Роботи К.Е. Ціолковського по ракетодинаміці і ракетній техніці, поклали початок теоретичній, а потім і практичній космонавтиці, мають надзвичайно багатий спектр ідей, що послужили практичним вирішенням проблем проектування ракетної і космічної техніки.

Ідея космічного польоту – одна із основних в творчості Ціолковського, але космічний політ для нього не самоціль, а тільки шлях до вирішення багато інших більш важливих задач. Прогнозує можливі шляхи розвитку земної цивілізації і передбачає свій шлях – освоєння людством космічного простору.

Для того, щоб створити і вирішити ці грандіозні проблеми, необхідно мати надзвичайно широкий кругозір і володіти глибокими знаннями в самих різних галузях науки і техніки, треба бути вченим ентузіастом. Таким він і був, тому що проводив дослідження в галузі авіації і повітроплаванні, біології і медицині, філософії і т.д.

Серед різних наукових ідей Ціолковського важливе місце займають ідеї дальшого освоєння людством планети Земля К.Е.Ціолковський розвив їх у взаємозв’язку з ідеями освоєння космосу, неодноразово зачіпав їх в ранніх творах і не раз повертався до них на протязі всього життя. Найбільш розвернуто ці ідеї викладені і опублікованих працях “Монізм Вселенной” 1925, “Будущее Земли и человечества” 1928, “Современное состояние Земли” 1929.

Три комплекси глобальних проблем розроблено К.Е.Ціолковським найбільш детально: ціленапрямлене регулювання складу земної атмосфери, конкретні шляхи освоєння Світового океану, способи підвищення ефективності використання сонячної енергії для потреб сільського господарства і освоєння тяжко доступних районів земної суші.

Аналізуючи можливі шляхи досягнення космічних швидкостей, Ціолковський приходить до ідеї створення “космічних ракетних поїздів” – космічної транспортної системи, що складаються із ряду ступенів. Треба відмітити що наперекір існуючому уявленню, “космічні ракетні поїзди” Ціолковського мають мало спільного з сучасними багатоступінчастими ракетами. Вони дійсно подібні до поїздів - залізно дорожнього складу. Ціолковський розширює принцип руху свого “поїзда” далеко за межі наземного рельсового шляху. Ось дане ним визначення, що стало уже класичним: “під ракетним поїздом я розумію з’єднання кількох однакових ракетних приладів, що рухаються спочатку про дорозі, потім в повітрі, потім в пустоті атмосфери, на кінець, де не будь між планетами. Але тільки частина цього поїзда несеться в небесний простір, решта, не маючи потрібної швидкості, повертається на Землю”.

Ціолковський представляв, що закладений в “космічних ракетних поїздах” принцип ступінчастості позволить практично реалізувати космічний політ.

Ідея Ціолковського в створенні космічно-транспортних систем (КТС) в виді ступінчастої системи, в склад якої входить ряд поступово працюючих а потім відокремлюючи ракет блоків отримала в дальнійшому назву ступінчастих ракет-носіїв, що доставляють вантажі на околоземні орбіти. В жовтні 1957 р. За допомогою ракети носія “Супутник”, розробленої під керівництвом академіка С.П. Королева, на орбіту був запущений перший штучний супутник Землі.

Ім’я Ціолковського стало символом космічних намагань людства, з цим асоціюється сміливі випробування на благо людства і глибокі роздуми про майбутнє нашої планети. Кожне покоління, що виходить на арену загальнолюдського життя, відкриває для себе “свого Ціолковського”, бачить в його творчості нові і нові кути.

Відкриття Ціолковським польоту в космос і обґрунтування ним закономірності освоєння людством навколосонячного простору у відповідності із запропонованим ним планом рівнозначні з відкриттям Коперніка. Це змінило уяву про місце людини в космосі, зробили людину потенційним власником і змінювачем Всесвіту, маючи в перспективі, завдяки розвитку космічної техніки можливості безмірного розширення в просторі, а значить безмірного володіння все новими ресурсами, новою інформацією, відповідно безмірного існування і часі.

Використана література

1) Ю.О. Хромов “Путівник по космосу”