Реферат
Кравчук Михайло
(21 листопад 1892-9 березня 1942)
Визначний математик
Така прекрасна і мальовнича Україна! За неї варто вмерти. З вірою страждать! Молитися за неї-ламати ґрати! Боротись за мету, достатки й благодать І перемогою нащадкам волю дати!..
О. Неприцький-Грановський. "Сни зруйнованого замку"
Михайло КРАВЧУК (27.09.1892-9.03.1942) Визначний математик, академік АН УРСР (з 1929). Освіту отримав в Університеті Св.Володимира в Києві. У 1924 році отримав ступінь доктора. Учасник багатьох міжнародних математичних конгресів. Надзвичайно широкі контакти із світовою математичною громадськістю. Професор Київського політехнічного інституту. Співавтор першого трьохтомного словника української математичної термінології. Наукові праці стосуються алгебри, математичного аналізу, диференціальних та інтегральних рівнянь, теорії функцій та інших розділів математики.
НАРІВНІ ЗІ СЛАВЕТНИМИ МАТЕМАТИКАМИ
Характерною рисою нашого часу є переосмислення минулого. Історія стала своєрідним силовим полем громадянської свідо-мості. Тим важливіше правдиво відтворити історію розвитку куль-тури і науки в Україні, де діяли видатні вчені, яскраві особистості, доля яких перепліталася з бурхливими подіями у житті країни. Чимала наукова спадщина багатьох з них чекає на своє цілковите повернення, адже багато праць ще за життя їх авторів було вилу-чено з наукового обігу, а якщо й залишалися, то заплямовані глу-мом. Тільки останніми роками вони повертаються до нас. За по-данням Міжнародного математичного союзу ЮНЕСКО своїм рішен-ням проголосила 2000-й рік всесвітнім роком математики. Україна по праву пишається своєю математичною школою, іменами все-світньо відомих геніїв числа. Національний університет "Київська політехніка" провів 11 травня 2000 року 8 Міжнародну наукову конференцію імені академіка Михайла Кравчука. Багаторічним організатором і натхненником цих конференцій є професор універ-ситету доктор фізико-математичних наук Ніна Вірченко. "Дослі-джую життя видатного математика і творчість його і все щось знахо-джу нове, відкриваю і дивуюсь, що за людина той учений", — говорить вона. За пропозицією шановної Ніни Опанасівни підго-тували і ми розповідь про вірного сина України.
Зі сторінок спогадів:
"Михайло Кравчук — найталановитіший алгебраїст нашого сто-ліття" (Микола Боголюбов).
"Михайло Кравчук — математик широкого масштабу. Його ім'я добре відоме у світовій математичній науці. Світ не знав лише, що він українець" (Євген Сенета, професор математики з Авст-ралії).
"Уже самою зовнішністю він нагадує людей цільних, як злиток сталі, дерзновенних, як весняний грім, відданих справі, як Сонце Землі і людям" (письменник Борис Харчук).
"Жодне явище у створенні математичної науки в Україні не сталося без його участи: перші українські школи, перші курси, перші університети, українська математична термінологія та наукова мова — все це творилося за активної участи Михайла Кравчука" (з характеристики на звання академіка).
Слава, визнання — і забуття. Світова велич — і жорна сталін-ських репресій. Світла мрія — і жорстока відплата. Система не любила талантів. Система нищила найкращих. Простежмо це на одній долі, долі Михайла Кравчука.
Біографія
Народився Михайло Кравчук 27 вересня 1892 року в селі Чов-ниці (тепер Ківерцівського району) на Волині в сім'ї землеміра. Батько, син селянина-шевця (ще одна цікава деталь), зміг все-таки закінчити Петровсько-Розумовську академію. Початкову освіту малий Михайлик здобув удома. 1901 року батьки переїздять до Луцька, багатого на історичні події міста над річкою Стиром. У 1920-30-их роках Луцьк був головним осередком українського полі-тичного і культурного житія Західної Волині. Зауважу, що лише "Просвіта" мала тут 134 філії, була приватна українська гімназія, діяло товариство імені Петра Могили. Гімназію Михайло закінчив 1910 року із золотою медаллю. Вже тоді він найбільше любив ма-тематику і в нього визрівала думка присвятити себе цій найдавнішій науці на Землі.
1910 року Михайло Кравчук вступає на фізико-математичний факультет Університету Святого Володимира. Тоді на факультеті працювало ціле сузір'я видатних математиків: Дмитро Граве — творець математичної школи на Україні, Пфейффер, Букреєв, Єрма-ков та інші. Закінчив Михайло університет 1914 року з дипломом 1-го ступеня, і Граве просить залишити Кравчука, як найталанови-тішого свого учня, при університеті професорським стипендіатом для підготовки до наукової та викладацької роботи.
На зиму 1915-1916 року у зв'язку з евакуацією університету Михайло Кравчук переїздить до Москви, щоб ознайомитися з інте-ресами московської школи математиків.
Успішно склавши магістерські іспити у вересні 1917 року, він одержав звання приват-доцента.
Молодого, сповненого енергії, жадоби знань вченого захоплює піднесений революційний 1917-й рік з пориваннями національно-культурного відродження його України. Його позиція в цей час була надто активною. Він працює як науковець: викладає матема-тику в українських гімназіях Києва, в Українському народному університеті, стає членом Українського наукового товариства у Києві, працівником новоствореної Української Академії наук, чле-ном комісії з математичної термінології при Інституті української наукової мови УАН, перекладає українською мовою відомий підруч-ник з геометрії Кисельова, згодом разом з академіком Федором Калиновичем він уклав тритомник українського математичного словника.
У 1919-21 роках Михайло Кравчук виїздить на село, стає викла-дачем і директором школи у селі Саварці на Київщині. Саме тут він зустрів і підтримав 10-річного хлопця Архипа Люльку — май-бутнього творця авіаційних двиїунів. В історію науки Архип Люлька увійшов як конструктор з авіаційної техніки, автор конструкції першого в світі двоконтурного турбореактивного двигуна, творець літаків з надзвуковою швидкістю. Академік Академії наук Радян-ського Союзу мав своїм першим вчителем Михайла Кравчука. Ім'я свого вчителя Архип Люлька завжди згадував з великою повагою, навіть у часи, коли воно було викреслене з науки сталінським режи-мом. У Саварці Кравчук, до речі, подружився з поетом Миколою Зеровим.
А ще треба згадати, що Михайло Кравчук читав лекції у Київ-ському політехнічному інституті майбутньому генеральному кон-структорові космічних кораблів Сергієві Корольову. Певно ж, умів запалювати у