Банківська система

Вступ

Банківська система відіграє важливу роль у цілісному економічному механізмі, особливо в ринкових умовах, і може істотно впливати на економічні процеси в суспільстві. Банки зберігають та розпоряджаються суспільним капіталом, і в їх надійності зацікавлені всі учасники: держава, підпри-ємства, населення, самі банки.

Успішне функціонування банківської системи України і конкретного банку залежить не тільки від кваліфікації банківських працівників, їхніх знань і досвіду, але значною мірою - від оптимізації всього процесу прийняття та реалізації управлінських рішень. Банківська сфера потребує такого стилю роботи, в основі якого лежать постійний пошук нових можли-востей, уміння залучати ресурси із найрізноманітніших джерел і використовувати їх з найбільшою ефективністю, розробляти і продавати банківські послуги, забезпечити одержання макси-мально можливого результату за мінімальних витрат.

Збільшення масштабів банківської діяльності, складність банківських технологій, посилення конкуренції зумовлюють зростання вимог до процесу управління складним банківським механізмом. Рівень ефективності управлінських процесів визначається вмінням керівництва обрати правильні стратегію й тактику розвитку банку, врахувати вплив чинників зовніш-нього і внутрішнього середовищ, визначити потенційні мож-ливості та резерви зростання, максимально ефективно задіяти кадровий потенціал. Сучасне ринкове середовище функціонування банків потребує постійного удосконалення системи управління за законами ринку, професійного володіння управлінськими навиками в умовах конкурентної боротьби.Кінцева мета бан-ківського менеджменту - забезпечення прибуткової діяльності шляхом раціональної організації виробничого процесу, вклю-чаючи управління банком, розвиток матеріально-технічної бази, а також ефективне використання людського фактора.

Згідно з класичною теорією управління виділено чотири основні функції менеджменту: аналіз інформаційних потоків, планування, регулювання, контроль. Розгляд складових еле-ментів менеджменту здійснено на основі його класифікації за напрямами банківської діяльності.

Фінансовий менеджмент охоплює питання, пов'язані з управлінням фінансовими процесами, що перебувають у компетенції банку, і включає управління активами та ресур-сами, власним капіталом, банківськими ризиками, прибутко-вістю, ліквідністю та резервами, процесом планування.

Організаційний менеджмент стосується проблем управ-ління колективом і включає такі процеси, як організація систем контролю та безпеки діяльності банку, управління кадровим потенціалом, інформаційними системами.

1. Порядок створення і організація діяльності Промінвестбанку.

Промінвестбанк України, 15 річниця заснування якого виповнилась цього року – один з найпотужніших комерційних банків незалежної України, який у 2001 р., єдиний з україн-ських банків, увійшов до 1000 найбільших банків світу. Це визнаний центр кредитування, фінансової стабільності та прибутковості кредитної сфери України. Займаючи доміну-юче місце в банківській системі України, Промінвестбанк спрямовує свою діяльність на обслуговування поточної та інвестиційної діяльності підприємств, які становлять ділову еліту нашої держави, визначають її виробничий та науково-технічний потенціал.

З серпня 1992 р. Промінвестбанк функціонує як універ-сальний акціонерний комерційний банк. Кількість клієнтів – юридичних осіб банку перевищує 130 тис, фізичних – понад 2 млн осіб. У 2001 р. Промінвестбанком надано кредитів на загальну суму понад 14,4 млрд грн.; 96 відсотків кредитів бан-ку спрямовується у виробничу сферу.

Промінвестбанк має славні традиції своїх попередників – українських філій Промбанку, Будбанку та Промбудбанку СРСР, які протягом 70 років розбудовували індустріальний потенціал України, забезпечували важелі перемоги в роки війни та повоєнної відбудови. Набутий ними майже віковий досвід - це безцінне надбання, яке нинішній Промінвестбанк збагачує, звіряючись з вимогами сучасного розвитку банків-ської справи.

За роки діяльності банку значно змінилася його органі-заційна структура. З маленького банківського відділу при Вищій Раді Народного Господарства (ВРНГ), залежної від центру контори Промбанку та Будбанку, банк виріс до само-стійної кредитної установи, що має всю повноту повноважень у формуванні власного капіталу, залученні та розміщенні кре-дитних ресурсів, розробці власної стратегії розвитку.

Особливості розвитку банківської системи України в сучасних умовах.

За останнє десятиліття банківська система Ук-раїни пройшла важкий, але водночас плідний шлях, і нині вплив банків на економіку країни важко переоцінити - він надто вагомий. Проте банківська система ще не повністю зайняла належне їй місце в економіці держави. Від ста-більного, а головне прибуткового функціону-вання банків залежить економічне зростання і, зрештою, економічний добробут кожного гро-мадянина.

Якщо проаналізувати умови "дикого капі-талізму", в який ми втягнуті, то крім загальних якостей капіталістичних відносин ми маємо ще й власні, так би мовити, доморощені особли-вості. Більше як за 10 років в Україні так і не склалися нормальні товарно-грошові відноси-ни. Ще зовсім недавно у розрахунках між суб'єктами господарювання переважав бартер, тобто обмін товару на товар. Частка бартеру в середині 90-х років тільки у сфері промисло-вості перевищувала, за офіційною статистикою, 40 % обсягу відвантаженої продукції. Нині в економіці панують не-платежі. Обсяг кредиторської заборгованості в 1,5 раза перевищує ВВП країни, що свідчить про низький рівень її монетизації.

За таких обставин криміналізувалась економіка, доларизувалася грошова система, зросло соціальне розшарування. Люди втратили навіть мізерні грошові заощадження. Від звуження сфери товарно-грошових відносин держава щорічно втрачає значні бюджетні над-ходження, що призводить до недофінансування та згортання бага-тьох соціальних програм.

В умовах бартерної економіки та неплатежів зазнала істотних об-межень і банківська діяльність. Різко знизився рівень кредитування економіки: у 1992 р. він становив 54 % до ВВП, а на початку 2003 р. -лише 19 %. Частка кредитів в інвестиційну діяльність у загальному обсязі кредитів комерційних банків України в економіку не переви-щує 6 %. Банки опинились на узбіччі інвестиційних процесів в еко-номіці через обмеження своїх фінансових ресурсів, особливо довго-строкових.

Ми й сьогодні маємо недорозвинуті товарно-грошові відносини. Вітчизняні банки гостро відчувають нестачу фінансових ресурсів, відсутність повного спектра банківських грошових послуг, немає дієвих законів щодо відповідальності позичальників за неповернен-ня кредитів. Це все характеризує непрості економіко-правові умови, в яких працюють наші банки.

Як відомо, стратегічним