РЕФЕРАТ

Іван Мазепа

Іван Мазепа народився 20. 03. 1963 р. на Київщині. Слово «мазепа» східного походження – «кульгавий». Іван Мазепа хворів на подагру - спадкову хворобу ніг.

Під час загострення людина починає накульгувати. Можливо фамілія відображала

цю характерну рису родини Мазеп.

Батько Адам-Степан Мазепа (1609-1665) входив до оточення гетьманів Б. Хмельницького та І. Виговського. Мати Марина Мокієвська (1623-1707) з відомої шляхетської родини. Після смерті чоловіка прийняла чернечий постриг під іменем Марія-Магдалина. У 1686 р. стала ігуменею Києво-Печерського Вознесенського монастиря. До кінця свого життя вона була добрим радником свого сина. Окрім сина у батьків була ще донька Олеся (Олександра).

Іван Мазепа одружився з удовою Ганною Самійлівною Фридрикевич, трохи старшу за себе. Подружжя мало доньку, але вона в дитинстві померла. Шлюб проіснував з 1668 р. по 1702 р. (до смерті дружини гетьмана).

Багато запитань виникає з приводу стосунків Івана Мазепи та Мотрі Кочубей (16-річною хрещеницею) в 1704-1707 роках. Іван Мазепа, зваживши на серйозність своїх намірів, порушив перед ієрархами церкви питання про можливість такого шлюбу, офіційно попросив у батьків дівчини її «руки та серця», але получив категоричну відмову. Дізнавшись про це, Мотря втекла до гетьмана, але Іван Мазепа відправив її додому.

Іван Мазепа – представник відомого козацько-шляхетського роду України, державно-політичний і культурний діяч, полководець, дипломат, меценат, єдиний гетьман, який незмінно тримав гетьманську булаву упродовж майже 22 років.

Іван Мазепа вільно володів вісьмома іноземними мовами: російською, польською, латинською, грецькою, італійською, французькою, німецькою, татарською. Дуже багато читав, зібрав власну бібліотеку. Саме з неї подарував Переяславській єпархії знамените Пересопницьке Євангеліє 16 ст., на котрому й нині присягають Президенти України. Іван Мазепа єдиний із гетьманів, хто добре володів пером, писав свої твори: вірші та драму «Старий з тілом розмовляє». Він також умів співати, грати на кобзі, гарно танцювати. Іван Мазепа вносив кошти на розвиток науки та навчальних закладів. Ним збудована та реставрована велика кількість церковних споруд (біля 43), дарував коштовні подарунки – ікони, хрести, чащі, дзвони, книги, оздоблені золотом, сріблом, коштовним камінням, парчею та шовком. Іван Мазепа мав багато земельних володінь (займав друге місце після московського царя). В усіх своїх маєтностях зумів вести добре господарювання.

У дипломатичній діяльності мав численні зв’язки з монархічними державами Європи. Усякими способами сприяв розвиткові економіки держави. Іван Мазепа вивчав артилерійську та інженерну справу. Брав участь у багатьох воєнних походах. Відвідав Францію, Голландію, Німеччину, Італію. Навчався Іван Мазепа у Києво-Могилянському колегіумі. Після закінчення навчання батько поміг влаштуватися на службу до польського короля Яна 2 Казимира та став його довіреною особою.

Іван Мазепа вирізнявся здібностями, мужністю, сміливістю. Але через погіршення стану здоров’я батька залишив цю службу.

У 1669 р. Іван Мазепа став на службу правобережного гетьмана Петра Дорошенка. У червні 1674 р. П. Дорошенко послав Івана Мазепу до кримського ханства й Туреччини. Іван Мазепа віз у подарунок хану 15 невільників з лівобережної України. По дорозі вони потрапили у полон до козаків. Там його хотіли стратити, але у справу втрутився сам кошовий отаман і врятував йому життя.

Після нетривалого перебування на Січі, Іван Мазепа здобув прихильність лівобережного гетьмана Івана Самойловича, який доручив йому керувати вихованням своїх дітей.

У 1687 р. на військовій раді біля річки Коломак Іван Мазепа був обраний гетьманом лівобережної України, через рік надіслав в Москву 10 тис. рублів. Гроші призначалися московітам за подальшу підтримку гетьмана та його політики. Між Іваном Мазепою, козацькою старшиною та московським царем укладений двосторонній договір – Коломацькі статті, який заперечував державний характер гетьманської влади. Лише авторитет Івана Мазепи дозволив нейтралізувати наслідки реалізації Коломацьких статей.

У 1708 р. Іван Мазепа перейшов на бік шведського короля Карла 12. Причиною переходу стали порушення московською державою прав і вольностей Війська Запорозького. Приводом для переходу була відмова царя Петра 1 надати гетьманові військо для захисту від шведів у часи Північної війни. У відповідь Олександр Меншиков за наказом Петра 1 розгромив гетьманську столицю Батурин. Це сталося 01.11.1708 р. і закінчилося через два дні жахливою різаниною мешканців міста, погромом та пожежею. За кілька днів Іван Мазепа відверто плакав, дивлячись на згарища своєї столиці.

05.11.1708 р., на бажання Петра 1, заочно відбувся обряд позбавлення Івана Мазепи гетьманства. Опудало, що мало зображати Івана Мазепу, втягнули на ешафот і повісили на шибеницю.

Анафема у християнстві означає прокляття, відлучення від церкви, що є найвищим покаранням, але якщо вона накладається без добровільного визнання своєї провини, вважається недійсною. Анафема накладається за порушення віри чи моралі (наприклад кровозмішення, єретицтво тощо). У Московський державі часто за політичні злочини: Степан Разін, Омелян Пугачов. Анафема Івана Мазепи відбулася 12.11.1708 р. лише в межах колишньої Російської імперії, тому вважається незаконною і недійсною. Але згідно з церковними канонами, знімати анафему має лише та Церква, яка її наклала. Офіційної постанови Російської православної церкви про зняття анафеми з гетьмана не існує.

Упродовж життя Іван Мазепа був визначений кількома найвищими нагородами різних країн. У 1700 р. від московської держави - орденом Святого апостола Андрія Первозванного, а позбавлений його 05.11.1708 р. У 1707 р.- орденом Білого Орла – найвищої нагороди Речі Посполитої. У 1707