Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





 

Контрольна робота

з дисципліни “БАНКІВСЬКИЙ ОБЛІК І АУДИТ ”

 

«Склад і класифікація об’єктів бухгалтерського обліку в комерційному банку.»

Склад і класифікація об’єктів бухгалтерського обліку в комерційному банку.

Всі об’єкти бухгалтерського обліку в комерційному банку поділяють на чотири групи:

  1. господарські засоби та їх розміщення (основні й оборотні);
  2. ресурси (джерела утворення) господарських коштів;
  3. функціональні обов’язки банку (статутна діяльність – процес здійснення послуг);
  4. фінансові результати статутної діяльності.

До господарських засобів комерційного банку належать:

  • грошові кошти;
  • матеріальні цінності;
  • дебіторська заборгованість (видані кредити);
  • відвернуті кошти.

Кожна з названих груп засобів має певний склад.

Так, до грошових коштів належать:

- грошові кошти в касі банку – готівка в вигляді національної валюти (гривні) та в валюті іноземних держав (долари США, німецькі марки тощо);

  • кошти на кореспондентських рахунках, що зберігаються в НБУ та в інших банках на правах кореспондентських відносин у національній валюті або валюті іноземних держав, розміщеної в банках країни або в банках іноземних держав;
  • кошти, вкладені в цінні папери (акції, облігації, векселі,

зобов’язання державної скарбниці, сертифікати тощо);

  • кошти на зервному рахунку в НБУ.

Другу категорію господарських засобів банку становлять матеріальні цінності (майно), тобто:

  • основні засоби – предмети, що мають тривалий термін експлуатації – більше одного року. Для відшкодування їхньої вартості банк щомісячно нараховує знос (амортизацію) з включенням його суми в видатки. Норми зноси встановлюються державою, вони єдині для всіх підприємств та установ;
  • нематеріальні активи – вартість права користування землею, водою, будовами, приміщеннями, ліцензіями, патентами, маркетинговими послугами, програмним продуктом і т.і. ЇІхня вартість відшкодовується також частинами, що включаються в видатки банку через нарахування зносу, норми якого встановлюються банком самостійно;
  • малоцінні й швидкозношувані предмети (МШП);
  • господарські матеріали – запасні частини, папір, бланки, канцелярські товари, фарба тощо; списуються ті включаються до складу видатків банку по мірі використання в сумі фактичних витрат на їхнє придбання.

Далі, третю групу господарських засобів становить дебіторська заборгованість, тобто кошти, які винні банкові його позичальники. Ці суми звичайно мають чималу питому вагу в господарських засобах банку й свідчать про обсяг наданих ним кредитів. Наявність кредиторської заборгованості забезпечує надходження коштів в дохід банку і отримання прибутку. Дебіторскька заборгованість належить до поняття “вартість, що самозростає”, позаяк видані кредити (позики) повертаються й погашаються позичальником з відсотками. Кредити поділяються на:

  • короткострокові й довгострокові позички, видані клієнтам;
  • міжбанківські кредити, видані іншим банкам;
  • споживчий кредит, виданий фізичним особам;
  • інші види позичок.

Також у складі дебіторсбкої заборгованості можуть бути присутні суми, видані в підзвіт, або суми перерахованих авансів, переплат або помилково списані НБУ.

Ще однією групою банківських коштів, що належать до його основних засобів, є відвернуті кошти, тобто суми, вже використаного прибутку в вигляді податків з прибутку, сум утворених фондів економічного стимулювання тощо. Вони накопичуються впродовж звітного періоду й згодом використовуються при обчисленні нерозподіленого прибутку (по закінченні року).

Всі вищезгадані кошти становлять активи банку.

Як зазначено на початку даної роботи, другою групою об’єктів бухобліку в комерційному банку є ресурси банку, які являють собою джерела утворення його господарських засобів. Ресурси поділяються на два види:

  • власні ресурси;
  • залучені ресурси.

Власні ресурси належать банкові, точніше його суб’єктам - власникам майна банку (засновникам, пайовикам) і складаються з наступних складових:

статутний фонд (капітал) – сума вкладень, зроблених акціонерами чи сума пайових внесків засновників, що визначається в момент утворення (реєстрації) банку, записана в його статуті й фактично внесена ними. Статуний капітал (його розмір) може змінюватися в результаті збільшення сум засновницьких внесків, випуску додаткових акцій, прийняття нових пайовиків або їхнього виходу при обов’язковій переєстрації фонду. Внески у статутний фонд банку дозволяється робити не тільки грошовими коштами, а й основними засобами;

прибуток – перевищення сум доходів над видавтками. В банківському бухобліку розрізняють балансовий і чистий прибуток. Банківський прибуток підлягає оподаткуванню. Чистий прибуток залишається в розпорядженні банку і утворюється як різниця між сумою балансового пибутку й сумо. Податку з прибутку;

резервний фонд – кошти, що утворюються в результаті рентабельної роботи банку, адже він формується за рахунок прибутку. Цей фонд використовується для покриттЯ збитків, видатків, платежів, непередбачених і не врахованих у кошторису видатків банку. Резервний фонд використовують також на сплату дивідедів по привілейованих акціях, по яких встановлено обов’язковий фіксований дохід (в разі відсутності в банку прибутку для цих сплат).

спеціальні фонди – сум відшкодованих витрат на заздалегідь придбані основні засоби і МШП, включені в видатки банку в вигляді зносу (амортизації) по основних засобах і МШП, або суми додаткового капіталу, утвореного в результаті переоцінки основних засобів та інших причин (різниця від продажу власних акцій за ціною вище номіналу);

фонди економічного стмулювання (ФЕС) – кошти, що утворюються на розвиток виробничо-технічного потенціалу банку й на створення бази соціального захисту колективу – співробітників банку. Фактично вони складаються з фонду накопичення й фонду споживання.

Залучені ресурси надходять до банку з боку, До них належать:

  • грошові кошти, що зберігаються на розрахункових і поточних рахунках клієнтів;
  • грошові кошти, здані на депозитні рахунки юридичними й фізичними особами;
  • одержані міжбанківські кредити;
  • зобов’язання банку по сумах нарахованих, но несплачених, заборгованість бюджетові (податки та інші платежі). Заборгованість органам соціального страхування і забезпечення (відрахування до Пенсійного фонду), заборгованість по заробітній платі спрівробітникам, борг постачальникам послуг та матеріалів тощо.

Всі види ресурсів банку становлять його пасив.

Третьою групою об’єктів бухобліку в банку є


Сторінки: 1 2