Таким же Ярослав Ціко, уродженець сусідньої Львівщини, чиї роботи нині є у багатьох приватних колекціях в Японії, Китаї, США, Німеччині, Югославії, Польщі та інших країнах, постав перед нами і цього разу. Щоправда, значно додавши в майстерності, відчутно розширивши поле свого мистецького світосприйняття.

На цьому негативно не позначилася заробітчанська праця на хліб насущний у Москві, якій віддав останні кілька років.

Перед поїздкою до Івано-Франківська Ярослав Ціко експонував свої малярські роботи у Москві на виставці в Українському культурному центрі й удостоївся похвальних відзивів шанувальників мистецтва із столичних ЗМІ. Хоча сам вільний художник, як він називає себе, вважає це авансом. Попереду ж у нього так багато творчих задумів.

Микола БОЛОТЕНЮК.

«Галичина» 28 листопада 2002 року

Родом зі Славська

Хоч не на кожній карті позначено наше селище Славське — перлину туризму у вічнозелених Карпатах, проте його знають далеко за межами Львівщини і країни. Ідуть сюди люди звідусіль, щоб подихати чистим повітрям, помилуватися чудовими полонинами та плаями, срібним мереживом дзвінкоголосих струмків і потоків. Але, навіть тим, хто ніколи не бував у Славську, принаду його чудотворної природи відкриває художник Ярослав Ціко. І хоч давно не мешкає в рідних місцях, але тут він виріс, бігав босоніж по росі, з насолодою бродив гірськими стежками і дорогами... Неперевершену красу краю ввібрав і серцем, і душею з юних літ. Любив спостерігати за роботою професійних художників, які часто приїжджали до Славська і створювали тут свої картини.

Велику роль у становленні художника відіграло його спілкування з творами народного мистецтва, з самим процесом виготовлення потрібних і корисних речей. Особливо любив спостерігати, коли вишивала його мама. Від неї і сам навчився цьому художньому ремеслу. Залюбки спілкувався із художником Михайлом Гречиним. Приходячи до його майстерні,уважно вдивлявся в казкові мережива різьблених речей, над якими чаклував художник. Захоплювався його творами з живопису — пейзажами, жанровими сценами, що відображали життя верховинців на полотнах.

У Славську кажуть, що п. Ярослав художник від Бога.. Його очі з раннього дитинства чутливі до краси. А руки не можуть, щоб не малювати .

Ось так було колись: етюдник через плече, фарби і пензель з собою — і в дорогу. Так є й тепер, коли став відомим художником-портретистом, художником-пейзажистом,художником-абстракціоністом. Над усе любить подорожувати. Дуже часто, як розповідає художник, на сюжети своїх картин він натрапляє під час мандрів у природу. З багатьох його полотен дихає ранкова прохолода, що напливає від рідної річки Славки разом з туманом і віє теплом, освітлених вранішнім сонцем смерек, ялиць, буків...

У митця сотні робіт. У багатьох з них «маленька історія рідного краю», життєпис його славних земляків.

Ярослав Ціко — художник молодий. В цьому році святкує свій життєвий ювілей — сорокаріччя. За такий короткий час життя доля виявилася для нього щедрою на мистецький врожай. Великою радістю для земляків і всіх прихильників художника були і є його виставки картин у Снятині, Івано-Франківську, Львові, Чернівцях, Коломиї, в Українському культурному центрі, Всеросійському товаристві та Болгарському Центрі культури (Москва, Росія), в центральному Будинку художника Росії, Московському Будинку націй. Брав також участь у Міжнародній художній виставці " Слов'янське братство". Наш земляк — член Міжнародного художнього фонду, входить до співдружності художників "Соло" м. Москва, член Спілки українців діаспори м. Москва. Його полотна зберігаються у приватних колекціях шанувальників малярства в Україні, Японії, США, Німеччині, Китаї, Польщі та інших країнах світу.

До речі, п. Ярослав — шанувальник музики Баха, Бетховина, Шопена. Залюбки працює під улюблені мелодії Равеля, Дебюсі, Еріка Клентона. Закоханий в українську народну пісню.

У райцентрі, та і в населених пунктах району нема виставочних залів. Але майже скрізь є просторі фойє, де можна організувати виставки художника — земляка, де і старші, і юні зможуть полюбуватися картинами, від яких віє своїм рідним, близьким і дорогим.

Багато років між горами, через Славсько, плине прозоросрібна річка Славка. І пливуть хмаринки над замріяним Тростяном. І якщо хтось хоче побачити цей чудовий край з його неповторними краєвидами і не може сюди приїхати, погляньте тільки на картини, які створює художник Ярослав Ціко і ви відчуєте всю принадність Карпат... В його картинах — багатство душі, світло, сонце, зелень гір і синь неба. Неповторно і прекрасно.

Світлана ФЕДЕВИЧ.

«Славські вісті» жовтень 2004 року

Там витають креативні флюїди

Не так давно газета "Захід" писала про персональну виставку талановитого галичанина Ярослава Ціко, художника зі світовим ім'ям, якого знають у найвіддаленіших мегаполісах. Він захоплено і багатогранно працює останніми роками в Москві. Враховуючи резонансність, високий мистецький та культурологічний інтерес, просто естетичні запити пересічних краян, у Івано-Франківську пролонговано у часі виставку самобутнього маляра. У Науково-методичному центрі культури Прикарпаття, де ще з кінця листопада минулого року експонуються карпатські диво-пейзажі та фотографічно точна лінія академічно-живописних портретів, — у новорічно-різдвяний час, як ніколи, людно.

Щодо продовженої виставки оригінального малярства Я. Ціко, її офіційне закриття відбудеться 22 січня. Треба сказати, що за два місяці її експонування у Науковому методично-культурному центрі Івано-Франківська витали незбагненно світлі креативні флюїди. На життєствердному художньому тлі робіт пана Ярослава "знайшла себе", як глибоку фізико-духовну сутність, не одна втомлена міською рутиною особистість, при цьому універсально збагатившись. А ще тут постійно відбувався позитивний енергообмін між музикантами, композиторами, критиками, мистецтвознавцями і журналістами, які високо відгукуються про унікальний талант і стильову