Серед інших праць на опришківську тему заслуговують на увагу такі роботи як "Карпатське опришківство ХVІ-ХVІІІ ст." (Львів, 1966), "Стежками Олекси Довбуша" (Івано-Франківськ, 1988).

Дослідник вивчив життя і діяльність Олекси Довбуша не лише на достовірних архівних і літературних матеріалах, а й проаналізував усе, що пов'язано з цією історичною постаттю в усній народній творчості, художній літературі, образотворчому мистецтві, музиці, кінематографії; в археографічному плані — систематизував основні документи, переклавши їх з латинської і старопольської мов на українську. Багатолітня пошукова праця була узагальнена у фундаментальній монографії "Олекса Довбуш (1700-1745)". Книга була надрукована у 1994 році у львівському видавництві "Світ".

Професор Володимир Грабовецький з 1950 року колекціонує різні історичні літературно-мистецькі твори, що стосуються опришківського руху. Протягом 45 років він зібрав понад тисячу різних матеріалів. Це оригінали і фотокопії судових протоколів, складених під час слідства над побратимами Довбуша, актові матеріали з історії соціально-економічних відносин, твори поетів, прозаїків, драматургів, композиторів, фольклорні записи. У результаті склалася багатюща і безцінна колекція історико-культурної довбушіани.

Зібрані матеріали завжди були відкриті для огляду. Всупереч часто несприятливим обставинам дослідник експонував свою збірку на виставках з нагоди ювілейних дат у 1965 і 1970 роках у Львові, в 1980 і 1988 — в Івано-Франківську.

Виставки викликали зацікавлення. Діячі науки, мистецтва і культури з вдячністю відгукувалися на ці події в культурному житті краю і щоразу гостріше порушували питання про створення меморіального музею Олекси Довбуша в Івано-Франківську.

Захоплений багатством оригінальної виставки. Невимовне вдячний щедрому ужинку вченого Володимира Васильовича Грабовецького, який так любовно, немов рідна мати, зберіг для нас і наступних поколінь ці народні скарби про Олексу Довбуша та опришківський рух. Хотілося б від щирого серця побажати, щоб ще багато-багато років він поповнював свою унікальну збірку-колекцію та залишив її як єдине ціле зібрання для ще одного мистецького закладу — майбутнього музею Олекси Довбуша та його побратимів-опришків в обласному центрі — Івано-Франківську. "

Остап Черемшинський, директор Велеснівського меморіального музеюШ Володимира Гнатюка на Тернопільщині. (Із книги відгуків виставки творів історика-мистецької спадщини про Олексу Довбуша, присвяченої 280-річчю з дня народження і 235-річчю з дня загибелі народного героя, 1980 рік).

"Виставка прекрасна. Дивує лише, що в Івано-Франківську дотепер немає стаціонарного відділу присвяченого Олексі Довбушу, хоча б у цьому обласному краєзнавчому музеї. Чому б це не зробити в одному із будинків, які заново будуються тут?"

Доктор фізико-математичних наук, професор Іван Климишин. (Із книги відгуків виставки творів історико-літературно-мистеиької спадщини про Олексу Довбуша, 1988 рік).

І таких побажань — багато.

Із наближенням пам'ятної дати — 250-річчя з дня загибелі Олекси Довбуша — постало питання про всеукраїнське відзначення цієї трагічної події, про відкриття з нагоди цієї дати історико-меморіального музею народного месника в м. Івано-Франківську. Чому саме тут? Бо, по-перше, саме в колишньому місті-фортеці Станіславові мордували і страчували побратимів Олекси Довбуша. По-друге, такий унікальний музей потрібний не лише для місцевих жителів, але для всіх, хто відвідує Прикарпаття. Після знайомства з життям і боротьбою народного героя в музеї обласного центру, можна (і дуже зручно) мандрувати слідами бойових походів Олекси Довбуша 1738-1745 р.р., почути легенди, оповідання та пісні про славетного земляка. Музей повинен бути своєрідною візитною карткою для мандрівника, учня, студента, краєзнавця і всіх тих, хто відвідує наш мальовничий гостинний край.

Для історико-меморіального музею Олекси Довбуша міськ-виконком Івано-Франківська виділив дві кімнати, що по вулиці Гетьмана Мазепи, 1. З допомогою студентів художнього факультету та кафедри історії України Прикарпатського університету їм. В.Стефаника нову експозицію відкрито для огляду.

Тематико-експозиційний план побудований за хронологічно-проблематичною системою і структурно складається з шести частин. На початку — стенди про те, як дослідник-колекціонер невтомно, впродовж сорока п'яти років збирав і досліджував матеріали про карпатських опришків під проводом Олекси Довбуша. І нині він продовжує цю благородну справу.

Далі розкриваються соціально-економічні передумови, що спричинили піднесення опришківського руху під проводом Олекси Довбуша. Письмові документи, карти, схеми, а також малярські та скульптурні зображення ілюструють становище Галичини під Польщею в першій половині XVIII ст.

Виступ Олекси Довбуша став наслідком національно-визвольної боротьби прикарпатців, яка почалася з часу захоплення краю Польською Короною. На наступ польської окупаційної шляхти на права селян і міщан Прикарпаття в ХV-ХVШ ст. народні маси відповідали впертою, тривалою боротьбою за своє соціальне і національне визволення.

Вона яскраво проявилася в народному повстанні під проводом Мухи у 1490-1492 р.р. в Галичині. Під впливом визвольних походів Б.Хмельницького на Львів і Замость факел боротьби проти шляхти підняли народний полководець Семен Височан на Покутті та Іван Грабівський на Калущині і Долинщині. 20-тисячна армія повсталих восени 1648 р. звільнила з-під окупації весь Прикарпатський край, за винятком кількох міст, де були розміщені більш численні частини шляхетських гарнізонів.

В експозиції музею розміщені карти походів Мухи і Височана, їхні портрети, відтворені битви з поляками під Рогатином 1490 року, здобуття Пнівської фортеці і замку Потоцького в Печеніжині Експонується картина "Перший похід запорізьких козаків на Покуття і Коломию 1613 року

Відвідувачі музею мають змогу ознайомитися з документами, що відображають кріпосницьке лихоліття.

Увагу привертає схема-літопис життя і діяльності Олекси Довбуша. Тут у хронологічній послідовності