У 1989 році художник виїхав до Москви, пізніше працював у Німеччині, Польщі. Але в особистому, не меншою мірою і в творчому житті його завжди ріднить та кличе, де б не був, покутське місто над Прутом Снятин. Тут його син.

Я. Ціко, як справжній митець, людина — одержимий своїм високим ремеслом. Він каже, що не втискає себе в жодні рамки. В житті його цікавить універсальність. А у мистецтві він завше спрямовує свій проникливий художній погляд на реальний світ образів крізь незбагненну призму містичного.

Отакий він Ярослав Ціко, великий художник, яскрава величина у сучасному малярстві, член Міжнародного художнього Фонду, твори якого знахо¬дяться у приватних колекціях не тільки в Україні, але й Польщі, Німеччині, США, Китаї, Японії... Ним гордиться древній Снятин. Нині ж його високоху-дожними творіннями милується не менш древній осередок культурного бомонду — місто Івано-Франківськ. Спробуйте завітати туди і ви.

Тетяна ВОВК

«Захід»

Знову мандрує палітрою часу

Давно підмічено: будь-яке закриття мистецької виставки є сумним, адже це прощання з цілим креативним космосом його величності Таланту, а ще воно опти¬містичне, емоцїйне-пафосне. Ось і закриття одухотвореної експозиції малярства художника-віртуоза зі Львівщини Ярослава Ціко відбувалося на максимально духовному рівні. Доведена до апогею сприйняття його, достоту майстерних полотен, аудиторія екзальтовано боготворила побачене, почуте за чималий час проведення виставки у Науково-методичному центрі культури Прикарпаття. Серед палких шанувальників художнього доробку п.Ярослава на закриття виставки зібралося багато цікавого галицького люду. Так, перед присутніми виступила начальник управління культури ОДА, Заслужений працівник культури України Ганна Карась, яка дуже вдало і професійно резюмувала виставку. А управління культури Івано-Франківська нагородило Ярослава Ціко дипломом за високопрофесійну художню майстерність та популяризацію національного образотворчого мистецтва в Україні і за кордоном.

Також тепло відгукнулися про талант мистця член спілки архітекторів України, директор "Івано-Франківськарпроекту"Олег Козак, власний кореспондент націонапьного радіо Дмитро Курищук, відомий станіславський композитор, пісняр-романсист Богдан Шиптур, журналіст Емілія Турковська, інтелігентне і творче подружжя Рєшетнікових, які, до речі, мають скоро відкрити свою виставку.

У процесі кількамісячної експозиції своїх реалістичних пейзажів і психологічно –чуттєвих портретів у Ярослава Ціко народилася прекрасна ідея - створення у Івано-Франківську галереї "Сучасна Галичина в портретах". Зауважимо, біля десятка портретів наших яскравих сучасників уже побачили світ на закритті, є сподівання, що з часом названу галерею викупить обласна влада. До слова, над створенням лінії цих покутсько-галицьких образів у витончено світлій ніжній вітаїстичній манері художник нині активно працює.

Щож, не побоюсь сказати: велиий мистець-гуманіст ІІІ тисячоліття, нам відомий галичанин, покинув ще одне місто на землі, але він залишив прикарпатцям музику своєї душі, поезію своїх картин, щоб мандрувати палітрою часу далі. Бо він — містично-реалістичний художник без кордонів.

Тетяна Вовк

«Захід» 31 січня 2003 року

…І маестро пензля та олівця Ярослав Ціко

У читачів "Заходу" ще свіжа у пам'яті інформація, надрукована у числі за 4 березня під назвою "Портрети покутянців у "маленькому Парижі", про відкриття виставки творчих робіт відомого молодого художника Ярослава Ціко, колишнього жителя Снятина, це — своєрідної галереї портретів відомих прикарпатських та буковинських особистостей у Чернівецькому історико-краєзнавчому музеї. Але швидко збіг час з відстанню в один місяць, і маестро-художник разом зі своїми друзями прибув у буковинську столицю на закриття своєї виставки. На імпрезі художника щирим словом вітали директор музею Олена Затуловська, голова обласного відділення Фонду культури Валентина Дяковська, журналістка, кореспондент республіканського радіо Любомира Паранюк, юрист Богдан Слюсар та інші.

Сам же художник, виступаючи, зазначив, що, як і прикарпатська земля, де він уже не раз презентував свої виставки, так і буковинська, дарує йому незбагненну гаму кольорів, надихає на музику пензля і олівця; і що він, на відміну від Москви, де останніми роками живе і творить, зараз у Чернівцях відчуває сильну енергетику. Тож сюди ще не раз вертатиметься зі своїми мистецькими витворами, аби радувати серця та милувати очі буковинців.

Наступного дня у Снятинському районному Будинку культури Ярослав Ціко відкрив виставку-галерею портретів покутянців. На презентації виставки зі щирим вітальним словом на адресу іменинника виступили директор літературно-меморіального музею Марка Черемшини Руслана Кірєїва-Лутченко (вона була ведучою на мистецькому святі), заступник голови райдержадміністрації Ярослав Романкж, співробітниця художнього музею ім. Василя Касіяна Тетяна Гнатюк, архітектор-художник Олександр Лукавецький, представниця групи голів молодіжних райдержадміністрацій області Тетяна Витко (ця група в той день проходила стажування на базі нашого району) та інші.

Звичайно, що про свою творчість розповів і сам винуватець святкового дійства. А вже музику для нього творили мелодіями срібнострунних скрипок музикантки народного аматорського колективу Снятинської музичної школи під керівництвом Галини Лиско, юний скрипаль Дмитро Лиско, а також син Ярослава Ціко Радимир, котрий зіграв для батька музичний твір на фортепіано.

Цікаво, що до цієї події видавничо-друкарська фірма "ПрутПринт" видала буклет творчих портретів під назвою "Ярослав Ціко творить диво-акордами душі", текст до якого написав відомій на Прикарпатті та Покутті краєзнавець-літератор Василь Харитон. Ну, а сам автор виставки запрошує гостей на оглядини її у літературно-меморіальний музей Марка Черемшини, куди галерея портретів цікавих людей Покутського краю в даний час перемістилася.

Іван Грекуляк

«Захід» 8 квітня 2004 року

Наші в Івано-Франківську!

- Маю