Подальші творчі завоювання Чайковського протікали протягом 70-х років нерівномірно в різних жанрах. Якщо в області опери нове слово Чайковський сказав лише в 1874 р., створивши оперу «Коваль Вакула», то в області симфонічного циклу і романсів таким початком принципово нового можна вважати вже 1872 р. — рік створення Другої симфонії і циклу романсів опус 16. За ними слідували Третя симфонія і цикли романсів першої пол. 70-х рр.

В області програмно-симфонічної поемности після «Бурі», ще тісно пов'язаної з попередніми творчими досягненнями, новою віхою з'явилося створення в 1876 р. симфонічної фантазії «Франческа да Ріміні» на сюжет п'ятої пісні «Пекла» Данте. Про це свідчить як сам склад музичного тематизму цієї поеми, так і принципи його розвитку.

Крім того, в першій половині 70-х рр. Чайковський звертається до жанрів, що раніше не торкнулися його, де відразу ж досягає видатних за своєю художньою майстерністю висот. Це Перший фортепіанний концерт. І поклав винятковий перспективний початок реформі музично-хореографічного мистецтва балет «Лебедине озеро» (1875-1876 рр.). Слід додати, що в той ж період Чайковський виявив себе видатним майстром жанру струнного квартету, а в 1876 р. створив унікальний фортепіанний цикл «Пори року».

Такий у загальних рисах шлях Чайковського до вершин всього першого періоду його творчого життя. Підкреслимо, що цей процес розширення тематики і вдосконалення художньої майстерності композитора протікав на основі тісних контактів між різними жанрами, їхнього взаємозбагачення і властивої їм всім зростаючої симфонізації музичного мислення.