подано історію опришківського руху від першої письмової згадки до загибелі народного героя. Рік за роком простежуються основні антикріпосницькі походи загону легендарного месника. Ці походи детально опрацьовані в картографічних матеріалах. Зокрема, експонується карта походів Олекси Довбуша протягом 1738-1745 р.р., де вказано основні стоянки загону в Карпатах, напрямки всіх переходів. Місце народження та загибелі Довбуша позначені умовними знаками.
У вітринах музею – основні праці В. В. Грабовецького, Є.М.Косачевської, К.І. Дракохруст та інших істориків про Олексу Довбуша: монографії, розвідки, брошури, журнальні статті. Глядачам представлено рукопис докторської дисертації професора Володимира Грабовецького — "Антифеодальна боротьба карпатського опришківства ХУІ-ХІХ ст." (обсягом близько 1000 сторінок).
На жаль, автентичного зображення зовнішності Олекси Довбуша історична наука (можливо, поки що) не має. Тому його портрети та антикріпосницьку діяльність митці відтворюють, опираючись на такі риси характеру Олекси, як справедливість, віра в добро, розум, сила, на своє художнє розуміння тієї епохи, подій, фактів. Більшість живописних полотен є оригіналами, і лише незначна частина – фотокопії, причому оригінальні твори (як живописні, так і графічні) свого часу були подаровані колекціонерові з дарчими написами,
У центрі експозиції образотворчої довбушіани — копія картини невідомого художника кінця XVIII століття. Це одне з найперших і найстаріших зображень народного героя.
Чільне місце в експозиції другого залу посідає живописне декоративне панно художника В. Масюткіна-Черкеса "Олекса Довбуш в Чорногорі". Картина (270x100) немов пов'язує інші живописні та графічні твори в одне композиційне ціле.
Різні за манерою написання живописні роботи створюють настрій патріотичної піднесеності, прагнення до волі і вільного подиху. Олекса Довбуш представлений у творах таких малярів, як О. Новаківський — "Олекса Довбуш" (1931), Ю. Кротохвиля-Відимська — "Олекса Довбуш" (1931), народного художника України, лауреата Державної премії ім. Т.Г.Шевченка В. Касіяна.
Живописну довбушіану з колекції В. Грабовецького продовжують інші роботи: "Довбуш спить — Довбуш пантрує" Захарієсевича (1959), студія до картини "Довбуш" В. Патика (1965), "Олекса Довбуш" заслуженого художника України, професора М. Фіголя (1966), "Довбуш пише маніфест проти князів" М. Ткаченка (1960); ескіз до триптиха "Олекса Довбуш" найстарішого івано-франківського художника Д. Іванцева (1965), "Напад опришків Довбуша на панський двір" І. Токарука (1985), "Олекса Довбуш" І.Деркача (1988)."
До поетичної постаті славного опришківського ватажка звертались у своїй творчості відомі майстри мистецтва пластики. Скульптурне вирішення образу Довбуша втілене у представленій в музеї роботі заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Державної премії ім. Т.Г.Шевченка, професора Дмитра Крвавича "Гірська мелодія. Довбуш і Дзвінка".
У залах виставлені декілька ескізів скульптурних портретів Довбуша. Це — первісні начерки до скульптури Олекси Довбуша заслуженого художника України В. Сколоздри (1950), до пам'ятника Олекси Довбуша в Печеніжині народного художника України В.Борисенка (1970), підготовчі варіанти до пластичної експозиції "Олекса Довбуш" заслуженого художника України І.Свиди (1962).
В експозиції виставлена пам'ятна бронзова медаль із барель-єфним зображенням Олекси Довбуша. Медаль була випущена з нагоди відкриття пам'ятника герою в Печеніжині в 1971 році. У вітрині вміщено також медаль із зображенням народного героя, що присвячена 250-річчю загибелі легендарного месника.
Образ Олекси Довбуша дуже популярний у майстрів кераміки, різьби, інтарсії. Колекціонерові пощастило зібрати цікаві роботи різних митців. До уваги глядачів, зокрема, представлені керамічна декоративна тарілка з написом "Олекса Довбуш. 1945-1970" та керамічний дзбан із зображенням опришківського топірця і галузки дерева "О Довбуш. 1745-1970" роботи львівського художника Д.Петрука нагоди відзначення 225-річчя загибелі народного героя.
Кілька робіт виконані в техніці інтарсії.
Різьблення по дереву репрезентують твори заслуженого майстра народної творчості, відомого косівського різьбяра Василя Кабина. Це дерев'яні оправи книги відгуків з написами: "То наш Довбуш, наша слава" та "їсторико-мистецька довбушіана доктора історичних наук Грабовецького Володимира". Робота виконана в техніці площинного різьблення.
Інший приклад — дерев'яна декоративна тарілка з написом "Олекса Довбуш — легендарний лицар гуцульського краю", створена самодіяльним різьбярем Володимиром Марценюком.
МУЗИКА.
Музична довбушіана відтворена кількома експонатами. Це дві книжечки відомого галицького самодіяльного композитора Порфирія Бажанського, в яких надруковано лібретто до його народної опери "Олекса Довбуш", видані у Львові (1910) і Перемишлі (1913),
Дуже цінним експонатом є рукопис лібретто до опери "Олекса Довбуш" народного артиста України, лауреата Державної премії ім. Т.Г.Шевченка, відомого львівського композитора Станіслава Людкевича з автографом: "Для музею Довбуша на Гуцульщині. Львів. 1965."
У вітрині виставлено книгу Анатолія Кос-Лнатольського "Хорові твори" (К.г 1973). У ній відомий львівський композитор, народний артист України, лауреат Державних премій під своєю піснею "Гей, браття-опришки" приписав: "Шановному Володимиру Васильовичу, історику опришків, ентузіасту рідного краю на знак щирої поваги. А.Кос-Анатольський. Львів. 27.3.77 р."
КІНЕМАТОГРАФІЯ.
Один з найцінніших експонатів — рукопис літературного сценарію Любомира Дмитерка і Віктора Іванова до кінофільму "Олекса Довбуш". Стрічка, відзнята за цим сценарієм у 1959 році, широко демонструвалася не лише в Україні, а й далеко за її межами: в Румунії, Чехословаччині, Німеччині, Франції, Англії, Канаді, США, Бразилії, Австралії і, звичайно, в усіх колишніх союзних республіках.
Глядачі можуть ознайомитись із окремими кольоровими кінокадрами з фільму, а також фотографіями, зробленими на знімальних майданчиках під час роботи над кінокартиною. Тут же вміщено рекламну афішу до фільму художника В.Мигулька. До речі, науковим консультантом кінострічки був Володимир Грабовецький.
ДОВБУШЕВИЙ ТОПІР.
Безперечно,, зацікавленість у відвідувгічів викличе, топір Олекси Довбуша, який за вагомими науковими аргументами професора Володимира Грабовецького (про що він писав у пресі) мав належати безпосередньо самому герою. Цю цінну реліквію понад два століття свято зберігали космачани — нащадки свідків загибелі Олекси.
ІНШІ ЕКСПОНАТИ.
Експозицію музею органічно доповнюють різні види зброї, одяг, окремі речі опришків, наприклад, порохівниця, ручка пістоля,