Оскільки зміни у вексельному законодавстві та суперечності в деяких нормативних актах досить часті, то операціям з векселями притаманний ризик невідповідності умовам державного регулюван-ня. Він пов'язаний з непередбаченими змінами умов державного ре-гулювання, які можуть призвести до:

Вплив вказаного виду ризику на діяльність банку надзвичайно великий, а управління ним є найскладнішим. Працівники, які здійснюють операції з векселями, повинні постійно стежити за змінами законодавства та забезпечувати приведення діяльності філій у відповідність до чинних нормативних актів.

У зв'язку з ризикованістю операцій з векселями їх здійснення потребує високої кваліфікації працівників, досконалого знання й безумовного виконання законодавчих та нормативних актів.

Створення резервів під ризики по операціях з векселями

Банк зобов'язаний створювати резерв на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами, які виникають у разі погір-шення фінансового стану емітента цінного папера (векселя), знижен-ня його ринкової ціни внаслідок зміни ринкових процентних ставок, змін інвестиційної політики банку.

Придбані боргові цінні папери первісно оцінюються та відобра-жаються в бухгалтерському обліку за собівартістю (у розрізі таких складових: номінальна вартість, дисконт або премія, сума накопиче-них на дату придбання процентів). Комісійні витрати та інші витрати, пов'язані з придбанням боргових цінних паперів, збільшують (змен-шують) суму премії (дисконту) на дату їх придбання.

Активи у вигляді цінних паперів, за якими банк визнає зменшення корисності, вважаються нестандартними.

Філії банку зобов'язані здійснювати щомісячне (станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку подання оборотно-сальдового балансу) формування та коригування резерву під активи у вигляді цінних паперів (далі - резерви під цінні папери), що визнані нестандартними.

Резерв під цінні папери формується у валюті номіналу цінних паперів.

Філії банку повинні створювати резерви під цінні папери, що обліковуються в портфелях банку 15 і більше робочих днів, у сумі перевищення їх балансової вартості над сумою очікуваного відшко-дування, що коригується на фактор ризику емітента.

Цінні папери, що обліковуються лише за справедливою вартістю, не підлягають перегляду на зменшення корисності та відповідно резервуванню.

Цінні папери, що віднесені до портфеля на продаж і облі-ковуються за собівартістю (пайові цінні папери) або амортизованою собівартістю (боргові цінні папери), підлягають перегляду на змен-шення корисності та відповідно резервуванню.

Резерв формується в сумі перевищення собівартості або амортизованої собівартості над сумою очікуваного відшкодування, яка обчислюється на підставі ринкової ставки дохідності та реальних строків отримання грошових платежів за такими цінними паперами. Реальні строки отримання грошових платежів можуть відрізнятися від контрактних у разі погіршення фінансового стану емітента.

Сума очікуваного відшкодування коригується на фактор ризику емітента (для векселів - визначеної філією банком особи з числа зобов'язаних за векселем осіб, яка визначається за рішенням уповноваженого органу філії, далі - емітент).

Боргові цінні папери, що утримуються в портфелі банку до погашення, обліковуються за амортизованою собівартістю і підляга-ють перегляду на зменшення корисності та відповідно резервуванню.

Треба звернути увагу на окремі особливості формування резер-вів по операціях із врахування та авалювання векселів.

Зобов'язання за наданими гарантіями, поруками та авалями за станом обслуговування боргу вважається "добрим" до часу їх вико-нання банком, тобто до часу виконання авалю категорія ризику бан-ку може коригуватися залежно від класу позичальника.

При класифікації операцій за врахованими векселями врахову-ється строк погашення боржником заборгованості, а саме:

стандартна - заборгованість, за якою строк погашення чи повер-нення, передбачений векселем, ще не настав;

сумнівна - заборгованість за простроченими векселями зі стро-ком прострочення не більше, ніж ЗО днів;

безнадійна - заборгованість за простроченими векселями зі строком прострочення більше, ніж ЗО днів.

Спеціалісти НБУ консультують, що при визначенні категорії ри-зику при врахуванні векселів потрібно враховувати і клас позичаль-ника, і термін погашення векселів. Відтак зобов'язання щодо сплати векселів філіям банку слід забезпечувати високоліквідною заставою максимального розміру для того, щоб не було претензій ні податко-вих органів, ні НБУ.

При визначенні розміру резерву за врахованими векселями суму, яка підлягає резервуванню, визначають, виходячи із врахованої вартості векселя (суми фактично наданих кредитних ресурсів за врахованими векселями) незалежно від його виду (дисконтний чи процентний).

При класифікації кредитних операцій за ступенями ризику і від-несенні їх до груп, за якими розраховується резерв за наданими зобов 'язаннями (авалями), виконаними гарантіями та поруками, береть-ся до уваги строк погашення заборгованості, а саме:

стандартна - заборгованість, за якою строк погашення чи повернен-ня, передбачений договірними умовами (за векселем), ще не настав, або зобов'язання (у т. ч. аваль), строк виконання за якими теж ще не настав; сумнівна - заборгованість за факторинговими операціями (за основним боргом чи черговим платежем) та за виконаними (сплаче-ними) банком гарантіями і поруками (у т. ч. авалем) становить до 90 днів з дня виконання зобов'язання (платежу), передбаченого догові-рними умовами (векселем);

безнадійна - заборгованість за авалем, виконаним (сплаченим) банком, за яким клієнт не виконав своїх зобов'язань зі строком 90 днів після настання строку платежу, передбаченого договірними умовами (векселем).

5. Організація та порядок здійснення розрахунків за певними операціями.

Експорт- продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний