Тарас Григорович Шевченко

(1814р. – 1861р.)

Тарас Григорович Шевченко – геніальний український поет, письменник і художник. Народився він 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Черкащині в кріпацькій родині. Українські селяни трудилися зранку до вечора. А для обробітку власного шматка землі майже не залишалося часу. Це рабство фізично й морально виснажувало колись вільний козацький народ. Серед неволі кріпатства зростало хлоп’я на ім’я Тарас. Дитячі та юнацькі спогади закарбувалися на все життя, лунали в його творчості гіркою тугою, сльозами й смутком за долею скривдженого люду. Мати поета Катерина Яківна та батько Григорій Іванович Шевченки померли, рано залишивши своїх дітей сиротами. Тарас змальовував їхню гірку долю в своїй творчості. А особливий слід в його житті залишив дід Іван, свідок, а, можливо й учасник гайдамацького руху на Україні.

Тарас Шевченко освіту здобував у сільській школі, потім деякий час наймитував, був козачко у місцевого поміщика пана Енгельгарда. Рано в Тараса появився хист до малювання. Доля розпорядилася так, що разом з валкою кріпаків пана Енгельгарда Тарасові довелося від’їхати з рідного села до міста Вільна в Литві, а потім до тодішньої столиці Росії – міста Петербурга. Він продовжує опановувати майстерність художника-живописця.

Одна з найщасливіших подій в житті Тараса Шевченка – це викуп з кріпацької неволі, який здійснили передові діячі культури й мистецтва 22 квітня 1838 року. А пізніше він стає учнем Петербурзької Академії мистецтв.

Тарас студіює український фольклор, із великим задоволення читає твори видатних українських письменників – Івана Котляревського, Григорія Квітку-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, поетів-романтиків, російських і західноєвропейських письменників. Перша збірка власних віршів Тараса Шевченка вийшла в світ 1840 року під назвою «Кобзар». Найвідоміші його картини цього періоду – «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці», «Циганка-ворожка», «Катерина».

Усе своє життя поет і художник присвятив служінню рідному народові. Він писав: «Я по плоті і духу син і рідний брат нашого безталанного нарду».

За творчу, політичну й громадську діяльність, зокрема, участь у Кирило-Мефодіївському братстві, 17 квітня 1847 року Тараса Шевченка заарештовують і відправляють на заслання на схід країни – в Оренбург, Орськ, Новопетровськ із забороною писати й малювати. Проте він продовжує творити, збираючи свої вірші й поеми в «захалявні» книжечки. 2 серпня 1857 року Шевченка було звільнено з дозволом проживати в Петербурзі.

На початку 1860 року виходить у світ друге прожиттєве видання «Кобзаря» Тараса Шевченка, а в 1861 році поет видає підручник для дітей «Букварь южнорусский».

Помер Тарас Григорович Шевченко 10 березня 1861 року в Петербурзі. Поховали його на Смоленському кладовищі, а пізніше, згідно із заповітом самого поета, його прах було перевезено в Україну, на Чернечу гору поблизу міста Канева.

Використана література:

1.Скрипник Володимир Михайлович. Українська література: Хрестоматія для 6 класу.

2.Українська Література для 10 класу.