У банківській практиці ощадні сертифікати розглядаються також як керовані пасиви, тому що завдяки продажу їх на вторинному ринку власник може отримати прибуток, не змінивши при цьому суми залучених банком коштів.

Ощадний (депозитний) сертифікат в Україні визначається як письмове свідоцтво банку-емітента

про вкладення в ньому коштів фізичної, юридичної особи, яке засвідчує право власника або його пред-ставника на отримання після закінчення встановле-ного строку суми депозиту (вкладу) та процентів на нього.

Сертифікати можуть бути випущені тільки в національній валюті:*

одноразово або серіями;*

іменні або на пред'явника;*

строкові або до запитання.

Строк обігу сертифіката встановлюється віддати його видачі до дати, коли власник отримує право вимоги депозиту та процентів за сертифікатом, відповідно до укладеного договору. Номінал серти-фікатів і депозитні процентні ставки визначають б анки- емітен ти.

У зарубіжній банківській практиці передача ощадних (депозитних) сертифікатів здійснюється за індосаментом, тобто сертифікати є ордерними цінними паперами. Уступка вимоги за сертифікатом на пред'яв-ника у вітчизняних банках здійснюється шляхом простого його вручення, а уступка права вимоги за іменним сертифікатом здійснюється на підставі дво-сторонньої угоди за правилами простої цесії. Цесія оформляється на зворотному боці сертифіката і підпи-сується особою, що відступає свої права на цінний папір (цедентом), так і особою, що одержує ці права (цесіонарієм).

Умови та строк випуску сертифікатів комерційні банки повинні зареєструвати в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Територіальне управління НБУ після реєстрації умов випуску сертифікатів записує ці умови в окремому журналі із зазначенням дати реєстрації в ДКЦПФР, дати реєстрації в територіальному управлінні НБУ, після чого банку-емітентові видається дозвіл на випуск в обіг цих сертифікатів.

Бланки іменних сертифікатів можуть виготовля-тися банками-емітентами самостійно, виготовлення сертифікатів на пред'явника здійснюється лише полі-графічними підприємствами України, які мають право виготовляти бланки цінних паперів. Випуск банками сертифікатів може проводитися і в недокументарній формі.

Розповсюдження сертифікатів комерційні банки здійснюють через свої філії і відділення, а також через брокерські контори на фондовому ринку.

При продажу сертифікатів заповнюються всі реквізити сертифіката і корінця до нього, Корінець сертифіката підписує власник, він зберігається в банку.

У разі, якщо до бланку сертифіката корінець не передбачений, банк веде реєстраційний журнал випу-щених сертифікатів, до якого заносяться всі реквізити корінця сертифіката й інші необхідні банкові реквізити.

Сертифікат, який виписаний на користь юридич-ної особи, отримує в комерційному банку керівник юридичної особи, розрахунки за придбаний сертифікат юридична особа здійснює безготівково. Фізична особа має право внести кошти за сертифікат готівкою або безготівково. В обох випадках оформляється договір на відкриття в банку такого виду депозиту.

При настанні строку погашення сертифіката власник подає його до банку разом із заявою. У банку сертифікат перевіряється із записами в корінці чи реєстраційному журналі і на підставі розпорядження операційному відділу сума сертифіката та проценти за ним перераховуються власникові на поточний рахунок чи видаються готівкою. Сертифікат погашається штампом «Погашено» у правому верхньому куті.

У разі, якщо власник сертифіката вимагає повер-нення депонованих коштів за строковим сертифікатом раніше обумовленого в ньому строку, то йому випла-чується процент, рівень якого визначається в договорі при внесенні депозиту.

Деякі комерційні банки України почали випуска-ти такі цінні папери, як векселі. Випуск може здій-снюватись або дяя використання власних векселів як Інструментів відтермінування боргів, або для залу-чення коштів, В обох випадках вважається, що банки оперують власними банківськими векселями.

Банк, що випускає вексель, засвідчує грошове зобов'язання сплатити після настання строку визна-чену суму грошей власникові векселя (векселедержа-телеві).

Найчастіше банки випускають прості векселі, випуск відбувається одноразово або серіями. Розпов-сюджуються такі векселі з дисконтом. Якщо ж векселі випускаються терміном за пред'явленням або на певний строк від пред'явлення, то вони розповсюд-жуються за номіналом і за ними визначається процент-на ставка доходу.

При емісії векселів банки-емітенти керуються Положенням про простині переказний вексель від 1937 року. Випуск векселів не реєструється в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Якщо векселі банки випускають як депозитні інструменти, то порядок одержання інвесторами (вкладниками) векселів такий, як і порядок одержання ощадних сертифікатів.

Інвестори можуть використовувати банківські векселі не тільки для заощадження власних коштів і одержання за ними доходу, а й як інструменти фон-дового ринку, що вільно на ньому обертаються, як інструменти застави при одержанні від банків-емітентів кредиту, можуть подавати ці векселі до деяких банків до врахування.

Векселі, депозитні сертифікати та інші боргові цінні папери, емітовані банком, обліковуються в 33-му розділі Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційного банку «Цінні папери власного боргу, крім субординованого боргу»-.

330 Цінні папери власного боргу, емітовані банком

3300 П Прості векселі, емітовані банком

3305 П Інші цінні папери власного боргу, емітовані банком

Призначення рахунків', облік векселів та інших, цінних паперіо власного боргу, крім депозитних сертифікатів, випущених банком. Облік за цими рахунками здійснюється за вартістю погашешія векселів та інших цінних паперів власного боргу. Дисконт (премія) відображається за відпо-відними рахунками групи рахунків № 3306, 3307.

За кредитом рахунків проводяться суми розміщених цінних паперів власного