Перевірте свої знання

1. В яких випадках надасться вонсорціумшга кредит?

2. Які ьиди Ігинсирціумнпх кредитів використовуються банками?

3. Які правила одержання і пш шііснмн консорціум них кредитів?

РОЗДІЛ 5

ОПЕРАЦІЇ

КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ

Після вивчення цього розділу ви зможете:*

З'ясувати суть понять «ринок цінних паперів», «суб'єкти й об'єкти ринку цінних паперів», «ризики ринку»;*

Скласти загальне уявлення про операції банків з цінними паперами;*

Визначити основні Інтереси контрагентів при здійсненні операцій з цінними паперами;*

Знати порядок здійснення банками емісійних операцій та їх облік;*

Пояснити порядок формування банками портфелів цінних паперів і облік вкладень у ці портфелі;*

Ознайомитися з операціями банків з цінними паперами на вторинному ринку і кредитними операціями з цінними паперами;*

Розуміти особливості здійснення банками андерайтингу, брокерських І депозитарних операцій, їх облік.

5,1. Комерційні банки

як учасники ринку цінних паперів

5.1.1. Поняття ринку цінних паперів

Для того, щоб розширити виробництво, вкласти кошти в робочу силу, засоби праці, будь-який підприємець повинен володіти інвестиційним капіталом.

Інвестиційний капітал живиться з двох джерел: власних заощаджень підприємця і позичених заощад-жень. Безпосередньо перетворюватися в інвестиції можуть тільки власні кошти підприємця, позичені кошти перетворюються в інвестиції через фінансовий ринок, що має дві взаємопов'язані складові:

Через ринок позикового капіталу здійснюється передача грошових коштів кредитними установами до позичальників на умовах повернення та платності.

Ринок цінних паперів - це система економічних відносин, пов'язаних з емісією, розміщенням, купівлею-продажем цінних паперів. За своєю структурою ринок цінних паперів є багаторівневим (Рис. 5.1).

Рис. 5.1 Структура ринку цінних паперів

На первинному ринку здійснюється емісія і первинне розміщення цінних паперів, на вторинному ринку відбуваються купівля-продаж (обіг) цінних паперів, випущених раніше.

Суб'єктами фондового ринку є: покупці та про-фесійні учасники.

Продавці на ринку - це емітенти цінних паперів, споживачі інвестиційного капіталу. Емітенти бажають залучити у свій господарський оборот тимчасово вільні кошти покупців цінних паперів для одержання в кінцевому результаті прибутку. Емітентами можуть виступати: держава (уряд), органи місцевого само-врядування, акціонерні товариства, спільні та іноземні підприємства, комерційні банки, біржі тощо. Так, наприклад, емітент-держава залучає грошові кошти інвесторів на покриття дефіциту бюджету, погашення внутрішнього І зовнішніх боргів.

Покупці на ринку цінних паперів виступають у ролі інвесторів. Інвестори поділяються на дві само-стійні групи:

Багато інвесторів об'єднують свої тимчасово вільні кошти і шукають можливості вкласти їх у дохідні цінні папери, заволодіти контрольними пакетами акцій або розмістити свої капітали в різні галузі економіки, для диверсифікації ризикованості вкладень.

Професійними учасниками рийку цінних паперів є брокери і дилери. Вони мають доступ до ринкової інформації, тісні зв'язки з іншими учасниками, тому працюють на ринку надзвичайно активно і їх операції мають відкрито спекулятивний характер.

Щодо інструментів (об'єктів) даного ринку, то ними є цінні папери, тобто грошові документи, що засвідчують право володіння чи кредитні відносини,

визначають взаємовідносини між особою, яка їх випускатиме, та їх власником і передбачають, як правило> виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим способом. Кожному виду матеріальних ресурсів відповідають свої цінні папери (Табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Класифікація видів цінних паперів залежно від виду матеріальних ресурсів

Крім цього, цінні папери класифікуються ще за іншими ознаками. Наприклад:*

за економічною природою фінансових активів цінні папери поділяються на: П пайові цінні, папери, що виражають від-носини співвласності (акції, ваучери тощо); П боргові цінні папери, що опосередковані в кредитні відносини (облігації, казначейські векселі і зобов'язання, ощадні і депозитні сертифікати);

П похідні цінні папери, що засвідчують право купівлі-продажу паперів за фіксованою в договорі ціною (опціони, ф'ючерсні конт-ракти, варіанти);*

за строками залучення інвестиційного капіта-лу на:

П капітальні (фондові) цінні папери (акції, облігації, приватизаційні сертифікати), що обертаються на довгостроковому ринку;

й грошові (комерційні) цінні папери (векселі, чеки), що обертаються на короткостро-ковому ринку і навіть виконують функції грошей як засобу платежу;*

залежно від виплати доходів можна поді-лити на:

О цінні папери з фіксованим доходом (обліга-ції та інші боргові зобов'язання);

П цінні папери з плаваючим (нефіксованим) доходом (звичайні акції акціонерних това-риств);*

залежно від території обігу на:

П регіональні цінні папери (муніципальні

облігації); П національні цінні папери (обертаються

тільки на внутрішньому ринку); П міжнародні цінні папери (обертаються на

зовнішніх ринках).

Відповідно до Закону «Про цінні папери і фондову біржу», в Україні можуть випускатися й перебувати в обігу такі види цінних паперів:*

акції;*

облігації внутрішніх державних і місцевих позик;*

облігації підприємств;*

казначейські зобов'язання;*

ощадні сертифікати;*

векселі;*

приватизаційні папери.

Також можуть перебувати в обігу похідні цінних паперів та цінні папери іноземних інвесторів, які допущені до обігу в Україні. Сьогодні дедалі більша кількість цінних паперів випускається в бездоку-ментарній формі. Папери оформляються як електронні записи на рахунках у цінних паперах, а цінні папери в документарній (паперовій) формі випускаються рідко.

5.1.2. Операції банків на ринку цінних паперів

Роль комерційних банків на ринку цінних паперів у різних державах неоднакова. Найбільш активно комерційні банки беруть участь на фондовому ринку в Німеччині. У США, Канаді, Японії їх роль законодавче обмежена. Банки цих країн знаходять опосередковані шляхи участі в інвестиційній діяльності через трастові операції, кредитування інвестиційних фондів і банків, співпрацю з брокерськими фірмами тощо.

Намагання комерційних банків розширити операції з цінними паперами стимулюється, з одного боку, високою дохідністю цих операцій, з іншого -відносним скороченням сфери використання прямих банківських кредитів.

У зв'язку з інтернаціоналізацією ринку цінних паперів комерційні банки