живої істоти у бажаному для неї напрямку. Для цього потрібна гібридизація. Результатом гібридизації являється більш різноманітне потомство, чим при звичайних природних умовах.
Справа людини при цьому заклечається в послідуючому відборі кращих гібридів, покращити їх властивості при повторному відборі, одержавши кращий з кращих екземплярів. Таким чином, нові породи домашніх і культурних рослин людина може свідомо викликати до існування шляхом гібридизації і штучного відбору, який проводиться систематично в певному напрямку, бажаному людині. Кащенко називає приклади неточної гібридизації, коли насіння різних пород висіваються на одній ділянці і кожен рік одержував все нові і нові форми плоду, яких до цього не було. Наводить приклад з насіннями гарбузів— на його дослідній ділянці внаслідок неточної гібридизації виростали гарбузи різних форм, величини і забарвлення.
Результат гібридизації одержується тільки тоді, як рослина, що виросла з гібридного насіння дала бажаний результат, тобто для квіткових рослин- квіти, для плодових- плоди. Цей процес тривалий, займає роки досліджень. Кащенко наводить приклад досліду по гібридизації яблуні і троянд на садовій ділянці у Томську. Так гібридна яблуня, по формі плоду названа бугристою, плоди її дуже маленькі, але вона стійка до морозів сибірських зим. Недолік у неї один— малі плоди. Тому Кащенко поставив перед собою завдання- гібридизувати цю породу з двома європейськими культурними сортами, які боялись морозів, але давали великі плоди— з Білим наливом і Грушівкою московською. Гібридизація була проведена в слідуючих комбінаціях:
Бугристе опилення Білим наливом.
Білий налив опилено Бугристим.
Бугристе опилено Грушівкою.
Грушівка опилена Бугристим.
Бугристе опилено Сибірським анісіком.
Всі ці комбінації, крім номеру 2, були успішними, в результаті було одержано гібридне насіння чотирьох сортів. В даному випадку гібридизація носила точний характер, тобто були враховані всі можливі позитивні і негативні варіанти опилення. Так як у насінні яблунь нормальний період одержання плоду тривалий, то для прискорення результатів гібридизацію Кащенко привив (окулірував) сіянці в крони Сибірських яблунь. Остаточний результат гибрідизації був одержаний пізніше— це сорти Сибірське золото, Бугристе- наливне. Гібридизація Білого наливу з іншою місцевою червоноплідною Сибірською яблунею дала можливість одержати скороспілий дуже врожайний і зимостійкий в умовах Сибіру сорт Багряна Кащенка. Другий успішний дослід по гібридизації був проведений з трояндами в 1904 році. В 1904 році І.В. Мічурін надіслав любителю- садівнику Н.А. Іваницькому значну кількість насіння, одержаних при гібридизації Цариці півночі із звичайним шиповником. Більшу частину насіння Іваницький віддав Кащенко. Насіння були посіяні восени 1904 року у власному садку, який став «живою лабораторією Кащенка» Влітку 1905 року були одержані більше сотні кущів, які наступною весною були розсаджені, а в влітку 1907 почали частково цвісти. Більша частина екземплярів зацвіла тільки влітку 1908 року, а деякі не цвіли зовсім. Результат був таким:
Більшість кущів а ні по характеру листя, ні по квітам, ні по іншим ознакам не відрізнялись від звичайного шиповника. Ці кущі дослідник викидав, надававши більший простір для інших.
Значна частина кущів (біля одної десятої від всієї кількості) по зовнішньому виду пагонів і листя, а також по характеру росту була схожа з шиповником, проте квіти давали напівмахрові або махрові ніжнорожевого кольору і такої величини, як не махрові квіти цього шиповника. Між окремими кущами була невелика різниця в кольорі (у деяких квіти були зовсім блідими) і значна різниця в степені махровості (найменша махровість— 10- 14 штук, найбільша— 18-23). На одному з кущів цієї групи появилась квітка з 40 пелюстками. Напевно, махровість надала шиповнику внаслідок схрещення з Царицею півночі. Було одержано нову троянду- махрова, з приємним запахом, вино слива до морозів. Нова троянда була названа Миколою Феофановичем ім'ям старшої доньки «Маргаритою Кащенко». Сама донька Миколи Феофановича згадувала про цей період роботи батька з трояндами: «Эту работу с розами я хорошо помню. Также помню цвета кустод, выращенных методом гибридизации. Они достигали большего размера, в человеческий рост. Цветение было очень обильным и продолжалось всё лето». (2;57)
Відомий сибірський біолог М.А. Лісавенко писав, що не випадково Кащенко поряд з гібридизацією плодових дерев, згадує і квіти. Це був великий знавець і полум'яний любитель декоративного садівництва.
Зовсім мало сіянців по загальних властивостях були подібні до Цариці півночі, але відрізнялись більшими розмірами листя (це листя Японського шиповника) від якого походила Цариця півночі, котра давала квіти рожево- червоного кольору, тоді як у Цариці півночі квіти мали фіолетово- рожеве забарвлення. Ця троянда знаходилась не тільки на дослідній ділянці у Кащенка, а й на ділянці садівника Н.А. Іваницького, вирощених з насіння, що залишалось від мічурінських посилок. Ця троянда була названа Іваницька. Таким чином, в умовах Томська з'явились три види троянд стійких до сибірських морозів.
Висновок з дослідів з трояндами.
Невелика частина сіянців, як по загальних властивостях, так і по кольору не відрізнялася від Цариці півночі, ці сіянці Кащенко викидав.
Отже, головним методом появи нових кращих сортів культурних рослин, тварин є відбір кращих екземплярів. Кащенка цікавила історія давності процесу гібридизації. На основі певних досліджень приходить до висновку, що розумна свідома гібридизація проводиться в розвинутих суспільних формаціях, де людина на основі науки досягає від рослин і тварин бажані результати. В природі гібридизація і відбір проходить стихійно. Тому зрозумілим стає істина вченого- біолога Дарвіна, що всі культурні рослини, які на сьогодні дуже поширені в світі, походять з таких країн, де вже в доісторичному часі процвітала цивілізація. Так розкопки показують, що жителі Швейцарії в кам'яний