Реферат

З історії медицини

На тему:

Життєвий та творчий шлях О.О.Богомольця

Студента 1 курсу

Національного Медичного Університету ім. О.О.Богомольця,

Пархоменка Олега

Життєвий шлях О. О. Богомольця

дитинство

24 травня 1881 р. в Києві в Лук'янівській тюрмі «політична злочинниця Богомольцева,— доносив на-чальник тюрми генерал-губернатору,— благополучно розродилась від ноші сином». Так почалося життя Олександра Олександровича Богомольця.

Мати Олександра Олександровича Софія Миколаїв-на Богомолець (Присецька) притягалась до судової відповідальності в справі Київського Південноросій-іського робітничого союзу (КПРРС).

Прокурор вимагав для всіх підсудних смерт-ної кари, проте Софію І Миколаївну Богомолець і суд присудив до десяти років каторги.2 червня 1881 p. Софія Миколаївна Богомолець про-щалася з сином, якого їй довелося бачити лише неза-довго до смерті, майже через 10 років, у Карійській каторжній тюрмі.

Батько Олександра Олександровича, Олександр Михайлович Богомолець (1850—1935), лікар за осві-тою, був сподвижником дружини.

Дізнавшись про арешт дружини, О. М. Богомолець, залишивши її брата в Бєлграді, став пробиратись на Україну, але був затриманий на станції Ніжин і залу-чений поліцією до дізнання в «справі 63». А на почат-ку квітня 1882 p. він без суду, за «височайшим повелін-ням» був відпроваджений у шестирічну висилку в Схід-ний Сибір, під гласний нагляд поліції. Сина йому тоді бачити так і не вдалося.

Раннє дитинство Саша провів в будинку батьків Софії Миколаївни, Присецьких, на Полтавщині та в Кишиневі. Воно пройшло в атмосфері ніжної любові й прихильності до хлопчика.

Навесні 1887 p. Олександр Михайлович відбув строк висилки, і семирічний Саша переїхав до садиби свого другого діда, Михайла Федоровича Богомольця. Тут пройшла майже вся друга половина дитинства Олександра Олександровича.

Цієї ж осені Саша вступив у перший клас ніжин-ської гімназії. Він дуже багато і з захопленням читав.

НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Основні етапи. Науковий світогляд і творчі інтереси Олександра

Олександровича Богомольця в перше де-сятиліття XX ст. формувались в атмосфері Одеського університету, де ще свіжі були передові ідеї борців за матеріалізм у природознавстві — Івана Михайловича Сєченова, Іллі Ілліча Мечникова та Олександра Онуф-рійовича Ковалевського. Його вчителями були прогре-сивні вчені того часу: В. В. Підвисоцький і Л. О. Тара-севич, які залучили його до школи І. І. Мечникова, М. Г. Ушинський — учень В. В. Пашутіна та С. П. Бот-кіна, і видатний дослідник В. В. Воронін.

Від школи І. М. Сєченова— В. В. Пашутіна О. О. Бо-гомолець сприйняв усвідомлення великого значення ек-спериментального методу дослідження, інтерес до фізіо-логічних процесів, обміну речовин; від школи І. І. Меч-никова — еволюційний підхід до аналізу патологічних процесів, ідеї про значення реактивності організму в роз-витку патологічних процесів і роль сполучної тканини, інтерес до проблеми старіння організму, думку про мож-ливість стимуляції функцій організму за допомогою спе-цифічних цитотоксичних сироваток.

Але найголовніше — від цих передових шкіл приро-дознавців Олександр Олександрович вже на ранніх етапах своєї наукової діяльності сприйняв переконання в реальності та пізнавальності навколишнього світу, намагання розглядати організм як єдине ціле в його розвитку та зв'язках з навколишнім середовищем. Про-те Богомолець не пасивно сприймав наукові ідеї шкіл, під впливом яких проходили перші роки його наукової діяльності, а творчо перероблював їх і розвивав.

У 1909 p. 0. О. Бого-молець захищає докторську дисертацію на тему До питання про мікро-скопічну будову та фізіо-логічне значення наднир-кових залоз». Ця робота становить великий інтерес не тільки з точки зору новизни та оригінальнос-ті постановки і розв'язан-ня питань, але й у відно-шенні тієї ролі, яку вона відіграла в наступних до-слідженнях О. О. Бого-мольця та його школи. З одного боку, вона запо- чаткувала ряд дослі-джень, присвячених вив-ченню ролі надниркових залоз в організмі, з другого—в ній вперше з метою по-силення функцій організму застосовано специфічну ци-тотоксичну сироватку, що привело до одержання широ-ко відомої антиретикулярної цитотоксичної сироватки (АЦС).

Після захисту дисертації при Військово-медичній академії (Петербург) і піврічного закордонного відря-дження в Париж (де він працював на кафедрі фізіології в Сорбонні) О. О. Богомолець у 1911 p. обирається про-фесором кафедри загальної патології відкритого за два роки до цього Саратовського університету. Тут він згру-повує навколо себе талановиту молодь, залучає до ро-боти на кафедрі клініцистів.

В 1917—1924 pp. 0. О. Богомолець працює над ство-ренням першого підручника патологічної фізіології.В ці роки формується перше покоління його учнів (Є. А. Та-таринов, Н. Б. Медведєва, М. М. Сиротинін, Л. Р. Перель-ман та ін.), виходять два томи праць кафедри, якою він керував.

В лютому 1925р. Олександр Олександрович був затверджений Державною вченою радою завідуючим ка-федрою патологічної фізіології медичного факультету 2-го Московського державного університету (медичний факультет цього університету пізніше було реорганізо-вано в 2-й Московський медичний інститут).

Taк, в травні 1925 p. він брав участь в організації Інституту функціональної діагностики і експерименталь-ної терапії Головнауки (пізніше перейменованого в Ме-дико-біологічний інститут), в якому на посаді заступника директора інституту і керівника відділу експерименталь-ної патології він працював з дня організації Інституту до переїзду в Київ.

В 1926 p. 0. О. Бого-молець організував он-кологічну лабораторію Московського відділу охо-рони здоров'я, в якій він розпочав вивчення дії за-пропонованої ним анти-ретикулярної цитотоксич-ної сироватки на розви-ток експериментального Раку.

У Києві О. О. Богомолець разом з учнями створює в 1931 p. Інститут експериментальної біології і патології Наркомату охорони здоров'я УРСР, а в 1934 p.— Інсти-тут клінічної фізіології Академії наук УРСР, в якому об'єднує всіх академіків-медиків (В. П. Воробйов, В. П. Філатов, М. Ф. Мельников-Разведьонков, М. Д. Стражеско, пізніше—В. П. Протопопов та ін).

У 1929 p.