В дореволюційній Росії великою популярністю користувалася опублікована в 1909 р. книга "Основы политической экономики", в якій автор систематизував свої соціально-економічні погляди. В цій роботі
М. Туган-Барановський намагався використати австрійську теорію суб'єктивної корисності з трудовою теорією вартості, встановлюючи закон пропорціональності між трудовими затратами і граничною корисністю. Однак в багатьох випадках ідеалізм М. Тугана-Барановського поєднувався з елементами "чистого матеріалізму".
Критикуючи марксизм М. Туган-Барановський ніколи не поривав з ним повністю. В той же час у нього все більше симпатій викликали теорії соціалістів-утопістів. Дослідження історії соціалістичних вчень і невдалих спроб їх фактичного втілення в життя складають значну частину наукової спадщини М. Тугана-Барановського.
Його наступна книга про соціалізм була опублікована під назвою "Сучасний соціалізм в своєму історичному розвитку" в 1910 році.
1913 р. М. Туган-Барановський опублікував працю "Соціальна теорія розподілу", в якій відкинув популярне на той час уявлення, що розподіл доходів залежить, головним чином, від процесу формування цін, процесу обміну і особливо від граничних продуктів різних факторів виробництва. З точки зору М. Тугана-Барановського, розподіл національного доходу залежить, передусім, від взаємозалежності між різними соціальними класами. Головним у його поясненні було те, що організований робочий клас може добитися більш високої заробітної плати. Ділові кола платять за таке підвищення заробітної плати зниженням прибутків.
У науковому доробку М. Тугана-Барановського помітне місце посідає теорія кооперації, найповніше викладена у великій за обсягом монографії "Соціальні основи кооперації" (1916 р.). Вона поставила ім'я ученого в один ряд з найвидатнішими теоретиками і організаторами кооперативного руху в світі.
У період першої світової війни М. Туган-Барановський неодноразово повертався до проблеми кооперативного руху і проблеми паперових грошей. Так, 1914 р. він опублікував роботу "Економічна природа кооперативів і їх класифікація", а 1916 - книгу "Соціальні основи кооперації".. Книга "Соціальні основи кооперації" - фундаментальна праця, в якій проаналізовано і узагальнено досвід світового кооперативного руху. Трактуючи кооперацію, як результат впливу на капіталістичне суспільство соціального ідеалу, М. Туган-Барановський зумовив тим самим зближення нормативних уявлень про її природу і через мірну абстрактність досліджень.
Під час першої світової війни вчений поглиблював дослідження в галузі теорії грошей, яку трактував у відповідності з теорією циклічності. У праці "Паперові гроші й метал" він критично розглянув погляди попередників на грошовий обіг і створив власну теорію, яка вважається кількісно-номіналістичною. М. Туган-Барановський багатьма дослідниками вважається засновником теорії паперових грошей, яку плідно використав Дж. Кейнс у своїх прагматичних рекомендаціях, спрямованих на державне регулювання грошового обігу.
Однією з найцінніших прикінцевих праць вченого є дослідження "Вплив ідей політичної економії на природознавство і філософію", у якій викладено власну концепцію класифікації наук, що виходять із єдності навколишнього світу, наведені цінні матеріали про взаємопроникнення наук, зокрема економічних, природничих і філософських. У їх епіцентрі вчений ставив потреби та інтереси людини, з цих позицій висловлював побоювання перед диктатурою.
На основі кооперативних теоретичних уявлень вчений здійснив глибокий науковий аналіз основних типів і видів кооперації в усіх сферах і галузях економіки, детально проаналізував зарубіжний та вітчизняний досвід кооперативного руху.
Методологія М. Тугана-Барановського значно відрізнялася від сучасного моделювання, вишукано прикрашеного маскарадною езотеричною математикою. Він досліджував проблеми з чотирьох точок зору: ретельно спостерігав і старанно узагальнював соціальні явища, що видно з його роботи 1894 року "Промышленные кризисы в Англии..." або книги 1898 року "Русская фабрика...". Завдяки цьому він зміг уловити "дух часу" при дослідженні і, таким чином, упорядкувати і розташувати свої дані у відповідній інституційній оправі. Як математик М. Туган-Барановський вмів оперувати цифрами. Крім того, його аналітична структура була побудована в конкретному юридично-інституційному середовищі. Таким чином, він звернув увагу на те, що Йозеф Шумпетер пізніше називав економічною соціологією.