Ради в межах своєї компетенції мають право надавати відстрочки у сплаті місцевих податків і зборів, звільняти певні категорії платників від їх сплати.

3. Комунальний податок.

3.1. Порядок нарахування комунального податку

На ЗАТ “Аудиторська фірма “Украудит-ХХІ” із місцевих податків і зборів сплачують лише комунальний податок (див. Додаток)

Об’єктом оподаткування є доходи юридичних осіб.

Статтею 15 Закону України від 25.05.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" (зі змінами та доповненнями) до місцевих податків і зборів віднесено комунальний податок. Пунктом 3 зазначеної статті передбачено, що місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

При цьому комунальний податок є обов'язковим для встановлення сільськими, селищними та місцевими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цього податку.

Згідно зі статтею 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори" (зі змінами та доповненнями) комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.

Граничний розмір комунального податку не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до статті 18 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори" органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників.

Згідно з Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженою наказом Мінстату України від 7 липня 1995 року N 171 за погодженням з Мінекономіки України, Мінпраці України, Мінфіном України та зареєстрованою в Мін'юсті України 7 серпня 1995 року за N 287/823 (зі змінами та доповненнями), є два варіанти обчислення середньооблікової чисельності працівників: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу та середньооблікова чисельність всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості.

Відповідно до роз'яснення колишнього Міністерства статистики України для розрахунку комунального податку застосовується показник "середньоспискова (на даний час середньо облікова) чисельність штатних працівників спискового (на даний час облікового) складу".

Враховуючи зазначене, громадські організації є платниками комунального податку на загальних підставах, якщо вони не належать до бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств та інше не передбачено рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.

Розрахунок середньо облікової чисельності

Відповідно до роз'яснення колишнього Міністерства статистики України від 13.02.96 р. N 04-2-7/60 для розрахунку комунального податку застосовується показник "середньоспискова (на даний час середньооблікова) чисельність штатних працівників спискового (на даний час облікового) складу", яка вираховується відповідно до Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України (далі - Інструкція), яка затверджена наказом Міністерства статистики України від 07.07.95 р. N 171 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 7 серпня 1995 року за N 287/823.

Приклад. Підприємство стало на облік в державній податковій інспекції та розпочало господарську діяльність з 07.09.2001 р. Наказом по підприємству про прийняття на роботу до штату було зараховано 1 людину з 21.09.2001 року. 30.09.2001 року її було звільнено з посади. Тобто у вересні 2001 року на підприємстві працювала 10 днів одна людина.

Відповідно до підпункту 3.3.2 Інструкції середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємствах, які працювали неповний місяць, визначається шляхом ділення суми чисельності штатних працівників облікового складу за всі дні роботи підприємства у звітному місяці, включаючи вихідні та святкові (неробочі) дні за період роботи, на загальне число календарних днів у звітному місяці. 1 чол. : 30 днів х 10 днів = 0,333 чол.

Середньооблікову чисельність підприємства за вересень в даному випадку отримуємо 0,333 чол.

Заокруглення показників відбувається за звичайними правилами елементарної математики. Окремого правила щодо заокруглення величини показника кількості працівників до 1 у будь-якому випадку, якщо ця величина менше 1, не існує. Тобто у випадку, що описаний у прикладі, середньооблікова кількість штатних працівників підприємства дорівнює 0.

3.2. Порядок сплати комунального податку

Згідно зі статтею 1 Закону податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Перелік місцевих податків і зборів, механізм справляння та порядок їх сплати, граничний розмір ставок установлюються органом місцевого самоврядування відповідно до статті 15 Закону України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" та статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори" (далі - Декрет).

Відповідно до статті 19 Декрету місцеві податки та збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному відповідними радами, якими вони встановлюються. Проте стягнення не внесених у визначений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно із чинним законодавством, тобто відповідно до порядку, установленого Законом.

Таким чином, платники зобов'язані сплачувати місцеві податки і збори у терміни, визначені відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування з урахуванням таких особливостей:

Місцеві податки і збори сплачуються до місцевих бюджетів регулярно їх безпосередніми платниками. Це стосується податку з реклами, комунального податку, збору за право користування знаками місцевої символіки. У багатьох випадках установлюється