Банківська система України: сьогодні і завтра

Навряд чи сьогодні в Україні знайдеться людина, підприємство або організація, повністю задоволені роботою вітчизняної банківської системи. При цьому спектр оцінок досить широкий: від повного заперечення будь-яких позитивних зрушень останніми роками до переможних реляцій про видатні досягнення.

У ряду негативних оцінок можна натрапити на такі: «найслабше місце української економіки», «не відповідає не тільки вимогам ЄС, а й вимогам економічного розвитку», «має тенденцію рухатися до межі зруйнування», «...державу абсолютно не можуть задовольнити ні сьогоднішня величина, ні якість банківської системи».

Серед м’якших оцінок — «недостатньо розвинена для підтримки багатьох перспективних проектів», «недостатньо здорова, глибока та стабільна; досить крихка, поверхова».

І, нарешті, у проекті «Комплексної програми розвитку банківської системи України на 2003—2005 роки» зазначається: «...банківська система України має певні вади». Серед останніх, зокрема, значаться недостатній рівень капіталізації, відсутність у банків ефективних механізмів та інструментів управління ризиками, планування та стратегії розвитку, необгрунтовано високий рівень банківських витрат, недосконала структура ресурсної бази з переважанням дорогих залучених коштів, низька рентабельність активів, низький рівень банківського менеджменту та корпоративного управління, недостатні ефективність банківського нагляду й прозорість діяльності банківських установ. І далі про те, що спектр та обсяги кредитних послуг залишаються досить обмеженими, а потреби економіки в кредитній підтримці — незадоволеними.

Висновок? Більшість експертів зійшлися на думці, що потрібна не просто розробка «конкретних пропозицій з удосконалення», а негайна їх реалізація на практиці.

Статус-кво

Національний банк оприлюднив основні показники діяльності комерційних банків України на 1 січня 2003 року, що дозволяє скласти їх своєрідний хіт-парад.

157 комерційних банків НБУ поділив на чотири групи. Першу становили 10 системоутворюючих (із загальними активами від 1,5 до 6,8 млрд. грн. (281 млн.—1,28 млрд. дол.), до другої ввійшли 12 (0,6—1,2 млрд. грн., або 110—227 млн. дол.), до третьої — 34 (0,21—0,52 млрд. грн., або 39—97 млн. дол.) і до четвертої — 101 банк (0,02 — 0,2 млрд. грн., або 3,7— 38 млн. дол.).

Аналіз показників діяльності «номінантів» указує на вкрай незначну, за світовими стандартами, результативність їх функціонування, а також колосальну диференціацію можливостей різних банківських інститутів. Так, активи всієї системи комерційних банків на початок нинішнього року обчислювалися всього 67,8 млрд. грн. (12,7 млрд. дол.), кредитний портфель — 46,7 млрд. грн. (8,8 млрд. дол.), балансовий капітал — близько 10 млрд. грн. (1,9 млрд. дол.), залучені кошти суб’єктів господарської діяльності — 19,7 млрд. грн. (3,7 млрд. дол.), вклади фізичних осіб — 19,1 млрд. грн. (3,6 млрд. дол.), або всього близько 400 грн. на душу населення.

Для порівняння: 2000 року капітал найбільших банків світу Citygroup (США), які входили до першої трійки, становив 54,4 млрд. дол., Mizubo Financial Group (Японія) — 50,5 млрд., Bank of America Corp. (США) — 40,6 млрд. дол., а величина активів Mizubo Financial Group (Японія) — 1,3 трлн. дол., Citygroup (США) — 902,2 млрд., Deutsche Bank (Німеччина) — 874,7 млрд. дол.

За даними АУБ, на початок 2002 року капітал банківської системи Польщі майже вшестеро перевищував аналогічний показник в Україні.

У рейтингу 2000 найбільших банків світу, опублікованому The Banker у серпні минулого року, було лише три українських (ПУМБ, Приватбанк та Укрсоцбанк), причому на дуже непрезентабельних позиціях. 2001 року ПУМБ посів 84-ту позицію, Приватбанк — 86-ту, Укрсоцбанк — 89-ту й «Аваль» — 96-ту в рейтингу 100 найбільших банків Центральної та Східної Європи, складеному Standard&Poor’s.

На початок 2003 року відношення балансового капіталу українських комерційних банків до ВВП становить 4,5%, тоді як у Росії — 5,4, США та ФРН — по 5%. Водночас відношення сукупних банківських активів до ВВП в Україні майже на чверть нижче, ніж у Росії, вдвічі — ніж у США, вп’ятеро — ніж у ФРН.

За оцінками західних фахівців, середній рівень депозитів у «дуже багатих» країнах становить 53% до ВВП, «багатих» — 31%, «бідних» — 20%, «дуже бідних» — 13%. В Україні це співвідношення на початок нинішнього року становить 17,5%. Тобто за цим показником ми перебуваємо десь між «дуже бідними» і «бідними» країнами.

Позитивним фактом є досить високі темпи зростання кількісних показників діяльності українських комерційних банків. Їхній балансовий капітал за минулий рік збільшився на 27%, статутний капітал — на 30,9% (за 2001-й — 24,6%), зобов’язання — на 36, загальні активи — на 33,6, чисті активи — на 34,5%. Іноземні інвестиції в капітал банків зросли на 40,1% (2001 рік — 37,7%). На початок нинішнього року в Україні функціонувало 20 банків з іноземним капіталом, у т.ч. сім «чистих іноземців». Регулятивний капітал банків з іноземним капіталом становив приблизно п’яту частину капіталу банків України, а активи — шосту частину сукупних активів.

Водночас у банківській системі України простежується значна концентрація капіталу і банківських операцій. Так, на першу десятку припадає понад половина активів кредитного портфеля і зобов’язань системи комерційних банків, майже 3/4 вкладень у цінні папери й 2/5 сукупного балансового капіталу, 1/4 — статутного капіталу. Першою десяткою залучено понад половину коштів суб’єктів господарської діяльності й 2/3 вкладів фізичних осіб. Її доходи становлять 56% сукупних доходів системи комерційних банків, а чистий прибуток — 46%. Хоча привертає до себе увагу той факт, що сумарний капітал першої десятки українських банків еквівалентний капіталові п’ятого в рейтингу російських банків.

При цьому амплітуда коливань максимального та мінімального розмірів активів 157 комерційних банків України становить майже