Це рядки з його болісного зізнання, пояснювальних записок, тих численних прохань, які він надсилав до прокуратури СРСР, до Верховного Суду. Але Москва не чула голосу і прохань вченого: на жоден лист, на жодне звернення відповіді не було.

Цікаво, що отими "польськими запроданцями", з якими листу-вався Кравчук, були Мирон Зарицький — один з фундаторів ук-раїнської математичної культури на західно-українських землях та Микола Чайківський, якому Кравчук допоміг перебратися через кордон з української приватизованої гімназії в Рогатині на Радян-ську Україну та ще й улаштував заступником директора Інституту математики. У справі Кравчука останнього було визнано одним із керівників одеської контрреволюційної групи.

Три роки каторжної праці остаточно виснажили Михайла Крав-чука. 9 березня 1942 року він помер на Колимі й навіки залишився у колимській мерзлоті, поряд з тисячами знаних і незнаних, зака-тованих і убитих, українців і неукраїнців.

І тільки 28 травня 1956 року Есфір Йосипівна Кравчук, дружи-на Михайла Кравчука, одержала довідку про реабілітацію чолові-ка, в якій йшлося: "Приговор Военной Коллегии Верховного суда СССР от 23 сентября 1938 года по делу Кравчука Михаила Филип-повича отменить, а дело о нем прекратить за отсутствием состава преступления". Ось і все, жодного слова жалю, ані тіні печалі, ані натяку, що хтось шукатиме винних за загублене велике життя.

Така сувора правда. І сьогодні необхідно було б видати праці Михайла Кравчука, ввести іменну йото премію в Національній Академії наук, — адже це ім'я з повним правом стоїть у когорті найвидатніших математиків світу ХХ-го століття.

Письменник Євген Сверстюк, виступаючи на відкритті 1-ої Міжнародної наукової конференції, присвяченої пам'яті Кравчу-ка, 23 вересня 1992 року, зазначив, що "академік Михайло Крав-чук для нас не лише велике ім'я в світі математики. Для багатьох поколінь він залишиться образом українського інтелігента, який витримав протистояння страшній системі комуністичного насиль-ства, олжі і зневаження особи. Він заплатив життям за збережен-ня національної гідності, за збереження лиця".

Цими словами Євгена Сверстюка ми закінчуємо розповідь про видатного вченого Михайла Кравчука.

Перелік використаних джерел:

1. Михайло Пилипович Кравчук. / Укладачі: Н. О. Вірченко, Г. М. Сита. - К.: Наукова думка. - 1992. - 40 с.

2. Сита Г. Слідча справа Михайла Кравчука. // Наука і культура. — Київ. - 1994. - № 28 - С. 116-127.

3. Вірченко Н. О. Корифей української математики. // Аксіоми для нащадків. / Упор. О. Романчук. - Львів: Меморіал. — 1992. — 544 с.

4. Мушинка М. Пошуки істини. // Вечірній Київ. - 2000. — 11 травня.

5. Никанорова О. Крізь "вікна" слідчих справ. // Урядовий кур'єр. — 2001. - 24 березня.

6. Сорока М.О. Михайло Кравчук. — К.: Молодь. — 1985. — 192 с.

7. Унгурян О. В лагере на Колыме Михаил Кравчук сделал важнейшее математическое открытие, запись о котором... бесследно исчезла. // Факты. - 2002. - 19 марта.