хору „Цигани" вірш Гейбеля позначений римами писемності. Тут своя логіка динамічного розгортання, контрастні зіставлення, своєрідний „сюжет" „зачином" „епілогом". Будова вірша строфічна, що відображене в музичній структурі. Всього у даному 14 строф, доволі різних за образним змістом. Шуман зберігає цезури строфами, подає з різним інтонаційним матеріалом - в відповідності до поетичного змісту. Таким чином вибудовується строфа в тематичному відношенні композиційна структура -строфічно-наскрізна вокальна форма, яка відображає дух поемності, розмаїття образно-емоційної палітри. Деякі строфи композитор групує в окремі розділи, об'єднуючи спільною тональністю фактурою інструментального супроводу. Головним засобом організації музичних строф хору виступає логіка тонального плану, опірними точками якого є мі-мінор. Звертають на себе увагу ще два суттєві моменти: ритмічна подібність цілого ряду строфічних побудов і ефект репризного обрамлення усієї багато етапної композиції. Саме завдяки їй досягається особлива цілісність, монолітність музичної форми.
Розподіл на строфи
1) В зеленому гаю під гіллям,
Розмова весела і щира йде там
2) Палає костри ще, проміння тремтить,
По дивнім обличччі, по листі летить.
3) То вільних мандрівців метушливий стан –
Чорнявих , швидких, кучерявих циган.
4) Їх Ніл жовто водний гойдав і пестив,
Їх Шпанії промінь гарячий манив.
5) Палає костри ще і тут на лузі,
Одважні цигани лежать молодці,
6) Жіноцтво вечерю готує гуртом
І давню чару сповняє вином.
7) По гаю лунають пісні голосні,
Як шпанські сади і квітчасті ясні
8) Ворожка говорить таємні слова,
долю й не долю усім відкрива.
9)Дівки чорноокі стають у кружок при червонім
заводять танок
10) Озвалась гітара, цимбали дзвенять
танок, як вихор летить
11) Потомлені танцем нічним вони сплять дуби тільки листям над ними гомонять,
12) У тих що відняли розділ)
навік рідний край у снах тільки бачать утрачений рай.
13) Та ледве прокинеться ранок ясний,
зникає з очей отой сон чарівний.
14) Лаштуються коні, дають води рушають цигани,
хто скаже - куди?
Партитурний запис твору
1. Вид партитурного запису
Твір „Цигани" написаний для мішаного хору (сопрано, альт, тенор, бас), солістів або сколюючих партій (С, А, Т, Б)
з супроводом фортепіано. Тому запис партитури чотирьохстрочиий, з'єднаний аколадою окремо для фортепіано.
Ключові позначення
Сопрано перша строчка, в скрипічпому ключі
Альт друга строчка, в скрипічному ключі
Тенор перший другий (оскільки в divisi)
третя строчка, в скрипічному ключі.
Бас перший другим (divisi) четверта строчка,
басовий ключ.
Фортепіано - п'ята та шоста» строчка. Хор окремо з'єднується аколадою фортепіано також, а також спільно об'єднується.
Авторські позначення складають зазначені в партитурі темпи, динамічні відтінки, агогіку, штрихи Темпові позначаються російською мовою. При чому позначення обмежуються лише маленькими вказівками cresc росо а росло чи tempo, а також використовується rit (рітенуто). Щодо динамічного плану, то тут широко використані позначення: < > (крещендо, димінуендо)
- показ фраз нюансних зрушень, та використання рр до ff різних позначень. позначення акцентів, цезур, штрихів.
Позначення автора у партитурі надзвичайно полегшують роботу диригентом, виконавцям над загальним образом твору, але вони не сприймати як орієнтир в роботі, а лише як вказівка.
Музично-теоретичний аналіз
Загальна схема будови твору „Цигани" (контрастно-складена композиція з рисами строфічно-наскрізної вокальної форми):
Текст: ABCD - EF - GH - IJK - L - MN -
4 поетичні 5-6 7-8 9-11 12 13-14
строфи строфи строфи строфи строфи строфи
Музика: A B С Д предікт - А
розділ) розділ) розділ) розділ) (V розділ) (VI розділ)
Експозиція__________________________перехід Реприза
e-moll (видозмін)
центральні контрастні епізоди V орг.пункт - е-moll
Чотири поетичні строфи Шуманом в масштабний експозиційний розділ (окрім двох тактів фортепіанного вступу 16 тактів). По суті це експозиція головного, збірного образу циганського табору: замальовка природного оточення, ескізна характеристика „вільних мандрівців", згадка про походження.
Умовна експозиція хору викладена у специфічній формі народно-пісенного походження. Це так звана „пара періодичностей", виразити яку схематично можна формулою аа1 + ЬЬ1. Спільна тональність е-moll однакова ритмічна основа об'єднують в одне ціле. Членування на 2 речення в обидвох періодах чітке по суті, ідентичне: 4+4; 4+4 тт. Контраст експозиційним періодом (початкові 8 тактів) наступним розділом двочастинної форми
підкреслюється контрастом динамічним: після дискретного ріапо одразу різко впроваджується forte. При цьому змінюється фактурний супровід: початковий легкий „пританцьовуючий" гармонічний акомпанемент заступає більш мелодизована ефективно багатозвучна фактура. Танець, що лежить в основі тематичного матеріалу стає
: більш пристрасним, темпераментним - завдяки підкресленим акцентам гостро дисонуючим акордам
(зменшений септакорд, що накладається на тонічний бас).
II розділ хору (В) стислий, але показовий за типом поліфонічного викладу. Ритмічна структура застосовується та сама, що й у попередньому. Але аналогії не виникає, бо раптово впроваджується нова тональність протилежне ладове забарвлення - соль-мажор (G-dur). Поліфонічна втілена почерговим (висхідним) вступом голосів: баси, тенори, альти, сопрано. Можливо, переклички відтворюють живе, рухливе полум'я багаття („кострища"), біля якого спочивають „одважні цигани".
Друга побудова цього розділу - з різким стишенням звучності до piano - змальовує жінок за приготуванням вечері. Ця - вже шоста поетична строфа відтворена знову
синхронним чотириголосним співом, але на фоні секвенцій них. тонально-нестійких мотивів у фортепіано, наче продовжують поліфонічну попереднього фрагменту: d-moll - a-moll - e-moll - h-moll.
Двотактова фортепіанна зв'язка на динаміці f здійснює тональний перехід підготовку наступного розділ}1.
III розділ (С) - кульмінація хору, принаймні в динамічному плані. Сюди входять 7 8 строфи поетичного тексту7. Перша з них C-dur - буяння циганської яка порівнюється з уквітчаними іспанськими садами. Знову застосовується проста двочастинна форма