З 1947 року до 1950 він завідує кафедрою хімії, поновлює дослідницьку роботу, читає студентам лекції. А в п’ятдесятих роках розпочинається активна його участь у роботі урядових організацій: кілька років він був членом консультативного комітету міністерства оборони з балістичних ракет, з 1959 року – член консультативного комітету з хімічної енергії у Національному управлінні з аеронавтики (НАСА).
У липні 1959 року Георгія Кістяківського призначають спеціальним радником президента США з науки та техніки. Два роки він консультував президента Ейзенхауера з широкого кола проблем – від координації досліджень та розробок у різноманітних науково-технічних установах до підготовки наукових кадрів.
У цей час Кістяківський вів службовий щоденник, який згодом він опублікував під назвою «Вчений у Білому Домі» (1976). Цей щоденник дає нам уявлення про те, як приймалися у США важливі державні рішення і як поступово визрівало у Георгія Богдановича розчарування в американській військовій організації: «Я почав усвідомлювати, що в дійсності політика формується досить сумнівним чином».
У січні 1968 року на знак протесту проти війни у В’єтнамі він пішов у відставку і залишив усі свої посади в урядових організаціях.
Останні роки життя він був головою Ради за створення у світі гідних умов для життя людини – організації, заснованої у 1962 році американським фізиком-ядерником Л. Сциллардом. По суті, він став продовжувачем справи свого батька, який теж багато праць присвятив правам людини.
Владні структури Сполучених Штатів звинувачували Георгія в тому, що він підривав безпеку США і симпатизував Радянському Союзу. Можливо, й симпатизував, адже там лишилися рідні для нього люди…
За своє вісімдесятидворічне життя Георгій Кістяківський опублікував близько 150 робіт. На його рахунку кілька докторських ступенів (з 1959 року – доктор Оксфордського університету), присуджених у Європі та Америці. Серед численних нагород – премії Нікольса і Петера Дебая, медалі Теодора Уїльяма Річардса, Прістлі та Дж. У. Гіббса, якими його нагородило Американське хімічне товариство. Отримав він також і державні нагороди США – медаль «За заслуги» (1946), медаль «Свобода» (1961), медаль «За досягнення в науці» (1967); в Англії – медаль «За заслуги в справі Свободи» (1948). Він був членом Національної академії наук, Американської академії мистецтв і науки, Американського хімічного товариства, Американського філософського товариства, Американського фізичного товариства, почесним членом Лондонського хімічного товариства та інших.
Пішов з життя Георгій Богданович Кістяківський, славний син української землі, 7 грудня 1982 року.
Єдина донька Георгія теж пішла науковою стежкою і стала професором фізики Массачусетського технологічного інституту. Тож ниточка наукових генів Кістяківських не обірвалася і на чужині…