Основними аргументами на користь такого принципового повороту податкової політики були необґрунтованість багатьох існуючих податкових пільг та зловживання, пов’язані з особливими умовами оподаткування в спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку. Разом з тим ситуація, що склалася на той момент, була пов’язана не тільки з цими проблемами, але й з недосконалістю застосовуваних механізмів податкового регулювання та їх недостатньою ефективністю [22; с. 302_].

Як свідчать статистичні дані, сума наданих пільг за рахунок державного бюджету є значною, що зумовлено в першу чергу невеликими обсягами пільг по місцевих податках. Так у 2004 році сума наданих пільг за рахунок державного бюджету становила 159333,3 тис. грн., а у 2005 році дана сума збільшилась до 217240,1 тис. грн., тобто зросла на 57906,8 тис. грн. Що ж стосується 2006 року сума наданих пільг за рахунок державного бюджету зросла до 368462 тис. грн., тобто знову підвищилась на 151221,9 тис. грн. Тенденція 2007 року навпаки є протилежною, так сума наданих пільг за рахунок державного бюджету знизилась на 18041,1 тис. грн., це пояснюється різким підвищенням суми пільг у 2006 році (додаток Б) [37; с. 49].

Структура втрат бюджету внаслідок пільгового оподаткування пільг за видами податків та зборів станом на 01.10.2009 р. зображена на рис. 2.3.

Як бачимо основну частку становили втрати податку на додану вартість (89,48%), наступні за величиною втрати зумовлені пільгами з податку на прибуток підприємств (7,67%) та плати за землю (2,46%).

Проблема існування податкових пільг ускладнюється величезними сумами несплачених податків в результаті отримання пільг. Більша частина податкових пільг стосується саме державного бюджету. Незважаючи на те, що сума податкових пільг з 2007 року зменшується, зростає кількість суб’єктів, які отримують ці пільги. Політика держави має бути також спрямована на те, щоб податкові пільги надавалися в соціальному контексті, а не тільки для підтримки суто економічної діяльності підприємств.

Рис. 2.3. Структура втрат бюджету внаслідок пільгового оподаткування за видами податків станом на 01.10.2009 р., %

У зв’язку з використанням податкових пільг виникають можливості для уникнення фізичними і юридичними особами сплати податків. Наприклад, таких пільг як перенесення балансових збитків на наступні податкові періоди, звільнення відсотків по вкладах від оподаткування, стягнення ПДВ за нульовою ставкою, застосування ліберальних правил списання безнадійних боргів, вкладання коштів у благодійну діяльність тощо.

В податкові системі України стосовно використання пільгового оподаткування є багато недоліків.

1. В українському податковому законодавстві відсутня чіткість щодо пільг. Вони надаються безсистемно не лише податковими законами, а й іншими (неподатковими) законами, указами Президента, постановами Кабінету Міністрів.

2. Пільги носять переважно галузевий або груповий характер і видаються не на конкурсній основі, а часто з урахуванням критичного стану тієї чи іншої галузі економіки, незалежно від пріоритетів і конкретних програм (інвестиційних проектів).

3. Не визначені критерії надання пільг і методи контролю за цільовим використанням коштів, зекономлених у результаті надання пільг.

4. Надання суттєвих податкових пільг підприємствам окремих галузей, регіонів, форм власності тотожне посиленню податкового навантаження на решту платників.

5. Формування множинності податкових режимів породжує різноманітні можливості для ухилення від сплати податків шляхом трансферта прибутку з підприємств, які не користуються преференціальним режимом, у підприємства, які мають пільги.

6. Більшість податкових пільг надавалися на тривалий або невизначений термін та призводили до постійних втрат бюджетних надходжень. Навіть за умов обмеження терміну дії окремих податкових пільг він міг щороку продовжуватися. Прикладом є податкові втрати внаслідок надання пільг сільськогосподарським виробникам тваринницької продукції. Зокрема, з метою їх підтримки ще наприкінці 1997 року почали запроваджуватися пільги з ПДВ. Деякі з них вводилися як тимчасові (наприклад, виплати переробними підприємствами дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі), однак термін їх дії постійно продовжувався аж до кінця 2008 року. Крім того, сільськогосподарські товаровиробники застосовували нульову ставку податку за операціями з поставки переробним підприємствам молока і м’яса в живій вазі тощо. Сума втрат ПДВ від надання пільг сільськогосподарським товаровиробникам щороку зростала й у 2008 році досягла 7,1 млрд. грн., або 34,5% загальної суми втрат цього податку, та стала найбільшою серед усіх галузей.

7. Наявна система надання податкових пільг не дає змоги об’єктивно оцінити їх ефективність і доцільність для окремих галузей економіки. Наприклад, незважаючи на звільнення від сплати податків, виробництво “пільгової” продукції зменшується. Так, виробництво м’яса, зокрема свіжої яловичини й телятини, за 2008 рік скоротилося порівняно з 2007 роком на 20,4%, свіжої свинини _ на 18,5 %, молока _ на 5,8 %.

Відповідно до зобов’язань, узятих нашою державою при вступі до Світової організації торгівлі, з 2009 року згідно із Законом України “Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” зазначені вище пільги для сільськогосподарських підприємств скасовано та запроваджено спеціальний режим оподаткування у сфері сільського й лісового господарства, а також рибальства, що, фактично, зберіг пільгове оподаткування в названих галузях. Крім того, Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу” поновлено законодавчу норму стосовно виплати переробними підприємствами дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій