БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНІ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Розглянемо структуру та функції банківської системи в еко-номіці ринкового типу. В такій економіці кредитно-банківська система представлена великим набором банків та пов'язаних з ни-ми різноманітних кредитно-фінансових установ. В організаційному аспекті банківська система є сукупністю взаємопов'язаних та взаємодіючих банків, кожний з яких виконує функції, які випливають з його призначення. Розрізняють емісійні, комерційні, інвестиційні, іпотечні, ощадні банки, різні фінансові компанії (пенсійні, соціальні, інноваційні). В сукупності всі ці фінансо-во-кредитні установи утворюють банківську кредитну систему.

Банківська система в Україні має дворівневу побудову: на першому рівні — Національний банк України, на другому — ко-мерційні банки.

Провідне місце в банківській системі належить Національному банку України (НБУ). Він покликаний провадити єдину політику в сфері грошового обігу, зміцнення національної грошової одиниці — гривні.

Національному банку України надано монопольне право на ви-пуск грошей (емісію). Він виконує роль емісійного центру. Банк збе-рігає резервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали, у тому числі золото, валютні запаси.

Національний банк України обслуговує державний борг країни, дає дозвіл на створення (реєстрацію) комерційних банків.

Зміст діяльності Національного банку України проявляється в його функціях, основних напрямах функціонування. Для виконання завдань, покладених на цей орган державного управління спеціаль-ної компетенції, Статутом передбачені такі функції:

а) брати участь у розробці основних напрямів і тенденцій еко-номічного й соціального розвитку народного господарства України, державного бюджету України, прогнозу грошових доходів і витрат населення;

б) розробляти основні напрями єдиної грошово-кредитної полі-тики, відповідно до яких здійснюється регулювання грошового обі-гу в Україні;

в) концентрувати кредитні ресурси, створені за рахунок коштів статутного та інших фондів, залишків коштів державного бюджету, коштів на депозитних рахунках, коштів в обігу та в міжбанківських розрахунках, а також переданих за плату Ощадним банком коштів, які формуються за рахунок вкладів населення;

г) продавати й купувати на договірних засадах кредитні ресурси;

д) утворювати фонд регулювання кредитних ресурсів банківсь-кої системи держави за рахунок частини залучених банками ресур-сів і депозитів, визначати розміри формування цього фонду;

е) організовувати і проводити інкасацію, перевезення грошових знаків та інших цінностей;

ж) проводити єдину кредитну політику в державі, встановлюва-ти правила розрахунків і ведення касових операцій, порядок ведення обліку й звітності у банках, визначати розмір плати за залучені з ін-ших банків ресурси, виходячи із загальної процентної політики;

з) здійснювати регулювання рівня банківських процентних ставок;

й) організовувати касове виконання державного бюджету;

к) зосереджувати на рахунках у своїх установах валютні кошти валютного фонду Кабінету Міністрів України, брати участь у роз-робці зведеного валютного плану, забезпечувати проведення єдиної валютної політики в державі;

л) здійснювати обслуговування державного боргу, виконувати операції, пов'язані з розміщенням державних позик, їх погашенням і виплатою процентів по них;

м) давати дозвіл на утворення комерційних банків за участю іно-земних юридичних осіб та іноземних громадян, реєструвати комер-ційні банки і встановлювати для них економічні нормативи тощо.

Разом із тим Національному банку надаються такі права, що зу-мовлені його специфікою: встановлювати для комерційних банків та їх філій обсяг і форми звітності інформаційних матеріалів, необ-хідних для прогнозування і планування з метою здійснення Єдиної державної політики в області грошового обігу, кредитування, роз-рахунків, цінних паперів і валютних операцій; встановлювати за узгодженням з комерційними банками, які здійснюють касове обс-луговування підприємств, організацій, ліміт залишку грошей в опе-раційній касі, визначати вид національних грошових знаків, їх но-мінал, встановлювати визначальні ознаки і порядок платіжності, систему захисту; одержувати в іноземних і міжнародних банках та в інших фінансово-кредитних організаціях кредити, розміщувати по-зики, здійснювати операції в іноземній валюті; давати дозвіл органі-заціям України залучати кредити з-за кордону в межах загального ліміту зовнішньої заборгованості держави, який встановлюється Верховною Радою України; визначати ціни й тарифи на надані На-ціональним банком і його установами послуги, якщо вони не вста-новлені законодавством України; утворювати у своєму підпорядку-ванні підприємства і бути пайовиком або акціонером підприємств, необхідних для виконання завдань Національного банку, в тому чис-лі щодо виготовлення паперових грошей, виробництва необхідного для цієї мети паперу, виготовлення монет та інші права.

Правове становище Національного банку України, його особ-ливе правове регулювання зумовлює виконання специфічних для нього банківських операцій. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк виконує та-кі операції:

- видає комерційним банкам кредити на строк за домовленістю з позичальниками;

- провадить рахунки банків-кореспондентів і здійснює розра-хункове касове обслуговування комерційних банків та інших кре-дитних установ;

- купує та продає цінні папери, що випускаються державою;

- видає кредити банкам під заставу векселів і цінних паперів;

- здійснює емісію приватизаційних паперів;

- виступає гарантом кредитів, що надаються суб'єктам зовніш-ньоекономічної діяльності іноземними банками, фінансовими та ін-шими міжнародними організаціями під заставу Державного валют-ного та іншого державного майна України;

- купує і продає іноземну валюту і платіжні документи в іно-земній валюті;

- проводить операції з резервними фондами грошових знаків;

- здійснює інші операції відповідно до своїх функцій, передба-чених законодавством.

Емісійний банк (центральний банк) – має монопольне право виписку білетів (грошових знаків, банкнот). Основним його зав-данням є проведення державної політики в сфері грошового обігу, кредиту, регулювання діяльності всієї банківської системи. Цей банк завжди націоналізований і його діяльність знаходиться під контролем держави. Тому його називають державним або цен-тральним банком.

Інвестиційні банки – спеціалізуються на фінансуванні та довгостроковому кредитуванні різних підприємств і цілих галузей. Розрізняють фінансові інвестиції, здійснювані шляхом купівлі банком цінних паперів, а також реальні інвестиції, що здійснюються шляхом вкладання капіталу в промисловість, будівництво та інші.

Іпотечні банки – спеціалізуються по