Привертає увагу, що до першої десятки комерційних банків ввійшли обидва державні — Ощадбанк та Укрексімбанк, які посіли, відповідно, загальне четверте та п’яте місця, кілька банків з іноземним капіталом і один «чистий іноземець» — «Райффайзенбанк Україна» — із загальним дев’ятим результатом.

Перший рядок банківського хіт-параду зайняв Приватбанк, незаперечний лідер за обсягами загальних активів (6,8 млрд. грн.), зобов’язань (5,6 млрд. ), кредитного портфеля (5,1 млрд.), доходів (1,3 млрд.) і чистого прибутку (151 млн. грн.). Досить сказати, що на його частку припадає десята частина загальних активів усіх комерційних банків України, дев’ята — сукупного кредитного портфеля та зобов’язань, восьма — загального обсягу доходів, чверть усього чистого прибутку. За обсягом статутного капіталу, залучених коштів суб’єктів господарської діяльності та вкладів фізичних осіб, Приватбанк піднявся на другу сходинку банківського п’єдесталу, балансового капіталу — на третю.

Другий рядок у табелі про ранги відведений «Авалю» (одинадцята частина загальних банківських активів, десята — сукупних зобов’язань і кредитного портфеля, дев’ята — загального обсягу доходів). Водночас банк лідирує в номінації «статутний капітал» (497 млн. грн.), перебуває на другому місці в номінації «балансовий капітал», на третьому — «кошти суб’єктів господарської діяльності» і «вклади фізичних осіб». А ось із чистим прибутком не склалося, і тут «Аваль» посідає передостаннє місце в першій десятці.

Трійку призерів замикає Промінвестбанк, що має дванадцяту частину загальних активів системи комерційних банків України, одинадцяту — сукупного кредитного портфеля, дванадцяту — зобов’язань, десяту — загального обсягу доходів. При цьому Промінвестбанку належить пальма першості за обсягом балансового капіталу (828 млн. грн.), який дорівнює дванадцятій частині сумарного показника всіх комерційних банків (причому 2003 року ПІБ має намір довести капітал до більш як мільярда). Немає йому рівних і за обсягом залучених коштів від суб’єктів господарської діяльності (2,2 млрд. грн.). На другому місці Промінвестбанк за обсягом чистого прибутку. У нього третій у системі комерційних банків статутний фонд. За вкладами ж фізичних осіб банк посідає четверте місце в Україні.

Привертає до себе увагу той факт, що на лідерів банківського «хіт-параду» припадає майже третина всіх активів системи комерційних банків України, зобов’язань і кредитного портфеля, п’ята частина — балансового капіталу. Вони акумулювали близько третини коштів суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб, вкладених у комерційні банки. Лідирують вони й за кількістю емітованих платіжних карток (Приватбанк — 2,3 млн., або майже 36% загальної кількості, Промінвестбанк — 1,1 млн., «Аваль» — 630 тис.).

На початок березня нинішнього року, за даними НБУ, у структурі балансового капіталу українських банків на статутний капітал припадало 62%, результат минулих років — 20,1%, результати переоцінки основних коштів і нематеріальних активів — 7,8, результат поточного року — 1,6, резервний фонд — 5,1, емісійна різниця — 2,6, загальні резерви — 0,8%. Водночас кошти суб’єктів господарської діяльності становили 35,5% сумарних зобов’язань банків, вклади фізичних осіб — 36,7, міжбанківські кредити й депозити — 10,9, кошти бюджету та позабюджетних фондів — 3,9, кошти НБУ — 2, кредити, отримані від міжнародних фінансових організацій, — 1,5, субординований борг — 1,5, цінні папери власного боргу — 1, інші зобов’язання — 7%.

Водночас навіть побіжний погляд на наведені параметри та пропорції, що склалися в системі комерційних банків України, дозволяє дійти висновку, що в цій сфері є безліч проблем, вирішити які слід негайно.

Що стримує розвиток

Нормальному розвитку вітчизняної банківської системи перешкоджають численні об’єктивні й суб’єктивні чинники. Серед перших — дуже низькі доходи переважної більшості населення України (грошові доходи з розрахунку на душу населення в грудні 2002 року становили 340 грн., за прожиткового мінімуму — 342 грн.), так і не відновлена повною мірою довіра населення до комерційних банків, відсутність належної системи гарантування банківських вкладів (гарантується лише 1500 грн.), значна питома вага збиткових підприємств (за результатами минулого року — приблизно 2/5 загальної чисельності), колосальна (за світовими мірками) частка наявного грошового обігу (на середину березня 2003-го — понад 26 млрд. грн., або майже 2/5 усієї грошової маси). З урахуванням цього можна говорити, що в Україні майже немає відносно стабільних джерел надходження ресурсів у комерційні банки.

Водночас резервні вимоги до банків залишаються досить високими. Якщо в ЄС резервна ставка коливається в діапазоні від 0 до 2%, то в Україні наприкінці 2002 року — від 0 до 14%.

До розряду суб’єктивних чинників, які гальмують розвиток банківської системи, слід зарахувати вузькість асортименту пропонованих послуг (якщо у провідних закордонних — до трьохсот видів послуг, то в українських — набагато менше), наявність проблемних кредитів, відсутність кредитних історій, кредитних бюро. До цього переліку необхідно додати ще й проблеми, пов’язані з ліквідністю застав.

Комерційні банки здебільшого так і не повернулися обличчям до реального сектора економіки України, що значною мірою зумовлено як їхньою неготовністю надавати великі й довгострокові кредити, так і нестійкістю функціонування виробничих підприємств, відсутністю реальних структурних перетворень у вітчизняній економіці, а отже — високими кредитними ризиками. Попри помітну останніми роками тенденцію до зниження, кредитні ставки комерційних банків усе ще майже втричі перевищують дисконтну ставку НБУ.

Спостерігається значна концентрація кредитних ризиків в обмеженого кола позичальників. Недосконалою