Реферат
Кондратюк Юрій
(1897-1942)
Український вчений-винахідник
Я кожен раз дивуюсь схожості нашого мислення.
К. Ціолковський
Між тими новими звіздами сяє певно й наша Малоруська Звізда, присвічуючи но-вим астрономам до "нового діла".
П. Куліш
Юрій КОНДРАТЮК (21.06.1897-23.02.1942) Український вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929 р.) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступінчатих ракет. Запропонував використовувати для ракетного палива деякі метали і неметали та їх водневі сполуки. Розглянув проблеми створення проміжних міжпланетних баз, ідею використання гравітаційного поля небесних тіл для розв'язання цих проблем. Багато його ідей використано у практичній космонавтиці (про створення космічних систем, про розрахунки траєкторій польотів для висадки на місячну поверхню).
ГЕНІЙ З ПОЛТАВИ
Земля — колиска розуму, але не можна вічно жити в колисці" — цей афоризм Костянтина Ціолковського свого часу досить ча-сто цитували. Ще б пак. Людство таки зробило рішучий крок з колиски, таки сягнуло Космосу. "Per бspera ad astra", — казали древні, — "через терни до зірок". Для скількох дослідників неба це було найзаповітнішою мрією! Великий учений-косміст Цандер писав: "Хто не здіймав очі в ясну зоряну ніч на небо, на якому сяють мільйони зірок? Які незчисленні цінності доставлені були б на Землю, якби вдалося перелетіти туди."
Свій погляд на небо здіймало не одне покоління... 12 квітня 1961 року, майже 40 літ тому, вперше в історії людства було здійсне-но політ навколо Землі на космічному кораблі "Восток". Здійснив його Юрій Гагарін.
У своїх суєтних буднях ми мало не забули, що 12 квітня у ра-дянських календарях вважалося Днем космонавтики. Сьогодні — це День працівників ракетно-космічної галузі України. Президент України Леонід Кучма висловив привітання працівникам цієї га-лузі народного господарства. "У цих та інших здобутках, — гово-риться у привітанні, — знаходять продовження славні традиції, започатковані попередніми поколіннями вчених, конструкторів, ро-бітників, символами яких стали імена Кондратюка, Корольова, Янгеля, Уткіна, Макарова". Так, з 22-х генеральних конструкторів, які очолювали 10 основних конструкторських бюро у Радянсько-му Союзі, а пізніше в СНД, протягом 40 років космічної ери, 11 фахівців мають стосунок до України: хто народився, хто вчився, хто працював, хто сам був українцем. До цієї плеяди вчених світо-вого виміру належить і Юрій Кондратюк. Із цим прізвищем він став відомим світові, увійшов до історії космонавтики.
Ім'я нашого земляка вписане золотими літерами в історію світової космонавтики, нашому землякові на космодромі Канаверал (США) встановлено пам'ятник, його ім'ям названо не тільки вулиці та на-вчальні заклади, а й малу планету та кратер на зворотному боці Місяця. Проте навіть спеціалісти в цій ділянці науки недавно відкри-ли для себе справжнє ім'я вченого, який не мав ніякого наукового ступеня. Правда, після запуску першого штучного супутника 4 жовтня 1957 року й після польоту Юрія Гагаріна широкий загал людей пов'язував ці космічні успіхи лише з іменем видатного творця теоретичних основ космонавтики Костянтина Ціолковського. І навіть не всі спеціалісти знали (або лише здогадувалися) про при-четність до справи Генерального конструктора Сергія Корольова, Головного теоретика Мстислава Келдиша, творця космічних дви-гунів Валентина Глушка (народився в Одесі). Але майже ніхто не згадував ім'я людини, яка теоретично розробила практичні основи космонавтики.
Письменник-історик, лауреат Шевченківської премії Валерій Шевчук ще 1996 року сказав, що ім'я Кондратюка належить Ук-раїні, він — один зі світових геніїв космонавтики, за його земною філософією робиться майже все у цій галузі, у цьому він перевер-шив Ціолковського та інших космістів, і саме за його схемою відбув-ся політ американських астронавтів на Місяць. "Генієм в обмот-ках" назвав цей персонаж у своєму оповіданні Олесь Гончар. А повернуто це ім'я нам таки ж американськими вченими, які завдяки дослідженням Юрія Кондратюка першими побували на Місяці. Саме в американському журналі "Лайф" 31 березня 1969 року один з керівників програми "Аполлон" Джон Губольт писав, що в момент запуску "Аполлона-9" він думав про видатного україн-ського вченого й інженера Юрія Кондратюка. Після висадки аме-риканців на Місяць інший американський вчений Лоу зізнався: "Ми розшукали маленьку, мало чим примітну книжечку, видану в Росії зразу ж після революції. Автор її, Юрій Кондратюк, обґрун-тував і розрахував найекономнішу схему польоту на Місяць з по-верненням на Землю. Цією схемою ми й скористалися".
Сьогодні про Юрія Кондратюка відомо досить багато, але є і не до кінця з'ясовані моменти в його біографії. Багато статей, розвідок про вченого написав один із дослідників життя і творчості Кондратюка журналіст Микола Сорока. Писали й інші дослідни-ки. Чимало років життя присвятив дослідженню життєпису Юрія Кондратюка його двоюрідний брат Анатолій Даценко. До речі, в щорічнику "Наука і культура" за 1988 рік надруковано спогад Ана-толія Даценка під заголовком "Всього 104 сторінки". Саме на стількох рукописних сторінках вмістилося геніальне відкриття Юрія Кондратюка.
Біографія
Справжнє прізвище Юрія Кондратюка — Олександр Шаргей. Народився 21 червня 1897 року у Полтаві. Батько Гнат Бенедикто-вич Шаргей був студентом юридичного факультету Київського університету. Мати Людмила Львівна Шліппенбах була вчитель-кою географії Києво-Подільської жіночої гімназії. На жаль, так склалося, що вона брала участь у студентській демонстрації проте-сту у відповідь на спалення в Петропавлівській фортеці народо-волки Марії Вєтрової, була арештована і перебувала в Лук'янівській тюрмі. Там вона втратила душевне здоров'я й померла, коли си-нові виповнилося тринадцять років.
Не знав він і батька — "вічного" студента. (Спочатку той
