Американець польського походження Збігнєв Бжезінський народився 28 березня 1928 року в Варшаві в сім’ї дипломата. В 1938р. Джезінський-старший був призначений на нову посаду в польському консульстві в Монреалі. У зв’язку з цим сім’я перейшла в Кнаду, де і залишилась після приходу до влади в Польщі Комуністів.

Збічнєв Бжезінський навчався в Монреальському університеті Макгілла, який закінчив в 1949р., потім, в 1953р., отримав степінь доктора філософії в Гарвардському університеті де і залишився викладати міжнародні відносини в університецькім центрі російських досліджень. В 1958 році він отримав американське громадянство. В 1962 році він став професором колумбійського університету в Нью-Йорку, де він брав участь у заснуванні і був обраний першим директором Цнституту з питань комінізму.

Активний політик, він був радником з питань зовнішньої політики і національної безпеки в передвиборчих президентських компаніях Джона Кенеді та Хьюберта Хашфрі (претенденти на посаду президента США в 1976р.). З початком війни у В’єтнамі Бжезінський відомий своєю непримиренністю щодо СРСР, активно захищав політику США і бомбардування В’єтнаму. Але у кінці 60-х років він змінив свою позицію і наполягав на мирному вирішенні конфліктів з Радянським Союзом.

Бжезінський брав участь у створенні і в 1973 році очолив трьохсторонню комісію – приватну організацію, яка об’єднювала американських, японських і західноєвропейських політичних лідерів. Створену з ціллю спільного вирішення загальних економічних проблем.

В роки правління президента США Джеммі Картера (1977-1980рр.) Бжезінський займав посаду радника президента з національної безпеки. Він виконував головну роль у вирішенні зовнішньополітичних задач адміністрації Картера. Наприклад Бжезінський наполягав на тому, щоб Сполучені Штати покращували взаємовідносини з країнами “третього світу”, з державами які мають значні запаси природніх ресурсів і велике за кількістю населення, які в майбутньому сприяли б посиленню позицій США в швидкозмінюючомуся світі.

В 1981 році Бжезінський продовжував свою академічну кар’єру: в Колумбійському університеті в якості професора американської зовнішньої політики і в Джорджтоунському університетському Центрі стратегічних і міжнародних досліджень. Бжезінський також був наставником держсекретаря США Мадлен Олбрайт. На сьогоднішній час він продовжує викладацьку і кандидатську діяльність. [15]

Талановитий письменник З. Бжезінський багато своїх робіт присвятив дослідженню Радянського Союзу, а також питанням стратегії США на зовнішньополітичній арені. Серед його робіт “Ідеологія і сила радянської політики”, “Позаконтролем”,, “Плани гри”, “Влада і принципи”, “Великий провал: народження і смерть комунізму в ХХст.”, “Велика шахівниця. Американська першість та її стратегічні імперативи”, дві останні являються найбільш популярними.

Книгу про кризу комунізму “Великий провал: народження і смерть комунізму в ХХ ст.” Бжезінський почав писати в 1986 році, закінчив в 1988 році, а на рік пізніше вона була опублікована. І декілька років не пройшло, як здійснилося передбачення автора книги, що комунізм – “найбільш незвичайна політичне та інтелектуальне заблудження ХХ ст.., зустріч з яким повернуася для людства катастрофою і до початку майбутнього століття стане всього на всього спогадом минулого”. [20]

В цій праці Бжезінський різко критикує Радянський Союз і комунізм як ідеологію взагалі. Починаючи із зародження комуністичних ідей аж до їх практичного втілення в Росії, автор намагається пояснити чому саме ця ідеологія стала прийнятною в тодішньому суспільстві.

Бжезінський провдить аналзі в своїй праці всієї історії СРСР: політичної системи Ленінського типу; ідеологічної закоренілості сталінізму та гласності і перебудови Горбачова. Саме проаналізувавши цю ситуацію він доходить логічного висновку про загибель комунізму у Східній Європі: “Таким чином, зазначає Бжезінський, в кінці 80-х років ХХ ст.. світ спостерігає агонію комунізму-вчення, яке намагалося побудувати найбільш гуманне суспільство, але яке призвело до масового гніту”.

“Утопічна соціальна інженерія, - на думку американського політолога, знаходиться в фундаментальнім протиріччі зі складністю людського буття, а соціальна творчість найкраще розвивається, коли політична влада обмежена,. Цей фундаментальний урок найбільш можливим те, що ХХІ століття буде століттям демократії, а не комунізму”. [15]

З виходом книг З. Бжезінського у світі, а особливо в Росії багато чого змінилося. Саме тому більшість політиків, вчених відносяться до Бжезінського, як до одного з найбільш сильних політичних аналітиків світу, який зіграв далеко не останню роль в закінченні “хлодної війни” перемогою США і розпадом СРСР. [13; 3]

Крім того слід звернути увагу на працю З. Бжезінського “Передчасне партнерство” в якій він так само зі всіх сторін критикуї комунізм. Він вважає, що панування комунізму принесло великі збитки народом Росії, ззнищивши найбільш активні і творчі кола суспільства. В результаті довших років побудови соціалізму СРСР він все-таки був побудований, але для одного класу верхівки правлячої партії та військової і адміністративної еліти. Радянський комунізм частков, і як наслідок, і комунізм взагалі дискредитував себе.

Особливу увагу тут він звертає на відносини Радянського Союзу і США, і як наслідок завншньополітичні відносини між Росією та Сполученими штатами. В розділі “Історична амнезія” З Бжезінський пише, що для реального партнерства Росії та США партійні сильні основи у вигляді спільних міжнародних цілей та інтересів. Але разом з цим американський політолого звинувачує Росію, в тому, що її політика спрямована на те, щоб у нових незалежних держав мало що залишилося від економічної незалежності.

У своїй праці Бжезінський чітко окреслює цілі яких повинні дотримуватись Сполучені Штати в своїй стратегії. Основною ціллю стратегії повинен бути, на його думку, геополітичний плюралізм в рамках колишнього Радянського Союзу. Досягнення такої цілі – необхідна умова появи в майбутньому стабільної й демократичної Росії. [8; 58- ]

Цікавою є стаття З