в його книжках з аналізу нескін-ченно малих та з диференціального числення на 800 сторінках тексту немає жодного малюнка. Ейлер не мав суперників у техніці обчислень, у майстерності застосування фор-мул та їх перетворенні.
Ейлер створив варіаційне числен-ня, надав сучасної форми інтеграль-ному численню, викладу тригоно-метрії й арифметики. Його праці виділили теорію диференціальних рівнянь в окрему дисципліну. Уче-ний заклав основи теорії повер-хонь. Він був по суті засновником теоретичної фізики, механіки твер-дих тіл , разом з Даніїлом Бернуллі, основоположником гідродинамі-ки та гідравліки як самостійних наук. Ейлер створив науку море-плавства, теорію корабля, теорію розрахунку турбін, в якій настільки випередив свій час, що лише в 1943 р. вперше було побудовано мо-дель турбіни за його описом.
У своїх працях учений розробив питання кінематики фігурних коліс, зовнішньої балістики, біологічної фізики, теорії кольорів і музики, ряд важливих питань з теоретичної аст-рономії, оптики і теорії ймовірності. Неоціненний його внесок у теорію чисел. Він не тільки довів, а й уза-гальнив відому в теорії чисел малу теорему Ферма, довів так звану ве-лику теорему Ферма про неможли-вість розв'язати в цілих додатних числах рівняння
(при ) для випадку . Ейлер до-вів помилковість припущення Фер-ма про те, що вираз є просте число при будь-якому , показавши, що, коли , ми дістанемо склад-не число 4 294 967 297, яке ділиться на просте 641.
Таким чином, за час своєї наукової діяльності Ейлер написав понад 880 творів. Повне видання математичної спад-щини геніального вченого станови-ло 660 томів по 500 сторінок у кож-ному.
З усієї своєї плідної наукової ді-яльності (близько 56 років) Ейлер 31 рік віддав Петербурзькій Акаде-мії наук. Він був свідком зростання її слави і одним з тих, хто активно збагачував російську науку.
15 квітня 1957 року наша країна разом з прогресивним людством усього світу урочисто відзначила 250-річчя з дня народження Лео-нарда Ейлера, ім'я якого займає почесне місце серед імен видатних людей нашої планети.
Список використаної літератури
1. Котек В.В. Леонард Эйлер. М.: Учпедгиз, 1961 г.
2. Прудников В.Е. Русские педагоги-математики XVIII – XIX веков. 1956 г.
3. Юшкевич А.П. История математики в России. М.: Наука,1968 г.
4. К 150-летию со дня смерти Эйлера – сборник. Изд-во АН СССР, 1933 г.
5. К 250-летию со дня рождения Л. Эйлера – сборник. Изд-во АН СССР, 1958
6. С. Г. Гиндикин. Рассказы о физиках и математиках. Издание третье, расшыренное. МЦНМО, НМУ, 2001 г.