Банк також може здійснювати комісійну брокер-ську операцію з власної ініціативи, тобто комісіонер може купити в клієнта цінні папери за рахунок власних коштів чи продати йому цінні папери з власного портфеля на продаж., причому це повинні бути папери, допущені до офіційної чи регульованої торгівлі на фондових біржах.

Брокерські операції на підставі договору-доручення передбачають доручення клієнта банкові купити чи продати цінні папери від його імені і за його рахунок. За цю операцію довіритель сплачує банкові (довіреній особі) комісійну винагороду, обумовлену в договорі,

Банк може здійснювати цю операцію двома способами:*

здійснити відповідну операцію на біржі;*

купити цінні папери для себе або продати папери клієнтові з власного портфеля.

Для виконання вказівки клієнта банк подає на фондову біржу доручення, що складається із заяви на купівлю чи пропозиції на продаж цінних паперів.

Доручення повинно містити такі відомості:*

найменування цінних паперів;*

їх кількість;*

курсові обмеження;*

термін дії доручення;*

найменування й адресу клієнта, що дає дору-чення;*

номер поточного рахунку і рахунку в цінних паперах;*

спосіб постачання і збереження цінних паперів;*

дата, підпис тощо. Доручення можуть бути таких видів:*

ринкове доручення - за мінімально чи макси-мально можливою ціною (купівля здійснюється за мінімально можливою ціною, продаж - за максимально можливою);*

з лімітованою сумою - при купівлі не вище цієї суми, при продажу - не нижче;*

стоп-доручення - почати продаж/купівлю від вказаної суми;*

стоп-лімітоване доручення - об'єднує два попередніх види.

Перед поданням доручення на біржу банк повинен перевірити наявність цінних паперів, призначених для продажу, чи грошових коштів для купівлі цінних паперів.

Розрахунково-клірингові операції здійснюють за рамками біржі, сюди відносяться операції:*

аналізу підсумкових документів після здій-сненої брокерської угоди;*

обчислення суми коштів, що повинна бути перерахована, та кількості цінних паперів, які повинні бути надіслані за підсумками угоди;*

оплата куплених цінних паперів із рахунку клієнта;*

передача прав власності на цінні папери та способи їх постачання.

Передача прав власності на цінні папери може передбачати два способи:*

передача сертифікатів цінних паперів із рук попереднього власника в руки новому влас-никові;*

переказ цінних паперів із рахунку в цінних папе-рах попереднього власника на аналогічний рахунок нового власника через депозитарії.

5.5.3. Депозитарна діяльність комерційних банків

Операції з цінними паперами на фондовому ринку обов'язково повинні закінчуватися здійсненням роз-рахунків за ними, збереженням і подальшим їх обслуго-вуванням. Усі ці операції здійснюють у ринкових державах світу розрахункові центри і депозитарії,

В Україні створено Національну депозитарну систему, яка основується на положеннях Закону «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінник паперів в Україні» і здій-снює, відповідно, депозитарну, розрахунково-клірин-гову і реєстраторську діяльність.

Депозитарна діяльність - це надання послуг щодо зберігання (депонування) цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих ра-хунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів], обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Кліринг у даному разі - це отримання, звірення та поточні оновлення інформації, підготовка бухгал-терських та облікових документів., необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення вза-ємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік, забез-печення та гарантування розрахунків за цими угодами. ' Національна депозитарна система складається з

двох рівнів:

Нижній рівень - це зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів (рахунки в цінних паперах) та реєстратори власників іменних цінних паперів. Зберігачами можуть бути комерційні банки, які мають

дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, узгоджений з Національним банком, на збері-гання та обслуговування цінних паперів, та торговці цінними паперами. Реєстраторами є юридичні особи, які мають дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (зберігачі теж можуть вести такі реєстри, але тоді їм не дозволяється здійснювати будь-які опера-ції з цінними паперами, реєстр власників яких вони ведуть).

Верхній рівень - це Національний депозитарій України і депозитарії, що ведуть рахунки в цінних паперах для зберігачів та здійснюють кліринг і роз-рахунки за угодами щодо цінних паперів. Депозитарії (локальні) створюються у формі відкритого акціо-нерного товариства, учасниками їх є не менше десяти зберігачів і вони здійснюють виключно депозитарну діяльність. При цьому частка одного учасника в статут-ному фонді депозитарію не може перевищувати 25 % цього фонду.

Клієнтами депозитаріїв е зберігачі, які уклали з ним депозитарний договір, емітенти щодо рахунків власних емісій, відкритих на підставі договорів про обслуговування емісії цінних паперів, інші депозитарії, що уклали договори про кореспондентські відносини.

Для конкретного ознайомлення із депозитарною діяльністю установ Національної депозитарної системи необхідно з'ясувати, за якими формами випускаються цінні папери.

Емітенти, що забезпечують випуск цінних паперів у документарному вигляді., виготовляють бланки с сертифікатів цінних паперів: на кожний цінний папір-один сертифікат, що називається одинарним серти-фікатом, або сертифікати, що відображають право їх власників одразу на кілька одинарних цінних паперів, - сумарні сертифікати.

Ці бланки друкують відповідно до технічних стандартів і вимог, визначених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Сумарний сертифікат містить усі реквізити одинарного, а також вказівку про те, які одинарні цінні папери оформлені даним сумарним сертифікатом (серії і номери),

Одинарні і сумарні сертифікати можуть пере-даватися на руки як їх безпосереднім власникам, так і депонуватись у депозитаріях.

При без документарній емісії весь випуск цінних паперів оформляється глобальним сертифікатом. Глобальні сертифікати містять усі реквізити, необхідні для сумарного сертифіката, а також загальні умови емісії й обігу даного виду цінних паперів.

Глобальні сертифікати не можна передавати на