вухо вусатої нічниці, схема ступні, руки і літальної перепонки літучої миші… В кінці довідника подає автор доповнений по матеріалу, який було одержано під час його друкування. В доповненні вказано, де знайдено певні екземпляри ссавців, в якій кількості (масово чи поодинці). Такий довідник по опису ссавців Західного Сибіру і Туркестану має велике наукове значення для спеціалістів- мамологів, адже тут систематизована багаторічна робота багатьох вчених- мамологів. Для вчителя зоології довідник може бути прекрасним науковим посібником для оформлення експонентів- зразків комах, риб, метеликів та інших колекцій живої природи рідного краю. Аналіз «Обзору ссавців Західного Сибіру і Туркестану» подано як зразок клопітливої наукової праці вченого- мамолога Миколи Феофановича Кащенка. В основу аналіза взято видання Томської типографії за 1905 рік. Такий екземпляр зберігається в архівах Київського зоологічного музею Академії Наук України.

Микола Феофанович Кащенко по мамології, якою він захопився в Сибірі і присвятив вивченню фауни краю майже 20 років, написав більше 50 наукових робіт про тваринний світ Сибіру. Більшість з них на сьогодні зберігаються в Томському університеті, де залишались працювати друзі- однодумці, після від'їзду Кащенка в 1912 році до Києва. Один з них Г.Є. Йоганзен листувався з Миколою Феофановичем до останніх днів життя вченого. В пам'ять про вченого Г.Є. Йоганзен надіслав ряд цінних видань наукових робіт Миколи Кащенка по мамології в бібліотеки зоологічного музею в Києві, де вони зберігаються і сьогодні. Микола Феофанович був учасником декількох з'їздів, як анатомічного в Лейпцигу (1887рік), трьох одночасних з'їздів в серпні 1892р. в Москві Міжнародного Антропологічного, Міжнародного Зоологічного та Акліматизаційно- зоологічного, в 1896р. він був учасником десятого археологічного з'їзду в Ризі. Мріяв вчений про акліматизацію тварин в Сибірі, але досліди по прирученню, утримуванню диких тварин європейської частини Росії в сурових кліматичних умовах Сибіру вимагали великих коштів, які держава не виділяла. Таким чином, Микола Феофанович Кащенко як вчений- мамолог вивчив і описав тваринний світ Сибіру, узагальнив зібраний матеріал, зосередивши цого у Томському зоологічному музеї, своїми колекціями поповнив Петербурзький академічний музей зоології, Варшавський Ризький, Київський. Багато експонатів з його характеристикою були надіслані в закордонні зоологічні музеї. Він написав перший підручник по зоології для студентів Томського університету. Мамологам і любителям фауни Сибіру залишив цінні узагальнюючі довідники, як «Определитель млекопитающих Томского края» (1900р.), «Обзор млекопитающих Западной Сибири и Туркестана» (1905р.). Ці довідники і сьогодні є цінними науковими матеріалами для вивчення зоології, вони є зразками точного, короткого, систематизованого визначення ознак істот тваринного світу. Третім напрямком наукової діяльності Микола Феофанович в Томський період була акліматизація рослин. Акліматизація означає як пристосування до нових умов при збереженні кращих якостей рослин. Головними завданнями роботи по акліматизації рослин Микола Феофанович вважав слідуючі: 1) Сворити для садженців місцевих диких плодових дерев і кущів благо приємні умови для їх розвитку. Садженці вирощувати з насіння диких рослин. 2) Відібрати до життя в даній місцевості дикі і культурні породи. 3) Відібрати найбільш перспективні породи.. 4) Виростити нові культурні рослини шляхом гібридизації, тобто змішанням різних сортів з послідуючим відбором кращих з них.

Як же створювалось садівництво Сибіру? Сибір вразив Миколу Кащенка своїми масштабами, величезними невикористаними природними можливостями, контрастами багатства, бідності. А ще біолог був здивований тим, що місцеве населення мало займалося садівництвом: «Почему нет садов о коло домов. Здесь много растений растёт, а може трасти ещё больше» (2;19). В 1900 році біля свого будинку в Томську Кащенко заклав садок, для цього він виправив рельєф місцевості, засипав канаву, розмістив красиво культурні рослини. Садок утримував у зразковому стані, працював все літо, сам і його сім'я. В своїх спогадах про томський період життя згадувала старша донька Кащенка- Маргарита: «Сама я принимала пассивное участие, но не какая, даже самая примитивная работа не производилась без руководства отца и не начиналась без его инициативы» (2;35).

За спогадами самого Миколи Феофановича роботу в новому садочку почав робити заради гігієнічної мети, для відпочинку, проте цією справою там сильно зацікавився: «Что