Після всіх цих подій Володимир Мономах їде в Київ до Агапіта, щоб віддячити йому за своє зцілення і подарувати один із своїх маєтків. Почувши про це, Агапіт сховався у печерах у своїй келії. Князь тоді заслав болярина свого у печеру до Агапіта з великими дарами лікарю. Агапіт відмовився їх прийняти і запропонував ці дари роздати жебракам, а їстивне віднести до монастирської лікарні, що і було виконано.

Цікаво, що на долонях Св. Агапіта були знайдені залишки міді та пилок рослин з берегів колишньої Візантії. Вважається, що це є складові частини ліків стародавнього українського лікаря.

Проведені вченими детальні дослідження мощей дозволили встановити зріст Агапіта (166 см), вік, в якому він помер (біля 60 років), час поховання (кінець ХІ століття, що збігається з літописними данними). Встановлено також, що при житті Св. Агапіт страждав на артрозоартрит попереково-грудного відділу хребетного стовпа, спонділоартрит, пародонтоз, накульгував на праву ногу; від народження в нього нe було мізинеця на лівій руці.

В 1995 році виповнюється 900 років від дня смерті першого лікаря і час подбати про вшанування його пам`яті. Насамперед йдеться про спорудження в Києві пам`ятника Анапіту Печерському. Рішення про це вже прийнято. Відповідна постанова прийнята також про будівництво академічного храму, який буде споруджений біля фізико-хімічного корпусу Київського медичного університету. Тут встановлений хрест і пам`ятний стенд з написом про спорудження першої в Україні університетської церкви.

Слід також сказати про те, що фахівці школи Герасимова відтворили за черепом справжній прижиттєвий вигляд першого лікаря. Це скульптурне погруддя Св. Агапіта зберігається у відділі історії печер Києво-Печерського державного історико-культурного заповідника і повинно стати зразком для майбутнього монументу.

Отже, говорячи про розвиток медицини Київської Русі, слід зазначити, що вже в XI—XII ст. на Русі з'явились свої вчені-природодослідники. Наприклад, київський монах Агапіт займався медициною. В «Києво-Печерському патерику» зазначається, що Агапіт-лікар лікував не лише заможних людей, зокрема князів, але й простих, незаможних. Він зцілював запалення, шкіряні хвороби, широко використовуючи при цьому відвари з трав і коренів.

Використана література:

Історія медицини. – К., 1990.

Історія української медицини. – К., 2000.

Українська та зарубіжна культура. – К., 2001.

О.Субтельний. Історія України. – К., 1996.