умов граничної корисності таких платежів для конкретних податкоплатників.
3.3. Принципи побудови і призначення системи оподаткування
Принципи оподаткування, які вперше були сформульо-вані А.Смітом в праці "Дослідження природи і причин багатства народів" і з якими пізніше, як правило, погоджувались вчені, що розвивали теорію податків, зво-дяться до чотирьох понять: загальність, справедливість, визначеність, зручність.
Ці загальні принципи оподаткування поступово роз-ширювалися під впливом соціально-економічних і полі-тичних перетворень у світі. У даний час вони в основ-ному зводяться до наступних:
- обов'язковість — введення норм податків і зборів, визна-чених на основі достовірних даних про об'єкти оподатку-вання за звітний період; встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законо-давства;
- рівнозначність і пропорційність — справляння податків з юридичних осіб здійснюється у відповідній частці від прибутку;
- недопущення проявів податкової дискримінації — забез-печення однакового підходу до суб'єктів господарювання при визначенні податкових зобов'язань;
- соціальна справедливість — забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення через за-стосування диференційованого і прогресивного оподатку-вання громадян, які отримують високі доходи;
- стабільність — забезпечення незмінності податків і податкових платежів, їх ставок, і податкових пільг протягом бюджетного року;
- економічна обґрунтованість — встановлення податків відповідно до соціально-економічної доктрини держави з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;
- рівномірність плати — встановлення термінів плати, виходячи з необхідності забезпечення фінансування витрат бюджету;
- єдиний підхід — забезпечення єдиного підходу до розроб-ки податкових законів з обов'язковим визначенням плат-ника податку, об'єкта оподаткування, джерела спла-ти, податкового періоду, ставок податку, основ для надання пільг;
- доступність — забезпечення дохідливості норм подат-кового законодавства для платників податків і податкових платежів.
Таким чином, система оподаткування буде тим ефек-тивнішою, чим вона буде зручнішою як для того, хто сплачує податки, так і для того, хто здійснює контрольні функції.
Висновок
Провідна роль у забезпеченні виконання державою функцій щодо регулювання економічних процесів належить податкам. Саме податково-бюджетна і кредитно-грошова політика є ефективними методами державного регулювання ринкової економіки, що застосовуються в більшості західних країн протягом багатьох десятиріч.
Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві і як форма фінансових відносин виникають одночасно з появою держави. З розвитком товарно-грошових відносин оподаткування здійснюється в основному в грошовій формі.
Податки - це обов’язкові платежі фізичних та юридичних осіб до центрального і місцевого бюджетів, здійснювані у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами тієї чи іншої країни. Вони можуть здійснюватися у кількох формах: податки, плата за ресурси, цільові відрахування.
Найповніше сутність податків характеризують виконувані ними функції -фіскальна і регулююча.
В усіх державах на різних етапах їхнього історичного розвитку податки виконували перед усім фіскальну функцію, тобто забезпечували централізацію певної частини ВНП в державному бюджеті з метою фінансування державних витрат.
Протягом останніх двох десятиліть значного розвитку набула регулююча функція податків. Сутність її полягає у впливі податків на різні аспекти діяльності платників. Ця функція заснована на тому, що, вилучаючи за допомогою податків певну частку доходів економічних суб’єктів, можна стимулювати або стримувати їх діяльність у відповідних напрямах, а отже, регулювати соціально-економічні процеси в країні. Використання регулюючої функції податків здійснюється через податкову політику.
Держава для виконання власних функцій залучає фінансові ресурси за допомогою двох шляхів – податкових надходжень та неподаткових платежів. В умовах існування різних форм власності основним методом формування доходів держави є податки і збори, які формують податкову систему. До податкових надходжень відносять податки і збори, які пердбачені системою оподаткування в державі. До неподаткових платежів відносять ті доходи, які не включені до складу податкової системи (позики, емісія і т.д.).
Побудова ефективної податкової системи можлива тільки після виконання вимог, а саме – системності, встановлення визначальної бази системи, формування правової основи і вихідних принципів.
Дана робота - це спроба на прикладі деяких видів податків охарактеризувати діючу систему оподаткування, вивести переваги і недоліки, визначити основні напрямки вдосконалення.
Характерною особливістю діючої податкової системи сьогодні є її недосконалість, а саме: неузгодженість та суперечливість окремих податкових законів, нестабільність законодавства, надмірне податкове навантаження на платників, безсистемне й невиправдане надання пільг, перекручування економічної сутності окремих податків та непристосованість її до переходу від адміністративно-командних методів управління господарством до господарювання в умовах демократичної правової системи України.
Щодо податкової системи України, то серед її недоліків можна назвати неефективну правову базу. Друга проблема - це податковий прес, який законодавчі органи не в змозі поки що послабити, тому що дефіцит бюджету потребує збільшення доходної частини для його покриття.
Податкова реформа в Україні повинна бути спрямована на усунення основної проблеми - зняття податкового тягаря. Слід зазначити, що основною метою реформування системи оподаткування є сприяння стабілізації матеріального виробництва, підвищення його ефективності, на цій основі задоволення державних та соціальних потреб. Система оподаткування повинна забезпечити оптимізацію структури розподілу і перерозподілу національного доходу. Реформуванню підлягають правові норми, що визначають форми, механізм регулювання, встановлення величини та порядку справляння податків.
Список використаної літератури:
1. Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори» від 25.05.1993 // ВВР. - 1993.- № 56.
2. Закон України «Про систему оподаткування» від 18.02.1997 № 77/97-ВР.//ВВР. - 1997.-№ 16.
3. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. -№ 889-ГУ // ВВР. - 2003.- № 15.
4. Азаров М.Я. Про податки і збори населення України: Навчальний посібник.--К..2000
5. Башнянин Г.І., Шевчук Є.С. та ін. Політична економія: навч. пос. Львів «Новий світ-2000», 2006.
6. Білик М.Д., Золотько І.А. Податкова система України: Навч.-метод.посібник для самост.вивч.диец.-- К.,2000.
7. Буряковський В.В. та ін. Податки: Навчальний посібник.-Дніпропетровськ, 1998.
8.