Ковалевська Софія

( 15 січня 1850 -10 листопада 1851)

Визначний математик

Праця на громаду, то чеснота, яка цінується як Богом, так і людьми.

Митрополит Андрей Шептицький

СОФІЯ ВАСИЛІВНА КОВАЛЕВСЬКА (1850-1891) Визначний математик українського походження, письменниця і публіцист. Професор Стокгольмського університету. Авторка праць з математичного аналізу (диференціальні рівняння і аналітичні функції), механіки і астрономії. Перша жінка, яку обрано членом-кореспондентом Петербурзької АН. Уроджена Корвин-Круковська, дружина В.О.Ковалевського - основоположника еволюційної палеонтології, що походив із старшинського роду на Слобожанщині.

Софія Василівна Ковалевеька народилась 15 січня 1850 р. в Москві. Батько її — Василь Васильович Крюковський був військовий. Він брав участь у трьох військових похо-дах, був нагороджений найвищими військовими орденами і медалями.

У 1858 р. в чині генерала генерала батько вийшов в відставку і переїхав з родиною до свого маєтку в с. Палібіно Вітебської губернії. Тут і пройшли дитячі роки Соні.

Змалку в дівчини проявилися та-кі риси характеру, як зосередженість, наполегливість у досягненні мети і цілковита самостійність. Читати Соня навчилася сама. Пізніше до дітей взяли вчителів. Гувернантка-англійка вчила Соню хороших манер і англійської мови. Учитель Малевич викладав російську граматику, літературу, математику та інші предмети. Він був широко освіче-ною людиною, передовим педагогом.

Спочатку арифметики Соня не любила, але згодом захопилась нею: вона розв'язувала задачі за допомогою різних комбінацій чисел, ви-являючи в цьому неабияку кміт-ливість. Малевич дав їй вивчати двотомний курс арифметики фран-цузького математика Бурдона, на-писаний для студентів Паризького університету. Вивчення геометрії також ішло успішно. Інколи, ви-слухавши доведення вчителя, вона доводила деякі теореми по-своєму.

Коли Соні сповнилось 11 років, під час зимового перебування родини Крюковських у Петербурзі викладачем математики то неї запро-сили лейтенанта флоту О.М. Страннолюбського. Вже на перших заняттях викладача здивувало те, що дівчина так швидко засвоювала перші поняття з вищої математи-ки — поняття границі, похідної то-що, «начебто вона їх раніше знала».

Соня пояснила: «У ту хвилину, коли ви пояснювали мені ці поняття, мені раптом пригадалося, що все це бу-ло написано в лекціях Остроградського, якими була обклеєна наша кімната, і саме поняття про грани-цю здалося мені давно відомим».

Щоб жити самостійно і вчитися, восени 1808 р. Софія Василівна вступає у фіктивний шлюб (який піз-ніше став фактичним) з Ковалевським Володимиром Онуфрійовичем.

У житі Софії Василівни починається новий період: вона із захопленням відвідує лекції з фізіології професора Сєченова у Медичній академії, анатомію вивчає в лабораторії професора Грубера, біоло-гію - у Мечникова, хімію - у Зініна і математику — в Страннолюбського. Така багатопредметність у навчанні пояснюється тим, що Софія Василівна готується складати екзамени на атестат зрілості. Крім цього, вона мріє стати лікарем, щоб бути ближче до народу і краще слу-жити йому. Але склавши екзамени на атестат зрілості, вона віддає перевагу математиці. У тодішній Росії до вищої школи жінок не приймали. Тому подружжя Ковалевських ра-зом із сестрою Софії Ганною виїжджають за кордон. У Гейдельберзі, де в університеті працювали видат-ні німецькі вчені Кірхгоф, Гельмгольц, Бунзен та ін., вона добилася дозволу відвідувати лекції. Щотижня вона слухала по 22 лекції, з яких 16 – з математики. Навчання в університеті йшло дуже добре.

Наприкінці 1870 р. Софія Васи-лівна закінчує навчання в Гейдель-берзі і переїздить до Берліна, щоб продовжувані математичну освіту в столиці Пруссії. У берлінському університеті працював тоді визначний учений-математик Вейєрштрасс — великий знавець вищих трансцендентних функцій, абелевих і особливо складних еліптичних та ультраеліптичних.

Софію Василівну він прийняв до-ма і, уважно вислухавши її прохан-ня, запропонував кілька завдані з математики. Завдання виявились досить складними, але Ковалевська з ними впоралась своєчасно. Пере-конавшись, що завдання розв'язані блискуче, Вейєрштрасс погодився працювати з нею двічі на тиждень по 2 години. Учитись у Вейєрштрасса було нелегко. Німецький математик Фелікс Клейн говорив, що інтелектуальні сила Вейєрштрасса більше пригнічувала слухачів, ніж спри-яла їх самостійній творчості. Софія Василівна, працюючи у Вейєрштрасса вела власну творчу роботу. Першу невелику працю вона написала для математичного журналу, але вона не була надрукована через те, що до редакції кількома днями раніше надійшла аналогічна праця іншого автора. У цей період Софія Василівна написала три складних математичних праці. Пер-ша з них називалася «Зведення де якого класу абелевих інтегралів тре-тього рангу до інтегралів еліптичних», її дуже високо оцінив профе-сор Вейєрштрасс.

Друга її праця - «Про форму кільця Сатурна» — доповнювала дослідження Лапласа з цього питання. Третя праця— «До теорії диферен-ціальних рівнянь у частинних по-хідних» узагальнювала відповідні дослідження самого Вейєрштрасса. До Вейерштрасса цю тему дослі-джував відомий французький мате-матик Коші. Теорема, що її довела Ковалевська, належить до класич-них, вона увійшла до математичних курсів університету під назвою «тео-рема Коші-Ковалевської”.

У 1874 р. проф. Вейєрштрасс по-ставив питання перед Геттінгенським університетом про надання С. Ковалевській заочно і без екза-менів ступеня доктора філософії. Він писав, що С. Ковалевська силь-на в усіх галузях математики і що кожна і її трьох праць може бути достатньою підставою для прису-дження їй степеня доктора наук. Математичний факультет університету розглянув ці праці і дав їм найвищу оцінку. На підставі постанови факультету рада Геттінгенського університету в липні 1871 р. ухвалила надати С.В. Ковалевській без екзамену і диспуту, заоч-но ступінь доктора філософії і найвищою відзнакою.

Того ж року Ковалевська повер-тається до Петербурга. Зайняти по-саду викладача математики у вищій школі вона не могла, бо це було жінкам категорично