Олена Степанів стає членом Бойової Управи УГА і як офіцер штабу окремої Золочівської (четвертої) бригади Української Галицької Армії, що постала з групи "Схід", бере участь у боях^

/Олена Степанівна, як і багато представників західноукраїнської інтелігенції, з окупованої Галичини переїжджає до столиці колишньої імперії - Відня. Тут вони засновують 17 січня 1921 р. Український Вільний Університет (УВУ), що восени переноситься до Праги. Першим Ректором УВУ стає професор Олександр Колесса - автор відомої революційної пісні "Шалійте, шалійте...".

Це згодом, а поки що О. Степанівна записується (у жовтні 1919 р.) на філософський факультет Віденського університету. Це університет із давніми традиціями. Тут на початку XX ст. продовжував свої науково-навчальні студії географ Степан Рудницький, маючи доброго наставника - професора Альфреда Пенка (1858-1945). З часом А. Пенк став другом С. Рудницького і, коли той попав за ґрати ҐПУ, старався визволити його з пазурів совєтської держбезпеки. Тут, у Відні, працював професор Людомир Савіцький - майбутній нав-читель Володимира Кубійовича у Кракові.

Отже, 1919-1921 pp.- це період навчання О. Степанів у Віденському університеті. На його закінчення 25 липня 1921 р. вона захищає докторську дисертацію на тему "Розподіл і розвиток суспільства давньої Руси до половини XIII віку". Як записано у дипломі; який ми реставрували (він був видрукуваний латинкою) в українській транскрипції, вона "видержала на "відмінно" відповідні іспити з науки історії і отримала ступінь доктора філософії з усіма правними почестями і привілеями...".

Так закінчилися академічні (Львівський і Віденський) і військово-політичні університети Олени Степанівни. Разом з своїм чоловіком Романом Дашкевичем вона переїжджає до Львова. \ҐОлена Степанів у 20-х роках XX ст. була зв'язковою, тобто однією з керівників другого куреня Укладу Пласту Юнаків (і Юначок) імені Марти Борецької. Членами цього куреня були учениці гімназії Сестер Василіанок у Львові. Ганна Коренець - колишня пластунка згадує Олену Степанів такими словами: "Ще більшою любов'ю і пошаною ми наділили її, коли вона стала не лише нашою шкільною вихов-ницею, але і нашою пластовою виховницею, зв'язковою нашого куреня.

Вона вказувала нам, як пляново, послідовно вести організаційну роботу. Вона вщіплювала в нас високі ідеї служби Батьківщині, а її участь у рядах УССтрільців, у визвольних змаганнях, хоч вона про це не говорила, ціла її ідейна настанова, засвідчена воєнними чинами, найкраще промовляли, глибоко проникаючи в душі молодих юначок. Та найбільше вона вчила, впливала безпосередньою працею з юначками. Вона вимагала від провідниць самостійности, самостійних рішень, почуття відповідальности за свої рішення, вчинки. Але рівночасно теж була з нами все при праці"2.

Олена Степанів у 20 - 30-х роках XX ст. проводила значну освітянсько-організаційну роботу в "Учительській громаді" та "Рідній школі". Обидві організації будувалися на громадських засадах, мали свої традиції і вели діяльність, спрямовану на утвердження національної школи в Галичині. /

/ У 20-30-х роках XX ст. поряд з педагогічною і освітянсько-організаційною Олена Степанів виконувала велику науково-організаційну роботу на громадських засадах. Вона повністю віддає себе організаційній діяльності передовсім у Науковому товаристві ім. Шевченка (НТШ), зокрема у його Фізіографічній, а з 1931 р. - і у Географічній комісіях. (

ҐУ 1935 p. Олена Степанів переходить на роботу до Ревізійного Союзу Українських Коператив (РСУК) і працює там на посаді референта організаційного відділу до приходу у Львів большевицької влади і ліквідації української кооперації. J

!.> ¦

(Олена Степанів працювала спочатку секретарем організаційного відділу РСУК, який у 1929-1939 pp. очолив відомий діяч кооперативного руху Остап Луцький. А потім вона стала референтом підрозділу кооператив здоров'я (КЗ). Ці спілки були новим явищем у кооперативному русі села. Перші КЗ організувалися у с Раменові 24 грудня 1936 р. (поблизу Львова) і с Боднарові 14 лютого 1937 р. (поблизу Івано-Франківська). Досвід організації таких кооперативів був лише у Югославії.

Олена Степанів повністю поринула у нову для неї та й для цілого РСУК справу. Вона бере участь в організації коператив здоров'я, пише низку статей із цієї проблеми, друкує їх в українських газетах та журналах, виступає на нарадах з приводу організації КЗ, налагоджує співпрацю з Українським лікарським товариством та ін. З осені 1936 р. відбулися великі окружні наради з проблем "Кооператив здоров'я". У ці роки Олена Степанів надрукувала близько 20 статей у різних виданнях з проблем розвитку української кооперації.

І Першого вересня 1939 p. почалася Друга світова війна, яка різко змінила усталене життя мільйонів людей, в тому числі Олени Степанів. Через два тижні і три дні (17 вересня) совєтська армія перейшля Збруч. За нею посунули орди НКВД і їхній репресивний апарат.

Проте у період 1939-1941 pp. радянська влада Олену Степанів не чіпала. Більше того, вона влаштовується на працю аж у три заклади. Спочатку працює учителем географії у Львівській середній школі № 3, а потім - школи № 4 (коли обидві школи було об'єднано). По суті, О. Степанів не змінює місця роботи: СШ № 4 - це колишня гімназія Сестер Василіянок, яку большевики закрили, усунувши монахининь і старе керівництво.

Олена Степанів і надалі викладає географію. Однак уже не економічну географіюУкраїни, а географію СРСР. Можна собі лише уявити, як психологічно важко їй було сприймати фальшиві твердження радянських підручників.

Через кілька місяців, вже у 1940 р., О. Степанів влаштовується в Інституті радянської торгівлі, що був організований на базі існуючого при Польщі Комерційного училища (тепер цс Львівська