Такий законодавчий хаос у сфері оподаткування насамперед прямо суперечить принципу стабільності системи оподаткування А також в окреслених умовах нестабільності нормативно-правової бази у суб’єктів господарювання є проблема адаптації до певної податкової системи. Тому введення нових податків чи збільшення чинних ставок знижує доходи підприємницького сектору, породжує підвищення цін та є стимулом уникнення оподаткування, а також знижує привабливість національної економіки для іноземних інвесторів, зокрема внаслідок обмежених можливостей щодо формування їх власної політики на середньо- та довгостроковий період. У зв’язку з цим економічні ризики залишаються досить високими.

Для визначення ефективності податкової системи, а саме визначення на скільки вибрані форми і ставки оподаткування дають змогу формувати доходи бюджету, не стримуючи підприємницьку активність, слід скористатися податковим коефіцієнтом або рівнем оподаткування.

Рівень оподаткування або податковий коефіцієнт _ кількісний показник, що характеризує частку ВВП, яку за допомогою податків перерозподіляють через бюджет держави. При визначенні цього показника необхідно враховувати також внески до фондів соціального страхування, оскільки вони сплачуються за рахунок доходів підприємців і громадян, збільшуючи при цьому їх податковий тягар.

Згідно з даними додатка В рівень оподаткування в Україні у 2002 _ 2009 роках коливався у діапазоні від 31,9% до 39,1%.

Цей показник навіть нижчий, ніж середнє значення у відповідних роках податкового коефіцієнта в 27 країнах _ членах Євросоюзу. У 2006 році за даними Європейського комітету статистики загальний податковий коефіцієнт, тобто сума податків і внесків на соціальне забезпечення в 27 державах-членах ЄС склав 39,9% від ВВП (середньозважений показник), це значення становить близько 12 процентних пунктів вище показників, зареєстрованих у Сполучених Штатах і Японії [71].

Однак стверджувати про ефективність функціонування податкової системи тільки за даними рівня оподаткування неправильно. Адже навіть за низьких значень податкових коефіцієнтів податкове навантаження може бути високим, і оподаткування деструктивно впливатиме на економіку держави. Ґрунтовніші висновки можна отримати, проаналізувавши рівень оподаткування в динаміці сукупно з характеристикою зміни окремих елементів податків.

У 2003 році податковий коефіцієнт зріс від рівня 31,9% до 32,2%. Це відбулося за рахунок збільшення надходжень податку на прибуток підприємств, акцизного збору, податку з доходів фізичних осіб та внесків до державних соціальних фондів. Фіскальна ефективність двох останніх платежів зросла у результаті підвищення доходів населення на 16,5% щодо 2002 року. Поліпшення ситуації стосовно справляння податку на прибуток підприємств стало результатом, насамперед, поліпшення його адміністрування з боку органів державної податкової служби, а також зростання фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування порівняно з 2001 року на 4,8% і з 2002 року _ на 34,2%.

У 2004 році податковий коефіцієнт упав до найнижчого рівня за аналізований період – 31,7%. Причиною цього стало зниження ставки податку на прибуток підприємств із 30% до 25% і запровадження єдиної ставки податку з доходів фізичних осіб у розмірі 13%. Навіть істотне зростання надходжень податку на додану вартість та внесків до державних соціальних фондів не змогло забезпечити підвищення різня оподаткування.

Найбільше зростання значення податкового коефіцієнта протягом аналізованого періоду було у 2005 році. Його піднесення до рівня 36,9% стало результатом зростання за всіма аналізованими пунктами податкових надходжень, окрім акцизного збору з ввезених на територію України товарів та внесків до державних соціальних фондів Так, у 2005 році податкові надходження та внески на соціальне страхування зросли на 48,5% при зростанні ВВП на 27,9% Найбільшою мірою таку ситуацію визначило майже подвійне зростання ПДВ та збільшення надходжень податку на прибуток на 45,2%. Ситуація щодо справляння ПДВ поліпшилася завдяки докорінній законодавчій перебудові даного податку. Зокрема, Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005 р. було скасовано ряд галузевих пільг, пільг, що надавали суб’єктам СЕЗ і ТПР технопарків. Окрім цього, було вдосконалено механізм відшкодування ПДВ шляхом створення єдиного порядку відшкодування за експортними операціями та операціями з постачання товарів на внутрішній території України й обмеження прав для отримання бюджетного відшкодування Зазначені нормативні вдосконалення, а також зростання внутрішнього споживання привели до майже подвійного розширення бази оподаткування ПДВ та підвищення його фіскальної ефективності (відсоток у ВВП) з 4.8% у 2004 році до 8.1% у 2005 році. У 2006 році рівень оподаткування практично не змінився щодо попереднього року.

Аналіз причин зміни податкового коефіцієнта у 2005 році показав, що рівень оподаткування підвищився завдяки збільшенню податкового навантаження на суб’єктів господарювання, котрі до цього часу користувалися податковими пільгами або ухилялися від сплати податків. Отже, зростання податкового коефіцієнта у 2005 та 2006 роках сприяло більш рівномірному розподілу податкового навантаження і внаслідок його збільшення для окремих платників податків відбулося зниження на суспільство в цілому.

В 2008 році коефіцієнт набув найбільшого значення і склав 39,1%, наблизившись до середнього рівня в розвинутих європейських країнах, і перевищив показник у країнах _ нових членах ЄС, що спричинено зростанням надходження ПДВ, податку з доходів фізичних осіб та податку на прибуток.

Зниження коефіцієнта на 15% протягом 2009 року спричинене погіршенням фінансового стану платників податків у зв’язку з наслідками фінансової кризи, в наслідок чого зменшилась питома вага податкових надходжень.

Перетворення податкової системи ряду європейських країн відбувається у напрямі перенесення податкового навантаження з мобільних факторів виробництва, передусім праці, на природні ресурси. У результаті зниження податкового навантаження на капітал у країнах _ нових членах ЄС підвищується податкове навантаження на природні ресурси, про що свідчить збільшення протягом