Месіан - партитурою Ксенакіса стала п'єса Metastasis (гр. після спокою) для 61 виконавця (1954). В ній...

Реферат - Месіан

партитурою Ксенакіса стала п'єса Metastasis (гр. після спокою) для 61 виконавця (1954). В ній композитор вперше втілив свою концепцію так званої стохастичної (вірогіднісної) музики, де маси звуків уподібнюються космічним туманностям чи галактикам: поведінка окремих елементів всередині таких мас підпорядковується теорії вірогідності тобто не є цілком передбачуваною, однак сукупність руху і взаємодій в кінцевому результаті закономірно породжує цілісну форму. В фактурі Metastasis особливо помітними є різноспрямовані; різношвидкісні glissando мас струнних. В 1958 Ксенакіс реалізував ідею Metastasis засобами архітектури: в контурах створеного ним павільйона корпорації Філіпc на брюссельській Всесвітній Виставці переважають зринаючі і спадаючі криві лінії (зорові аналоги glissando). На моделях зі сфери теорії вірогідності, теорії великих чисел та інших розділів математики грунтуються і багато інших композицій Ксенакіса. Джерелами ідей для нього служать закон Максвела-Больтмана? розподілення Ґаусса, ланцюги Маркова, теорія ігор, Булєві алгебри і т. п. До сфери інтересів Ксенакіса входили або входять також електронна музика, старогрецький театр (в низці його творів використані тексти античних трагедій), віртуозні прийоми інструментальної гри (Herma для фортеп'яно, Homos alpha для віолончелі, Khoai для клавесина та ін.). Він є автором просторових аудіовізуальних (звукокольорових) композицій призначених для виконання yа відкритому повітрі або у спеціальних приміщеннях. З 1970 щораз частіше використовує остинатні ритми і архаїчні або фольклорні лади. Назви партитур Ксенакіса зазвичай походять від давньогрецького коріння, багатозначні і нелегкі для перекладу. Ксенакіс заснував центри з вивчення зв'язків музики і математики в Парижі і США (при Університеті штату Індіана), написав розвідки про математичну формалізацію музики, зв'язок музики і архітектури, кризу серійної техніки та ін, В1983 (першим серед представників авангарду) був обраний членом Інституту Франції.

Дмитрій Капирін народився 1960 року в Москві, 1979-84 вивчав композицію у Лєшека Мазепи і Львівській Консерваторії. 3 1984 проживає в Москві. Брав участь у майстеркласах композиторів Пола Рудерса і Едісона Денісова, ударника Герта Сьоренсена в Данії. В 1994 здобув II премію на Дванадцятому Композиторському Конкурсі ICONS в Турині, Італія за Звуки і голоси для камерного ансамблю. В 1996 його твір Сни для оркестру був відзначений дипломом Восьмого Міжнародного Композиторського Конкурсу в Безансоні, Франція. В 1995 отримав стипендію Берлінської Академії Мистецтв для написання сценічної композиції Втілення кольору. Твори Капиріна виконувалися на престижних фестивалях і концертах сучасної музики в Європі і США, серед виконавців його музики Московський Ансамбль Сучасної Музики, Студія Нової Музики, саксофоністи Олексій Волков (Росія), Кльод Делянгль і Марк Сіффер (Франція), віолончеліст Олександр Загорінський (Росія), піаніст Івар Міхашофф (США), ансамблі НЕХ (Голяндія), Work in progress (Німеччина), Ервартунг (Франція), Археус (Румунія) і ін. Основні твори: Стани, 4 п'єси для фортеп'яно (1987), Вечірня музика, три п'єси для гітари (1987), Наближення до Юпітера для скрипки, альта, віолончелі і фортеп'яно (1987), Соната для кларнета і фортеп'яно (1988), скрізь листя для флейти, віолончелі і фортеп'яно (1989), Сни для симфонічного оркестру (1990), Звуки і голоси для флейти, кларнета, скрипки, вібрафона, арфи і фортеп'яно (1990), До поезії для камерного оркестру (1991), Sotto voce, 3 п'єси для фортеп'яно (1991), Пастораль для 6 блокфлейт, вібрафона, челести і фортеп'яно для камерного ансамблю (1992). Тиха пісня дерева для 5-октавної маримби (1992), Музика з тиші для камерного ансамблю (1992/94), Музика дощу для струнного оркестру (1993), Chose de soir, вокальний цикл для сопрано і камерного ансамблю на вірші В. Гюго, Ж. Рішпена і П. Реверді (1994), За течією для саксофона-сопрано і камерного ансамблю (1994), Хатка з карт для кларнета, скрипки, віолончелі і фортеп'яно (1995), Музика для двох для саксофона-сопрано (кларнета) і фортеп'яно (1995), Втілення кольору для 3 художників, 3 танцівників, камерного ансамблю і стрічки (1995), 3 повітря для кларнета, скрипки, 2 альтів, контрабаса і акордеона (1996), Септет для гобоя, кларнета., фагота, ударних, фортеп'яно, скрипки і віолончелі (1996), Музичний момент для саксофона-альта і віолончелі (1997), Осіння пісня для саксофона-альта і кларнета solo (1997), Як метелики на вітрі кия саксофона-альта? кларнета і арфи (1997), Пісня без слів для камерного ансамблю (1998), Чотири п'єси для оркестру (2000).

Сторінки: 1 2