і плодотворний шлях яскравого творчого горіння видатного митця, - славної дочки українського народу, для якого вона жила, творила і котрому своїм заповітом, складеним ще за життя, подарувала всю свою мистецьку спадщину. 4 тисячі одиниць збереження розмістились у Львівському музеї українського мистецтва (тепер Національний музей). Чимало творів художниці стали окрасою приватних колекцій (Дзядик 425).
О.Л.Кульчицька-педагог упродовж 1945-1951 рр. очолювала кафедру оформлення книги у Поліграфічному інституті у Львові. Була однією із засновниць львівської графічної школи й разом з Ю.Кратохвилею-Відимською, Л.Левицьким, С.Гебус-Баранецькою, С.Караффа-Корбут збагачувала її традиції (Кутиський 102).
Останні роки життя О. Кульчицької були важкими: вона не могла ходити. Якби друзі не піклувалися про неї, то вона закінчила б життя в злигоднях. У переддень смерті художниці повідомили, що їй присуджено Шевченківську премію. Померла О. Кульчицька 8 березня 1967 р. Понад 400 творів заповнили не одну прогалину в українському мистецтві. Серед них живописні твори: “Жнива”, “Діти зі свічками”, “Великдень”. “При лямпі”, “Біля криниці”, “Жиди”, “Зима”, “Довбуш”, цикли “Історія княжих часів”, “Українські письменники” (Кутиський 103).
Твори Олени Кульчицької з незмінним успіхом експонували у Києві, Львові, Берліні, Варшаві, Відні, Москві, Празі, Римі, Торонто, Хельсінкі, Чикаго. У багатьох музеях її роботи займають почесне місце. З 1971 р. у Львові діє Художньо-меморіальний музей О. Кульчицької. Мистецьким талантом, небуденною працьовитістю, громадською діяльністю і глибоким патріотизмом Олена Кульчицька ще за життя здобула собі великий авторитет і пошану серед громадянства. Тепер її ім’я вписане золотими літерами в історію українського мистецтва (Кутиський 105).
Олена Кульчицька, без сумніву, входить до когорти провідних художників ХХ століття, адже ще за життя її картини побували майже на 60 виставках на Батьківщині та за кордоном: Київ, Львів, Берлін, Брюссель, Варшава, Відень, Гельсінкі, Краків, Москва, Париж, Познань, Прага, Рим, Торонто, Чікаґо тощо. Про непересічний талант української художниці свідчить і той факт, що її 100-річний ювілей 1987 року, за рішенням ЮНЕСКО, відзначали у міжнародному масштабі. Ювілей Олени Кульчицької — 130-річчя з дня її народження — проходить скромніше та локальніше. Головною подією на вшанування пам'яті художниці стала виставка її творчої спадщини в Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові (Кутиський 109).
Олена Кульчицька гідно проявила себе у дуже багатьох напрямках образотворчого мистецтва. Олійне малярство та акварель, найрізноманітніші види графіки, художнє ткацтво, проектування та моделювання одягу, творення ескізів для кераміки, килимів та інтер'єрів, праця в емалі, металі, скульптурі малих форм — усе це грані різностороннього таланту Кульчицької. Те, що у стосунках до інших можна було б назвати розпорошенням, у відношенні до Олени Кульчицької — навпаки, є перевагою, адже в кожній справі, за яку бралася художниця, вона досягала рівня майстра. Твори Олени Кульчицької, репрезентовані в Національному музеї (близько 250 робіт), становлять лише незначну частину того, що створила за життя та залишила по собі майстриня. Загалом у мистецькому доробку художниці — тільки графічних робіт більше 4000, а загалом у фондах художньо-меморіального музею художниці — близько 8000 експонатів (Лабінський 212).
Список Літератури
1. Дзядик О. Незабутня: Спогад про художницю . Тернопіль : Тернопілля, 1997. 426 cт.
2. Лабінський М. Митці України: Енцикл. довід. 2-е видання. Київ: 1992.
3. Кутиський М. Некрополь України . Київ: Дніпро, 1997.