За інтерпретацією Паретто оптимальною вважається всяка дія, яка приносить користь принаймні одній особі, не погіршуючи грошово-майнового стану чи добробуту когось іншого. Інакше кажучи, будь-які зміни в оподаткуванні будуть суспільно корисними і виправданими, якщо вони нікому не завдають збитків і при цьому приносять декому користь. Досягнення оптимуму Паретто в оподаткуванні потрібно розуміти як забезпечення фіскальних інтересів держави без погіршення економічної ефективності господарювання платників податків, а заодно і суспільного добробуту громадян-виборців, або покращення економічної ефективності діяльності платників податків без погіршення фіскальних інтересів держави і послаблення соціального захисту громадян-виборців. Досягти цього можна за умови наукового поєднання наступних критеріїв:

1) критерій фіскальної достатності (інтереси держави);

2) критерій економічної ефективності (інтереси платників податків);

3) критерій соціальної справедливості (інтереси громадян-виборців);

4) критерій стабільності;

5) критерій гнучкості.

Критерій фіскальної достатності зводиться до того, що проводячи податкову політику, необхідно забезпечити таку величину податкових надходжень, яка є оптимально бажаною, виходячи із проголошеної економічної доктрини. Досліджуючи значення даного критерію, спостерігається чітка пропорційна залежність між нормою оподаткування і величиною податкових надходжень: чим вища норма оподаткування, тим вищі розміри податкових надходжень. Цю залежність можна відобразити формулою:

(1.5)

де y – загальна величина податкових надходжень; _ коефіцієнт регресії, який характеризує рівень залежності податкових надходжень від норми оподаткування, причому ; T – рівень оподаткування в державі; B – величина ВВП. Залежність між величиною податкових надходжень і рівнем оподаткування в державі можна відобразити графічно (рис. 1.1).

ВВП

0 Т

Рис. 1.1. Залежність між величиною податкових надходжень і рівнем оподаткування в державі

При збільшенні норми оподаткування податкові надходження до бюджету будуть збільшуватися, хоча темпи податкових надходжень будуть повільнішими, ніж темпи росту норми оподаткування.

Залежність економічної ефективності діяльності суб’єктів господарювання від рівня оподаткування досліджується через аналіз величини чистого доходу (прибутку) суб’єкта господарювання. Математична формула залежності критерію економічної ефективності від рівня оподаткування має вигляд:

(1.6)

де _ величина чистого доходу; _ величина валових доходів; _ коефіцієнт залежності чистого доходу від рівня оподаткування; _ рівень оподаткування.

Графік залежності зображений на рис. 1.2. З графічного зображення видно, що якщо рівень оподаткування в країні прямує до 100%, то величина чистого доходу по гіперболічній кривій прямує до 0.

ЧД

0 100 Т

Рис. 1.2. Графік залежності величини чистого доходу від рівня оподаткування

Суть критерію соціальної справедливості щодо встановлення рівня оподаткування необхідно розуміти в двох аспектах:

1) скорочення реальних доходів конкретних платників внаслідок сплати податків та податкових платежів;

2) повернення частини номінальних доходів до конкретних платників, перерозподілених за допомогою податків через бюджет у вигляді суспільних благ (національна безпека, правопорядок, охорона здоров’я, освіта, благоустрій тощо).

Перший аспект критерію соціальної справедливості відображається наступною функціонально залежністю:

(1.7)

де – реальні доходи платників податків; – номінальні доходи платників податків; _ коефіцієнт залежності величини реальних доходів платників податків від рівня оподаткування; _ рівень оподаткування; _ база оподаткування.

Графік залежності реальних доходів платників податків рівня оподаткування зображений на рис. 1.3.

НД

0 100% Т

Рис. 1.3. Графік залежності реальних доходів платників податків від рівня оподаткування

З графіка видно, що розмір реальних доходів безпосередньо залежить від величини рівня оподаткування: чим вищий рівень оподаткування, тим нижчі реальні доходи конкретних платників податків.

Другий аспект критерію соціальної справедливості можна відобразити формулою (1.8):

(1.8)

де – фінансовані з бюджету суспільні блага та трансфертні платежі; – рівень оподаткування; _ коефіцієнт залежності величини суспільних благ від норми оподаткування; _ податкові надходження.

Графік залежності представлений на рис. 1.4. Збільшення норми оподаткування в державі веде до абсолютного зростання розміру трансфертних платежів з бюджету. Але темпи росту фінансованих з бюджету суспільних благ відстають від темпів росту рівня оподаткування.

СБ

0 Т

Рис. 1.4. Графік залежності фінансованих з бюджету суспільних благ та трансфертних платежів від рівня оподаткування

В реальному суспільно-економічному житті критерії фіскальної достатності, економічної ефективності та соціальної справедливості взаємопов’язані і взаємозалежні.

Важливе місце у проведенні податкової політики в державі відводиться критерію стабільності. Стабільність податкової політики передбачає незмінність правового регламентування справляння податків та зборів на протязі певного податкового періоду.

Критерій гнучкості передбачає, що внаслідок певних змін у соціально-економічному бутті суспільства необхідно змінювати прийоми, методи та форми державного регулювання, зокрема і в сфері податків.

Врахування перелічених критеріїв забезпечує оптимальний розвиток суспільства [20; с. 45_].

Принциповий вигляд механізму впливу податкового регулювання на баланс інтересів держави і платників податків представлено в додатку А.

Принципи оподаткування, які вперше були сформульовані А. Сміттом в праці “Дослідження природи і причин багатства народів” і, з якими пізніше, як правило, погоджувались вчені, які розвивали теорію податків, зводяться до чотирьох понять: загальність, справедливість, визначеність, зручність.

Ці загальні принципи оподаткування поступово розширялись під впливом соціально-економічних і політичних перетворень в світі. Сьогодні принципи побудови та призначення системи оподаткування в Україні визначені Законом України “Про систему оподаткування” від 25 липня 1991 року №1251-ХІІ [9] і зводяться до наступного:

1) стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;

2) стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвес-тиційної активності _ введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

3) обов’язковість _ впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), визначених на основі достовірних даних про об’єкти оподаткування за звітний період, і