В широкому значенні під «податковим правопорушенням» розуміють будь-які порушення норм податкового права, за які передбачене застосування санкцій, фінансово-правових норм, притягнення до адміністративної, кримінальної чи дисциплінарної відповідальності.

Платник податку може бути притягнутий до відповідаль-ності у разі: —

ухилення від сплати податку, іншого обов'язкового пла-тежу; —

заниження об'єкта оподаткування; —

несвоєчасної сплати податку, іншого обов'язкового пла-тежу; —

неподання (несвоєчасного подання) податкових декла-рацій, розрахунків, інших документів, необхідних для об-числення податків, обов'язкових платежів до податкових органів; —

неподання (несвоєчасного подання) до банку платіжних доручень на сплату податків, інших обов'язкових платежів; —

недопущення перевіряючих для обстеження приміщень, що використовуються для отримання доходів, тощо.

Не сплачені у встановлені строки податки, інші обов'яз-кові платежі до бюджету, державних цільових фондів, пеня та штрафи, застосовані до платника, визнаються податко-вою заборгованістю.

За наявності податкової заборгованості платник не буде притягуватись до юридичної відповідальності у випадку: —

надання йому відстрочки (розстрочки) на умовах по-даткового кредиту; —

списання податкової заборгованості, яке провадиться у випадках, передбачених законами України (наприклад, ст.18 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р.); —

реструктуризації податкової заборгованості, що здійснюється відповідно до законодавства України (наприк-лад, згідно Закону України від 5 березня 1997 р. «Про ре-структуризацію заборгованості Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»).

Згідно статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21 грудня 2000 року (далі Закон) штрафні санкції за порушення податкового законо-давства накладаються на платника податків у розмірах, визна-чених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення ва-лютного законодавства, що встановлюються окремим законо-давством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостій-но нараховуються та сплачуються платником податків.

Платник податків, що не подає податкову деклара-цію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Для фізичних осіб, які займають посади, що підпадають під визначення суб'єктів корупційних діянь відповідно до закону, за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи таких фізичних осіб, отриманих протягом зайняття такої посади, штраф застосовується у розмірі тридцяти неоподат-ковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподан-ня або її затримку.

У разі коли контролюючий орган самостійно визна-чає суму податкового зобов'язання платника податків, останній сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'я-зання за кожний повний або неповний місяць затримки подат-кової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків такий платник податків зобов'я-заний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків від суми не-доплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та за-кінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від кон-тролюючого органу, але не більше двадцяти п'яти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі коли платника податків (посадову особу плат-ника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує пере-оцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призво-дить до заниження податкового зобов'язання у великих роз-мірах, такий платник податків сплачує штраф у розмірі п'ятде-сяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неопо-датковуваних мінімумів доходів громадян.

Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, виз-наченому Кримінальним кодексом України.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за остан-нім днем граничного строку сплати узгодженої суми податко-вого зобов'язання, — у розмірі десяти відсотків такої суми;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, нас-тупних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, — у розмірі двадцяти відсот-ків такої суми;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, —у розмірі п'ятдесяти відсотків та-кої суми.

Для фізичних осіб, які займають посади, що підпадають під визначення суб'єктів корупційних діянь відповідно до закону, за неподання або несвоєчасне подання декларації про дохо-ди таких фізичних осіб, отриманих протягом зайняття такої Посади, штраф застосовується у розмірі тридцяти неоподат-ковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподан-ня або її затримку.

Крім санкцій, які встановлені Законом. Інструкція про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби затверджена наказом ДПА України від 17.03.2001 №110 передбачає поря-док застосування і стягнення інших штрафних санкцій, а також фінансових санкцій, які встанов-лені за порушення іншого законодавства і перед-бачені іншим законодавством.

Про санкції, передбачені саме «законодавством», гово-рить п. 6.1 Інструкції №110. Таким чином, податківці вважають, що штрафні і фінансові санкції можуть встановлюватися не лише законами, а й іншими нормативними актами. Ми ж хоче-мо нагадати, що, відповідно до Закону України «Про державну податкову службу», а саме п. 7 ст. 11, податківцям надано пра-во застосовувати фінансові санкції «у порядку та розмірах, встановлених законом». Крім того, як це випливає з аналізу п.17.1 Закону, за порушення податкового законодав-ства застосовуються лише ті штрафні санкції, які передбачені ст. 17 цього закону. Вже санкції за порушення, наприклад, ва-лютного законодавства можуть бути встановлені окремим зако-нодавством (не обов'язково законами). На сьогодні вони міс-тяться у Декреті КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Отже, враховуючи вищенаведене, податківці можуть за-стосовувати лише ті фінансові санкції, які передбачені закона-ми, а за порушення податкового законодавства - лише штраф-ні санкції, які передбачені ст. 17 Закону.

Адміністративна відповідальність — вид юридичної відповідальності громадян і службових осіб за вчинені ними адміністративні правопорушення. В Україні порядок застосування адміністративної відповідальності регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами, які передбачають адміністративну відповідальність. Метою адміністративної відповідальності є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі дотримання законів, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Безумовно, коли йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства, в першу чергу спадає на думку відповідальність за Кримінальним кодексом України. Але не варто залишати поза увагою й так звані адміністративні правопорушення, які за кількісним показником значно випереджають будь-які інші.

Основу нормативної бази про адміністративну відповідальність за податкові правопорушення складають Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП) та Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90 р. № 509-ХІІ (у редакції Закону від 24.12.93 р. №3813-ХІІ). Не можна забувати і Рекомендації щодо застосування адміністративних стягнень за порушення законодавства про оподаткування, доведені до відома податкових органів спільним листом Мінфіну України та ГДПІУ від 22.03.94 р. № 04 -115/10-1018, тому що вони, хоча і не можуть бути безпосередньо підставою для притягнення посадових осіб чи громадян до адміністративної відповідальності, але є довідником-пам'яткою з цього питання для податківців. Разом з тим, зазначені Рекомендації слід використовувати обережно, оскільки їх зміст інколи має суттєві розбіжності з чинним законодавством.

Кримінальна відповідальність — вид юридичної відповідальності, суть якого полягає у застосуванні судом від імені держави до особи, що вчинила злочин, державного примусу у формі покарання. Згідно із ст.3 Кримінального кодексу України кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння.

Вивчення та узагальнення практики застосування судами України законодавства, що передбачає відповідальність за несплату податків, зборів, інших обов'язкових платежів, проведені одним із авторів у 1995 р. та наприкінці 1997 р., показали, що суди по-різному визначають зміст окремих ознак складу злочину, передбаченого ст. 1482 КК.

5 квітня 2001р. Верховна Рада України ухвалила в цілому новий Кримінальний кодекс. В Україні він з’явився через 40 років після ухвалення попереднього. Ця подія має неабияке значення для вітчизняного бізнесу, оскільки господарську частину Кримінального кодексу значно лібералізовано. Та найрадикальніші зміни відбулися у трактуванні відповідальності за несплату податків. На зміну статті 1482 прийшла стаття 212 – “Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів. Відтепер кримінальна відповідальність за цією статтею передбачена у разі умисного ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження коштів до бюджету у розмірі 17тис.грн. і більше. Проте, на перший раз підприємців, які все ж розрахувалися з бюджетом до порушення проти них кримінальної справи за ухилення від оподаткування відпускатимуть.

Якщо у ст.1482 позбавлення волі до 5-ти років передбачалося