Портфельні інвестиції лише частково спрямо-вуються на збільшення реального капіталу, вкладення коштів у цінні папери передбачає:

досягнення ліквідності;

одержання доходу;

зростання вкладень;

збереження коштів;

мінімізацію банківських ризиків. Досягти банкам усіх цілей одночасно неможливо, необхідно найти компромісне рішення, з'ясувати, що для банку на даний час є пріоритетним, а що - друго-рядним. Так, наприклад, комерційні банки як інсти-туційні інвестори, вкладаючи кошти в цінні папери, можуть сформувати вторинні ліквідні резерви для поліпшення своєї ліквідності і ця мета буде для них настільки важливою, що на ринку цінних паперів банки встановлюватимуть таку ціну на свої фінансові активи, аби якнайшвидше їх конвертувати в готівку, незва-жаючи на інші цілі інвестування.

Збереження вкладених коштів знову ж таки дося-гається за рахунок зменшення дохідності паперів та зменшення капіталу. Найбезпечніше вкладати кошти в облігації державних позик, у муніципальні облігації, в акції фінансове стійких фірм, оскільки такі цінні папери забезпечені державними ресурсами чи багат-ством фірми, їх дохідність не дуже велика, оскільки досить висока купівельна ціна у зв'язку із значним попитом на них.

Максимальний дохід від інвестицій у цінні папери одержить інвестор тоді, коли вкладе кошти в акції фірм, які щойно створилися. Ці фірми виплачують високі дивіденди як плату за ризик.

Стосовно примноження капіталу, то суттєве його зростання можливе у власників звичайних (простих) акцій економічно стійких акціонерних компаній. Диві-денди тут невисокі, але капітал інвестора зростатиме.

Сукупність придбаних банком цінних паперів, право на володіння, користування та розпорядження якими належить банку та які згруповані за їх типами та призначенням, називається портфелем цінних паперів (інвестиційним портфелем).

Банківські портфелі цінних паперів класифікують залежно від мети вкладень:*

портфель цінних паперів на продаж;*

портфель цінних паперів на інвестиції;*

портфель пайової участі (вкладень в асоційо-вані компанії);*

портфель вкладень у дочірні компанії. Класифікація цінних паперів та їх віднесення до

портфеля цінних паперів на продаж чи портфеля цінних паперів на інвестиції визначається за такими крите-ріями:*

наміру банку щодо групи цінних паперів, який свідчить про початкове бажання банку на час їх придбання щодо напрямів їх подальшого використання;*

спроможності банку дотримупатися свого початкового наміру, що передбачає наявність у банку реальної можливості виконувати свій намір.

Потрібно зазначити, що на спроможність банку впливають такі фактори, як наявність ліквідних коштів, рівень достатності капіталу та платоспроможності, наявність ринку цінних паперів. При класифікації груп цінних паперів спроможність банку має виступити основним фактором.

Якщо банк має намір утримувати цінні папери до настання строку погашення, але немає спроможності щодо цього (немає достатньої кількості ліквідних коштів для здійснення поточних операцій, недотри-мується показник достатності капіталу внаслідок наявності вільної суми різнопланових активів), то вони відносяться до портфеля цінних паперів на продаж. З іншого боку, при намірі продати цінні папери, але за відсутності реальної можливості цього (відсутність ринку таких цінних паперів), вони відносяться до портфеля на інвестиції.

Отже, можна зробити висновок, що цінні папери в портфелі банку на продаж - це папери,.які придбані для подальшого продажу й отримання торговельного доходу від різниці між ціною продажу та ціною купівлі та які відповідають одразу двом вимогам:*

вільно обертаються на ринку;*

мають визначений короткостроковий період дієздатності (не більше одного року).

У той час, коли цінні папери є в портфелі на продаж, вони можуть принести додатково дивідендний або процентний дохід.

Портфель цінних паперів банку на інвестиції складається із цінних паперів, що були придбані бан-ком для їх утримання до настання строку погашення (для безстрокових цінних паперів - довічно) і отри-мання дивідендного доходу, а також для використання Інших прав, що випливають із володіння цінними паперами.

Портфель пайової участі включає довгострокові вкладення капіталу (акції, паї) комерційного банку в асоційовані компанії, де банк володіє 20 % або більшою частиною їх капіталів І на його частку виплачуються дивіденди.

Портфель вкладень у дочірні компанії передбачає вкладення капіталу банку в дочірні компанії, при цьому банк повинен володіти 50 % або більшою частиною капіталу дочірніх компаній.

Доходи від вкладень у дані інвестиційні портфелі можуть бути невеликими, але банк переслідує такі цілі, як контроль за управлінням цими компаніями і навіть вплив на їх діяльність.

5.3.2. Облік вкладень банку в цінні папери з нефіксованим прибутком

В обліку цінні папери також відображаються за порт-фелями вкладень (Табл. 5.4). Наприклад, придбані для продажу акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком відображаються за балансовими рахунками групи № 310 за початковою вартістю.

В аналітичному обліку ведуться особові рахунки в розрізі емітентів та випусків цінних, паперів.

Відповідно до принципу обережності в кінці кож-ного місяця балансова вартість портфеля акцій коригу-ється за правилом нижчої вартості.

Якщо ринкова вартість нижча балансової, ство-рюється резерв (рахунок Л» 3190 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж») за рахунок витрат (рахунок № 7703 «Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів на продаж»).

При підвищенні ринкової вартості цінних паперів наступного місяця створений резерв зменшується.

Результат коригування відображається за рахунком № 7703 «Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів на продаж».

Якщо портфель акцій на продаж містить пакети акцій різних компаній, правило нижчої вартості засто-совується за окремими складовими портфеля (пакетами акцій окремих компаній) без взаємної компенсації між нереалізованими прибутками та збитками від різних пакетів акцій.

При реалізації акцій, що були в портфелі балку на продаж, реалізований прибуток чи збиток (різниця між ціною реалізації та балансовою вартістю) відобра-жається в банку-продавця за окремим аналітичним рахунком балансового рахунку №6203 «Результат від торгівлі цінними