У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


приміщенні максимум вільного місця. У кімнаті, звільненої від інших ємностей, хазяїнами виявляються ліжка, столи й особливо різні стільці, що грають роль скульптури в просторі. Знаходячись у найбільш близькому контакті з людським тілом, вони, у залежності від розташування, визначають те чи інше поводження людини в житловому приміщенні. До стандартних одиниць відносяться шафи-ємності, вони набагато ближче по своїй будівлі до архітектури. Стільці, крісла, столи, шафи, дивани більше належать до пластичних форм скульптури і живопису. Стандартні одиниці Ле Корбюз’є, тобто секційні шафи-ємності, з'явилися вперше в павільйоні «Еспрінуво» на Міжнародній виставці декоративного мистецтва в Парижеві в 1925 році. Це була ще недосконала спроба відокремити одне приміщення від іншого за допомогою шаф-перегородок, що складаються зі стандартних паралелепіпедів на прямих ніжках з металевих трубок. В Осінньому салоні 1929 року, де експонувалися майже всі меблі, створені в попередньому році Ле Корбюз’є в співробітництві з іншими дизайнерами, стандартні одиниці перетерпіли головним чином кількісні зміни і перетворилися в шафи, що займають усю стіну. З третьою стадією розвитку цього типу меблів можна було познайомитися на Брюссельській виставці 1935 року, де Ле Корбюз’є експонував модель квартири молодої людини. Новими стали опори ємкостей: їхні ніжки являють собою дві товсті металеві труби, кожна з який закінчується круглою підставою досить великого діаметра, щоб предмет меблів зберігав стійке положення, коли його рухають. Виникає питання: чому стандартні одиниці, що мають сугубо функціональне призначення - служити універсальними ємкостями, незважаючи на загальне визнання, не знайшли такого ж широкого застосування, як очікував Ле Корбюз’є? Що відбулося з тими металевими меблями, що досконалі по виконанню до такого ступеня, що, стаючи в приміщенні стіною чи перегородкою, вони більше не потребують від споживача ніяких турбот? Чому ці меблі, що ведуть своє походження від конторських і з успіхом затвердившись в цьому своєму споконвічному призначенні, не зробили ніякого впливу на обстановку? Усі дуже просто: кожна людина хоче розташувати меблі по своєму смаку, а замість цього вона зустрічається з уже визначеною структурою.

Також Ле Корбюз’є відомий по створенню свого «Комфортабельного крісла». У ньому особливо підкреслене розходження між несущою структурою і невесомою частиною. Крім того, одна частина є цілком зовнішньою, а інша - внутрішньою і призначена знаходитися в безпосередньому контакті з людським тілом; один елемент належить до області опуклостей, іншій - увігнутостей і т.д. У кріслі присутній парадоксальний контраст між величезними шкіряними подушками і дуже легкою на вид опорою, максимальним комфортом і мінімальним використанням матеріалів і «праці», що зробила сучасна технологія; і проте обидві частини (і легка і масивна), що начебто спеціально дають можливість побачити структуру і «механізм» крісла.

Меблі Ле Корбюз’є стали зараз класичними. Нововведення Ле Корбюз’є не були визнані сучасниками. Створивши свою колекцію меблів, що, на його думку, повинна була стати єдиновикористовуємою, він більше не повертався до дизайну, будь те предмети чи архітектура. Весь свій талант, неординарне мислення Ле Корбюз’є направив в область містобудування - у сферу створень унікальних споруджень.

Висновки
Початок архітектурної діяльності Ле Корбюз’є збігається з початком XX століття. Це був час експериментування, пошуків нової художньої правди, і її знаходили іноді там, де, здавалося, панувала тільки утилітарність. Зодчі-новатори прагнули знайти шлях до нової архітектури, з огляду на потреби сучасної людини, призначення будинку, матеріали і методи будівництва.

На початку 1920-х Ле Корбюз’є остаточно сформулював принципи домобудівництва, що оформилися за назвою пуризму. Свою позицію Ле Корбюз’є пропагував у 1920- 1926 роки журналі "Експрі нуово" ("Новий дух"). Він сформулював п'ять принципів: будинок повинний бути на стовпах, із плоским дахом, із гнучким внутрішнім плануванням, стрічковими вікнами і вільно організованим фасадом. У них виражаються не тільки матеріальні, але і естетичні прагнення.

До створення первинної архітектурно-просторової композиції Ле Корбюз’є прийшов через застосування стандартних будівельних елементів. Корбюз’є бачив у стандартизації не тільки зручність і здешевлення будівництва, але головним чином варіантоздатність. Він знайшов нове художнє вираження шляхом застосування стандартної деталі.

Ле Корбюз’є будував багато. Його творіння знаходяться на чотирьох континентах, вони прикрашають міста Франції, Німеччини, Швейцарії, Італії, Росії, Алжиру, США, Бразилії. Він міг би побудувати і більше, якби не консерватизм, недалекоглядність його сучасників.

Повставши проти епігонства й еклектизму в архітектурі, Ле Корбюз’є уловив потреби сьогодення.

І нехай не завжди був він послідовний у своєму світогляді, що лежить в основі його творчості, у спрямованості своєї творчості він не помилявся. Він працював для майбутнього.
Список використаної літератури

1. Ле Корбюзье. Градостроительство. – М., 1981.

2. Ле Корбюзье. Жилой комплекс в Марселе. – М., 1979.

3. Ле Корбюзье. К архитектуре. – М., 1982.

4. Ле Корбюзье. Лучезарный город. – М., 1977.

5. Ле Корбюзье. Модулер. – 1986.

6. Ле Корбюзье. Пять отправных точек современной архитектуры. – М., 1982.

7. Ле Корбюзье. Уточнения по поводу современного состояния архитектуры и градостроительства. – М., 1983.

8. Самин Д.К. 100 великих архитекторов.- М., 2001.

9. Топуридзе К.Т. Ле Карбюзье.Архитектура ХХ века. – Л., 1991.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8