Французький композитор, органіст, педагог, теоретик музики. Народився в сім'ї літераторів (батько - перекладач Шекспіра, мати - поетка Сесіль Соваж). Найсильнішим враженням дитинства стало для Месіана знайомство з оперою Дебюссі Пелеас і Мелісанда; до кінця життя Месіан зберігав ставлення до неї як до вершини музичного мистецтва. В 1919-30 вчився в Паризькій Консерваторії, м. ін. в Дюка (композиція) і Дюпре (орган). По закінченні консерваторії був призначений органістом паризької церкви Св. Трійці і незабаром прославився як імпровізатор. В 1936-39 входив до угрупування Молода Франція.
Від юності джерелом натхнення для Мес'яна були Святе Письмо, григоріанський спів, індійські ритми, музика античності, культури екзотичних країн;пташиний спів, сюрреалістична поезія. Перша публікація Мес'яна, органна п'єса Небесний бенкет(1928) витримана ще в традиціях Франка, однак вже від наступного опусу, Прелюдій для фортеп'яно (1929) почала формуватися самобутня модальна мова Мес'яна, для якої особливо типовими з структури з тритонами, зменшеними септимами і збільшеними тризвуками. В оркестровій і органній музиці 30-х остаточно утвердились такі риси зрілого стилю Мес'яна, як схильність до складних і нерегулярних ритмів, до яскравих, насичених тембрів і до формотворчого "принципу вітража", що сполучає остінатність і варіювання. Більшість композицій цього періоду присвячені релігійній тематиці. В них широко представлені три характерні для Мес’яна різновиди музики: відсторонено-споглядальний, екстатично-танцювальний і підкреслено холодний, заснований на чергуванні і накладенні ритмічних груп з точно обчисленими числовими параметрами. Вершина ранньої творчості Мес'яна – восьмичастинний Квартет на кінець часу, навіяний образами Апокаліпсису; квартет був написаний в німецькому концтаборі для військовополонених (куди Мес'ян потрапив після поразки Франції в 1940) і вперше виконаний силами в'язнів цього табору. В 1942 Мес'ян повернувся до роботи в церкві Св. Трійці і тоді ж став професором Паризької Консерваторії. Протягом тридцяти шести років в його класах гармонії, аналізу, музичної естетики і композиції студіювала величезна кількість студентів, серед яких були лідери післявоєнного європейського авангарду Булєз, Штокгаузен і Ксенакіс, а також Ґьойвартс, Балліф, Лє Ру, Келеман, Малец, Констан, Куртаг, Жолас, де Лєу, Анрі, Барраке, Феррарі, Ґурецкі, Трамблє, Амі, Мефано, Ґрізе, Бенджамін і ін. Під час війни у Мес'яна вчилася і Івон Льорйо, яка в подальшому стала його другою дружиною. В розрахунку на феноменальні дані цієї піаністки створювались цикли Видіння Аміня (з партією другого фортеп'яно для самого Мес'яна) і Двадцять поглядів на немовля Ісуса. Тоді ж з'явився найпопулярніший з духовних вокальних опусів Мес'яна - Три маленькі літургії божественної присутності. В 1944 Мес'ян опублікував трактат Техніка моєї музичної мови, де виклав ряд важливих теоретичних ідей, м. Ін. свою ж тему ладів обмеженої транспозиції (штучних ладів зі звукорядами, що включають групи нот однакового інтервального складу) і систему т.зв. незворотних (симетричних) ладів. В 40-х почав також писати багатотонний Трактат про ритм.
Найвизначніші опуси Мес'яна, створені між 1945 і 1949, складають триптих, інспірований, за словами композитора, легендою про Трістана і Ізольду. Це вокальний цикл Яраві, пісня кохання і смерті для сопрано і фортеп'яно, десятичастинна Туранґаліла-Симфонія для оркестру з солюючими фортеп'яно і хвилями Мартено, і П'ять приспівів для камерного хору без супроводу. Всі три твори наділені соковитим чуттєвим і екзотичним колоритом; їхня музика часом балансує на межі естрадного кітчу. В інструментальних циклах межі 40-50-х Чотири дослідження ритму і Органна книга відчутний вплив серійних експериментів Булєза та інших молодих композиторів-авангардистів; одне з Чотирьох досліджень, п'єса Лад тривалості і інтенсивності, становить перший в європейській музиці зразок тотального серіалізму.
Наступний епізод біографії Мес'яна позначений переважанням "пташиної" тематики. Мес'ян замолоду вивчав спів птахів, наслідування їхніх голосів включені до тканини більшості його великих партитур, в тому - Квартету. Трьох літургій. Турангаліли. В 50-і один за одним з'явились масштабні твори, цілковито побудовані на стилізації пташиного співу; фортеп'янні концерти Пробудження птахів та Екзотичні птахи, цикл фортеп'янних п’єс Каталог птахів. Після великої, дещо екстравагантної оркестрової п'єси Хронохромія і Семи хокку (японських ескізів) для фортеп'яно і малого оркестру Мес'ян знову звернувся до втілення релігійних ідей. Багатоманітні аспекти його творчості приведені до синтезу в монументальних пізніх партитурах - ораторії Преображення Господа нашого Ісуса Христа, оркестрових циклах Від каньйонів до зірок (з солюючими фортеп'яно і валторною, в дванадцяти частинах), і Осяяння потойбічного (в одинадцяти частинах), двох останніх органних циклах і в опері Святий Франциск Асизький. В 1967 Мес'ян був обраний членом Інституту Франції.
Святослав Луньов народився в 1964, в 1986 закінчив Київський Політехнічний Інститут, в 1993 - композиторський факультет Київське; Консерваторії, в 1998 - аспірантуру з композиції. З 1993-викладаї; композицію у Школі Мистецтв, з 1999 - на кафедрі музичної інформатики Київської Музичної Академії. Брав участь в міжнародних фестивалях в Києві Київ Музік Фест (1996-99), Форум Музики Молодих (1993-98).
Яніс Ксенакіс - французький композитор грецького походження. Народився в 1922 в Браілі, Румунія. Після повернення в 1932 до Греції навчався в приватній школі і Афінському Політехнічному інституті. В 1945 став активістом Руху Опору, згодом брав участь у громадянській війні, був поранений. В 1947 утік з Греції до Франції. Невдовзі познайомився з Онеггером, Мійо, Мес'яном і розпочав професійну діяльність як архітектор (з 1948 по 1959 був близьким співробітником Лє Корбюз'є, лідера конструктивізму). 3 1951 студіював у Паризькій Консерваторії під керівництвом Мес'яна, який схвалив його експерименти з адаптації математичних ідей і методів до музики. Першою
