Курсова робота
на тему:
Розвиток банківської системи в Україні
План
Вступ
1. Значення та заснування банківської системи
а) поняття терміну „банк”.
б) перша поява банків;
в) найважливіша функція банків 17 – 19 століття;
г) робота банків кін. 19 – поч. 20 століття;
д) стрімке зростання кількості злиттів у банківській сфері;
е) банки у нинішній час.
2. Правове регулювання банківської діяльності
а) поняття банківської діяльності та банківського права;
б) спеціальні принципи банківського права. Правові форми банківської діяльності.
3. Банківська система України та її роль у ринковій економіці
а) поняття, функції та структура банківської системи України;
б) питання функціонування банківської системи України.
4. Основні функції центральних банків та їх роль у майбутньому
а) місце НБУ в банківській системі та його вплив на діяльність комерційних банків;
б) становлення центральних банків та структура їх функціонування;
в) механізм реалізації основних функцій центральних банків;
г) контроль НБУ за банківською системою.
Висновки
Вступ
Докорінні зміни, що відбуваються у всіх сферах суспільного життя, складні процеси трансформації держави, переходу її до ринкових відносин вимагають глибокого політичного, соціально-економічного та наукового усвідомлення об’єктивності цих процесів, реформування системи всіх сфер соціально-економічного життя, побудови правової держави.
Важливою складовою здійснюваних у країні економічних перетворень є становлення банківської системи ринкового типу і формування її правових основ, що є обов’язковою умовою ефективності функціонування економіки.
Банківська система, будучи важливим елементом економіки сучасної держави, справляє значний, різнобічний вплив на життєдіяльність суспільства. Вона не тільки забезпечує акумуляцію вільних коштів та їх залучення в обіг, але є і механізмом перерозподілу грошового капіталу, важливим елементом розрахунково-платіжного механізму господарської системи України.
Банківська система України знаходиться в процесі становлення, а її вивчення та аналіз мають важливе не тільки теоретично-пізнавальне, але й практичне значення для сучасної юридичної науки.
Значення та заснування банківської системи
Найважливішим елементом банківської системи є банки. Банки виконують такі базові операції: акумулювання коштів, надання їх у позичку та здійснення розрахунків між економічними суб’єктами.
Банки виникають на основі розвинутих товарно-грошових відносин й діють у кількох суспільно-економічних формаціях (феодалізм, капіталізм, соціалізм).
Банк (італ. banco – контора) – фінансове підприємство, яке виконує комплекс базових функцій (акумулює грошові кошти та інші цінності, надає кредит, випускає в обіг гроші та цінні папери, здійснює грошові розрахунки, операції з золотом та інші функції) з метою привласнення прибутку.
У контексті економічної теорії банк слід розглядати як систему відносин, що виникають між різними суб’єктами з приводу формування і привласнення різноманітних активів банку, виконання пасивних і активних операцій банку.
Уперше банки виникають за феодалізму, але зародки банківської справи існували ще у рабовласницькому суспільстві. Так, у Греції функції зберігання коштовних металів виконували певні корпорації та храми. У 14 ст. банківські операції розвинулися в Італії, Німеччині, Нідерландах, а банкіри кредитували передусім королів і феодалів.
За капіталізму в 17 – 18 ст. уперше банки поширилися в Англії – наймогутнішій на той час країні. Так, перший акціонерний банк був організований у 1764 р. групою лондонських банкірів, а в 1844 р. за ним було закріплено роль центрального банку. Першими банкірами Англії були переважно золотарі, які приймали на зберігання золото під розписку, яка ставала при цьому депозитною квитанцією, що згодом набула форми векселя банкіра – банківського білета. Перший комерційний банк США був утворений у 1781 р. У Росії два державні банки (Дворянський і Купецький) були створені в 1754 р.
Акумулювання грошових коштів у банках та їх надання в позичку здійснювалося здебільшого за рахунок внесків капіталістів, причому кредити видавали передусім торговельними розписками, з яких згодом утворилися банкноти.
У 17 – 19 ст. найважливішою функцією банків було посередництво у кредитних платежах. З їх зростанням позичковий капітал стає однією з відокремлених форм промислового капіталу із властивими йому законами розвитку. Щоб своєчасно виконувати свої зобов’язання, банки зберігають резервні фонди у вигляді коштовних металів та вкладів у центральному банку. Акумулюючи грошові кошти промислових підприємств, землевласників, торгових установ та заощадження населення, банки значно збільшують базу нагромадження грошового капіталу. Ця функція набула найбільшого розвитку з поширенням акціонерних банків у 19 ст.
Позички банки надають не лише залежно від власного та залученого капіталу, а й через зарахування позичок на рахунки клієнтів. Виконання та постійне розширення таких функцій банків зумовлює посилення концентрації банківського капіталу і зростання масштабів привласню вального ними прибутку. Основними джерелами цього прибутку є виконання банками розрахункових, емісійних, облікових та інших операцій, надання кредитів і встановлення при цьому вищих відсотків, ніж виплата відсотків за вкладами.
Наприкінці 19 – на початку 20 ст. із посиленням концентрації банківського капіталу утворюються банківські монополії у формі картелів, синдикатів (консорціумів), трестів і концернів. Це спричинило зменшення кількості банків. Так, у США в 1921 р. було майже 30 тис. комерційних банків, а на початку 21 ст. – приблизно 8 тис. активи 8,8 тис. банків, які надали інформацію, становили у 2000 р. майже 8 трлн. дол., понад 70 з них володіли активами понад 10 млрд. кожний. У 1998 р. в США внаслідок злиття утворився банк з активами понад 500 млрд. дол., у 2000 р. – понад 1 трлн. дол. Таких могутніх банків в Японії кілька. Зростає кількість відділень банків, різновиди послуг, які вони надають, що зумовлює збільшення акумульованих ними капіталів. У США кількість відділень банків за 1921 – 2000 рр. зросла з 1,5 тис. до майже 80 тис., а канали американського кредитного ринку щорічно акумулюють понад 700 млрд. дол.
Одночасно з
