У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





4,13

Лізингові операції комерційних банків

Лізинг — слово англійського походження, дослівно перекладається «брати в оренду». Виходячи з цього, лізинг можна охарактеризувати як господарську угоду, за якою підприємство має право користуватися майном, що йому не належить, протягом визначеного терміну за відповідну плату.

За визначенням Європейської федерації націо-нальних асоціацій з лізингу (1988 р.), лізинг — це договір оренди машин і обладнання, а також інших товарів для їх використання у виробничих цілях лізингоодержувачем, у той час як ці товари купуються лізингодавцем і він зберігає право власності до кінця цієї у годи.

Практично ідея лізингу зводиться ось до чого: щоб одержати прибуток — зовсім не обов'язково мати власне обладнання чи майно, а достатньо лише взяти його в оренду, використовувати й отримувати дохід.

Об'єктами лізингових операцій виступають:

оргтехніка (ЕОМ, конторське, медичне, полі-графічне обладнання);

обладнання для виробництва (верстати з про-грамним управлінням, автонавантажувачі);

транспортні засоби (автомобілі, морські судна, літаки);

будівлі, споруди, складські приміщення, інше нерухоме майно.

Суб'єктами лізингу є окремі лізингові компанії, комерційні банки, інші кредитно-фінансові установи. Банки можуть бути і непрямими суб'єктами лізингу (див. Рис. 4.12).

Лізинг у ринкових державах використовують уже понад 50 років, найпоширеніші лізингові операції в США5 Західній Європі, Японії, використовується також у Чехії, Угорщині, Польщі, Китаї. Головним стимулом для лізингових операцій є податкова полі-тика. Так, наприклад, у Великобританії лізингові операції звільнені повністю від податків, а на між-народний лізинг є певні пільги в оподаткуванні.

 

Рис. 4.12. Специфіка лізингових відносин

В Україні в грудні 1997 року прийнято Закон «Про лізинг», але він недостатньо стимулює розвиток лізин-гового бізнесу. Тільки суб'єкти господарювання мають право укладати лізингові угоди, повністю не задіяні бюджетні установи, фізичні особи, не врегульоване питання амортизаційних нарахувань, оподаткування, оперативності оформлення тощо. Досі ці питання чекають на вирішення.

Лізингові операції поділяються на кілька груп,

залежно від:

характеру відносин власності;

природи об'єкта лізингу;

ринку, на якому здійснюються лізингові
операції.

До першої групи відносять:

оперативний лізинг;

фінансовий;

поворотний;

чистий лізинг;

П револьверний (відновлювальний) лізинг.

Оперативний лізинг — оренда майна, обладнання на термін, менший за термін його функціонування, і витрати за термін оренди не покриваються для лізин-годавця. Лізингоодержувач розпоряджається майном невеликий період часу (2-5 років) і до закінчення терміну лізингової угоди може завершити лізингові платежі та повернути майно лізингодавцю, яке стане об'єктом нової лізингової угоди, або відновити договір на нових умовах чи викупити майно за погодженою з орендодавцем ціною.

Фінансовий лізинг — це основний вид договору на оренду засобів фінансового характеру, який базу-ється на тому, що лізингодавець купує обладнання на замовлення клієнта, якому і здає його в'довготермі-нову оренду, при цьому вартість обладнання й експлу-атаційні витрати повністю скуповуються лізингодавцю протягом терміну оренди. Лізингоодержувач після закінчення терміну договору викуповує предмети лізингу за залишковою вартістю.

Поворотний лізинг характерний тим, що власник обладнання (постачальник) продає його лізинговій компанії й одночасно бере це обладнання в неї в оренду. Найчастіше використовується .тоді, коли власник обладнання таким шляхом поліпшує своє фінансове становище.

Чистий лізинг — це відносини, при яких Лізинго-одержувач бере на технічне обслуговування орендне майно і в платежі за лізингом не додаються витрати лізингодавця з експлуатації майна, тобто це — чисті платежі.

Револьверний лізинг характерний тим, що в лізинговій угоді передбачається періодична заміна обладнання, за вимогою лізингоодержувача, на най-сучасніші зразки.

За природою орендованого об'єкта лізинг поділя-ється на:

лізинг рухомого майна;

лізинг нерухомого майна; а лізинг споживчих товарів тривалого користу-вання;

лізинг секонд-хенд.

Залежно від лізингового ринку лізинг класифі-кують на внутрішній і міжнародний.

Міжнародний лізинг може бути двох видів:

прямий лізинг — це лізингова угода, при якій
дві сторони перебувають у різних державах і
підпорядковуються різним юридичним і подат-
ковим положенням; непрямий лізинг — це лізингова угода, при якій
дві сторони є юридичними особами однієї
країни, але капітал однієї з них, хоча б част-
ково, належить іноземним банкам чи інозем-
ним лізинговим компаніям.

Крім цього, міжнародний лізинг поділяють на:

експортний лізинг — коли постачальник і
лізингова фірма — в одній країні, а лізинго-
одержувач — за кордоном (див. Рис. 4.13); транзитний лізинг — коли всі три сторони
належать до різних країн;

Рис. 4.13. Взаємовідносини при експортному лізингу*

імпортний лізинг, коли лізингоодержувач і лізингова компанія — в одній країні, а поста-чальник — в іншій (Рис. 4.14).

Рис. 4.14. Взаємовідносини при імпортному лізингу

Хоча лізингові операції можна класифікувати за різними ознаками, до кредитних банківських операцій відносять тільки операції з фінансового лізингу, які з еКОНОМІЧНОГО ПОГЛЯДУ рОЗГЛЯДаЮТЬСЯ ЯК КреДИТИ В

інвестиційну діяльність.

Організація і технологія здійснення операцій з фінансового лізингу визначаються в кожній країні влас-ними законодавчими актами, але в загальному можна виділити три основні етапи лізингової угоди, як і при будь-якому кредитуванні: підготовчий етап; юридичне закріплення угоди; етап укладення лізингової угоди і виплати лізингових платежів.

На першому етапі здійснюється пошук потен-ційних клієнтів, зацікавлених у фінансовому лізингу, або ініціатива може виходити від лізингоодержувача, який самостійно підбирає постачальників устатку-вання. Майбутній лізингоодержувач подає лізинго-давцю заяву-клопотання, де вказує технічну харак-теристику устаткування, його комерційні параметри, найменування і реквізити постачальника цього устат-кування. Крім заяви, подаються всі звітні документи для визначення кредитоспроможності лізингоодер-жувача.

Лізингодавець, оцінюючи кредитоспроможність клієнта, бере до уваги загальну кон'юнктуру лізин-гового ринку, місце і перспективи даного клієнта в ринковій конкуренції, а також технічні характеристики об'єкта лізингу, можливість його заміни.

На наступному етапі при позитивному вирішенні питання лізингу лізингодавець інформує потенційного клієнта про готовність до вступу в лізингові відносини, а постачальникові скеровує замовлення на поставку устаткування, та між постачальником і лізингодавцем укладається договір купівлі-продажу об'єкта лізингу.


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28