д) Серед ідилічних настроїв Вергілія з'являються й міф о-логічні мотиви. В еклозі IX підпилий Сілен, якого стри-

мують квіткові узи Сатирів, співає в печері про виникнення світу з традиційних античних елементів — землі, води, повітря і вогню, про появу твердої землі, лісів і звірів у лісах, сонця і дощів.

Вергілієві еклоги взагалі пересипані різними міфічними об-разами — наяд, німф і муз, Галатеї, Вакха, Орфея, Юпітера, Аполлона та ін.

Окремої згадки заслуговує міфологічна утопія, яку розвинуто в еклозі IV. Тут Вергілій говорить, що хоче оповідати про важливіші справи. Він зображує народження якогось чудес-ного немовляти, яке принесе з собою мир на всю землю: земля сама даватиме вдосталь усе необхідне людині, припиняться всі війни серед людей, звірі перестануть пожирати одні одних, за-гинуть усі отруйні змії й усі отруйні рослини — і взагалі відро-диться новий золотий вік на Землі. Ця еклога спричинила бага-то суперечок, бо всім хотілося встановити, про яке немовля йдеться у Вергілія. Висловлювали різні здогади про різних ві-домих людей, які з'являлися на світ у момент створення «Буко-лік». З розвитком християнства, коли встановлювали його про-вісників у язичеському світі, з'явилася думка й про те, що Вер-гілій пророкує тут про народження Христа. На рубежі старої й нової ери в античному світі взагалі ходило багато різних ска-зань і пророцтв про настання золотого віку; це цілком зрозу-міло в зв'язку з загальною кризою рабовласницької формації й надіями на новий устрій світу, які випливали звідси. Вергілій, живучи в атмосфері подібного роду розчарувань і надій, вніс свої ідилічні настрої й у зображення цього сподіваного земного раю.

є) Нарешті, в «Буколіках» єй політичний елемент, який, правда, в усьому творі прослизає тільки два рази, та й то в плані чисто особистої й побутової заінтересованості авто-ра. Так, в еклозі І пастух Тітір, який одержав свою садибу назад після конфіскації, шанобливо згадує того «бога», який зробив йому таке добро й вернув його до спокійного життя. А інший зображений тут пастух, Мелібей, з тяжким настроєм мусить по-кинути свою ділянку, яку в нього відібрали воїни. В цьому тво-рі, звичайно, мається на оці протекція, яку виявив Вергілієві Август. Про відібрання маєтку в поета йдеться й в еклозі IX. У «Буколіках», без сумніву, відчувається ідеологія дрібного або середнього землевласника, який важко переносить небезпеку й тривоги будь-якої політики й через це тримається якомога далі від неї.

є) Треба відзначити великий прогрес в і рлп^у в а л ь-н о ї техніки «Буколік». Вергілій уже в цьому ранньому творі цілком є класиком римської поезії. Докладніший аналіз твору виявляє багату термінологію в галузі ботаніки й зоології, виразну синтаксичну структуру та деяку вишуканість і рито-ричність, проте завжди витончену м'якість і задушевність у

зображенні природи, простоту й реалістичну настроєність авто ра у змальовуванні своїх персонажів, стислість характеристиі та непідробну щирість і теплоту художніх образів. Усім цим Вер гілій різно відрізняється від тієї олександрійської вченості, як; властива творам подібного роду в епоху еллінізму.

ж) Чотири основні джерела «Буколік» Вергілій переробні до повної невпізнанності. З першого джерела — творчості Фео кріта — взято ідилічний настрій. Друге джерело — неотерию дали Вергілію почуття витонченої малої форми. Третє джере ло — епікурійство. Але у Вергілія нема й натяку на якусь анти релігійність, у нього виключається взагалі будь-яке просвіти-тельство. Нарешті, у вчено-дидактичній поезії еллінізму, якої так багато у Вергілія, зовсім немає тієї сухості і формалізму якими вона відзначалася в Давній Греції. Всі ці чотири давньо-грецькі джерела, крім того, пройняті у Вергілія римськими на-строями, вони пов'язані з ідеологією дрібного або середнього землеволодіння й відзначаються задушевною ідеалізацією про-стого сільського життя.

3. «Георгіки». «Георгіки» означає «Хліборобські вірші». Не дивно, що після пастушої поезії Вергілій звернувся до поезії сільського господарства. Це знову-таки цкїкбм відповідало як його власним задушевним симпатіям, так і політиці Августа, який намагався відновити й оздоровити дрібне й середнє гос-подарство села, розорене після стількох десятиліть громадян-ської війни.

З великою теплотою, щирістю й задушевністю поет малює нам різні картини сільського господарства/Ця дидактична пое-ма складається з _чотирьох книг, по кілька сот віршів у кожній, з яких перша присвячена землеробству, друга — садівництву, третя — скотарству й четверта— бджільництву.

а) Сюжет «Георгік» простий і зрозумілий.

У І книзі, після звертання до Мецената й Октавіана та за-кликання сільських богів Церерп, Лібера (Вакха), фавнів, дріад, Нептуна, Пана, Мінерви й Сїльвана, Вергілій говорить про орання й удобрювання землі й взагалі про все, необхідне для того, щоб родив добрий урожай,— про хліборобські знаряд-дя, насіння, про пори року, коли треба проводити певні польові роботи, та про осінню погоду й про погоду взагалі. В кінці І книги він говорить про смерть Цезаря й хвалить Августа (466—514).

У II книзі, присвяченій садівництву, пояснюється, як треба вирощувати дерева, зокрема, які різновиди дерев на яких грун-тах можна садити. Особливо докладно говориться про догляд за виноградом. Сюди примикають і настанови, звернені до Ме-цената, оспівування Італії, опис